- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
66) Зчисленна потужність
Озн: Множина – рівнопотужна N називається зчисленною множиною , а потужність (N) – зчисленна потужність
Властивості зчисленних множин
1) будь-яка нескінченна множина містить зчисленну підмножину.
Доведення: Нехай Х –нескінченна множина, тоді х1 Х
Розглянемо множину Х\{x1} 0 . х2 Х\{x1}, продовжуючи цей процес , побудуємо множину {x1,x2,…,xn,…} X
2) Будь-яка нескінченна підмножина зчисленної множини – зчисленна.
3) Якщо кожна з множин x1,x2,…,xn,… не більше ніж зчисленна ( скінченна або зчисленна), то об’єднання цих множин, теж не більше ніж зчисленна.
Теорема: Множина всіх раціональних чисел - зчисленна
Доведення: Випишемо всі раціональні числа, подавши їх у вигляді таблиці, що має нескінченну кількість рядків і стовбців.
В кожному n-му рядку роз-ні раціональні нескоротні дроби із знаменником n
Після впорядкування: Q~N
Теорема: будь- який відрізок множини дійсних чисел складається з несчисленної множини точок.
67) Континуальна потужність
Зауваження: [a,b]~[c,d]~ [0,1]
([0;1]) – континуальна потужність
R ~ (0;1) ~ [0,1]
Отже (R) = ([0,1]) ( (R)- континуальна потужність)
Гіпотеза Кантора : Не існує потужності більшої за счисленну і меншої за континуальну.
Доведення (від супротивного)
[a,b] , a<b , a,b R Припустимо , що відрізок – счисленна множина
[a,b]={x1,x2,…,xn,…}
[a1,b1] [a,b] x1 не [a1,b1] x1 не [a2,b2] [a1,b1] [a,b]
Одержимо систему вкладених відрізків [an,bn] [a,b] , вони не містять точок x1,x2,…,xn .Отже жодна точка хn, n N не буде належати прерізу вкладених відрізків. [an,bn]
З іншого боку вкладені відрізки мають:
[an,bn] n N
[a,b] => n0 N
=xn0 => xn0= [an0,bn0] -суперечність по будові вкладених відрізків
Висновок :відрізок АВ - несчисленний