4. Індустріально-технологічний підхід

Широку популярність у XX ст. отримав запропонований американською інституціональною школою так званий «технологічний» підхід, відповідно до якого історія ділиться на три великі епохи.

Доіндустріальну — із X тис. до н.е. по середину XVIII ст н.е. Особливостями якої є низький рівень економічного розвитку, широке застосування живої (фізичної) праці переважно в сільському господарстві, де зайнято близько 85% працездатного населення.

Індустріальну — з останньої третини XVIII по останню чверть XX ст. Особливостями якої є середній рівень економічного розвитку, широке застосування кооперації і спеціалізація живої (фізичної) праці з машинами й устаткуванням у промисловості, де зайнято близько 60% працездатного населення.

Постіндустріальну — з останньої чверті XX ст. Особливостями якої є високий рівень економічного розвитку, широке застосування електроніки, робототехніки, біотехнологій, що дозволяє замінити живу фізичну працю в промисловості машинною, а основною сферою діяльності стає так званий «третинний» сектор — сфера побутових, соціальних, фінансових послуг і обробка інформації, де зайнято більше 65% працездатного населення

5. Історико-хронологічнип підхід

Найбільш доцільним є історико-хронологічний підхід, який дає можливість висвітлити основні події економічної історії, а також проаналізувати закономірності економічного розвитку людства.

Давній — …..- VIII ст. до н.е. Відбувся поділ праці, і сформувалися основні соціальні інститути: сім'я, община, власність, право, держава, релігія.

Античний — із VIII ст. до н.е. по V ст. н.е. З'явилися ремесла, торгівля, приватна власність на землю і рабів.

Середньовічний — із VI по середину XV ст. Сформувалися основні європейські нації, з'явилися самостійні міста.

Відродження — із середини XV по середину XVII ст. Епоха великих географічних відкриттів і первісного нагромадження капіталу.

Просвітництва — із середини XVII до останньої чверті XVIII ст. Відбувся територіальний поділ світу.

Вільної конкуренції— з останньої чверті XVIII до останньої чверті XIX ст. Промислова революція.

Монополістичної конкуренції — з останньої чверті XIX по середину XX ст. Концентрація капіталів і боротьба за економічний поділ світу призвели до серії криз і війн.

Соціального (ринкового) господарства — починаючи із середини XX ст. Найбільш розвинені країни досягли стабільності, сформувався новий середній прошарок, сформувалось суспільство споживачів.

Тема 2.Господарство первісної доби та стародавніх цивілізацій.

(з давніх часів до 4 тис.до.н.е.)Людство пройшло шлях від біолог.виду до сучасн..типу. Від родового стада до утвор.держав. Цивілізації виникли у 3-4 тис. до н. е.

1.Палеоліт(3 млн.-10 тис. до н.е)Знаряддя від палки до списа. Приблизно 100 типів знарядь. Використ. кісті та рогу. Збиральництво,Загінне полювання,Рибальство. Людина підтримує вогонь.

2.Мезоліт.(9-6 тис.до н. е.)Утвор.сучасн.клімат.умов. Великі звірі.вимер. Полювання на тварин,птахів. Винайдені лук,стріли,сітки. Прируч.дик.тварин. Кам’ян.знаряд. для обробки девера.Сокира.2.1Протонеоліт(перехід від мез.до нео)Криза привласнюю чого госп. З’явил. відтворююче госп. Перші постійні.поселення3.Неоліт(4тис до.н.е-2 тис. н .е)Відтвор. госп.стало домінуючим.Перший поділ праці.Гончарне,бронзоливарне ремесла. Мануфактури, металургії. Трипільська культура.(Землеробство. Кругове розташування жител. Стіни з лози,мазали глиною.Дах мав 4 схили.Виник наземн.вид транспорту.Розвинена.сис-ма обміну.Техніка обробки каменю.Використ.міді.Найцівілізованіші.)Пшеворська культура (1ст.до.н.е-1 ст.н.е.. Застосов.Залізоплав.горни.Є ковалі, зброярі, гончарі, будівельники. культура пов’язана із зародж.слов’янства.)Черняхівська культура(2-7ст. н.е.Вся етнічна терит.України.сільське госп.Двопілля.Залізо- та бронзо- плавильні майстерні.Державні утвор..Ця культура зумовила появу держави антів)Держава Антів(3-4ст.н.е..Матір України.Тер.сучасн.України була передовою у сіл.хоз..Але після нападу монголо-татар Україна починає відставати в розвитку,бо захистила грудьми Європу.)Генеза грошей Спочатку був безгрошовий обмін товарами В різних регіонах світу використовували в якості грошей різні речі. Поступово роль грошей перейшла до металів З VII століття до н. е.. в обертанні з'являються карбовані монети До капіталізму роль грошей виконували мідь, бронза, срібло. Лише в деяких країнах (в Ассирії та Єгипту) ще за 2 тисячоліття до н. е.. для грошей використовували золото. Перші паперові гроші з'явилися в Китаї в 910 році нашої ери. Найбільш ранні в світі випуски банкнот були здійснені в Стокгольмі в 1661 році. У Росії перші паперові гроші (асигнації) були введені при Катерині II (1769 р.)Еволюція рабовласництва. в епоху первісного суспільства рабовласництво спочатку було відсутнє повністю, потім з'явилося, але не мало масового характеру. Причиною цього був низький рівень організації виробництва. Рабство з'явилося і поширилося в суспільствах, які перейшли до сільськогосподарського виробництва. склалася рабовласницька система з античних часів до XVIII століття Існували раби-актори, раби-вчителі і вихователі, перекладачі, писарі. Положення рабів поступово, шляхом дуже довгої еволюції, змінювалося на краще

тема3

Античний період (лат antiquus – давній)-1тис до н е – 1пол 1тис н е

Криза рабовласництва на Близькому Сході та його поширення у країнах Середземномор’я

Криза рабовласництва на Близькому Сході занепад Єгипту і Вавилонського царства відродження режиму у кр. Сер-я екон. ↑ Гр. та Риму. Приклад рабовласницької держави-Спарта(найсильн військ поліс Ст. Гр.) Раби(іноземці(забор. перетв.громад.своєї респ.)-роль виробн. сили (міські та сільськогосподарські).Джерела рабства-війни,піратство,борги.

Особливості господарського розвитку Стародавньої Греції та Римської імперії. Історія античного суспільства(історія старод. цивілізацій - 2типи госп. організації:східне і античне рабство)

Старод Греція

Римська імперія

-Народи Європи,Азії, Африки (взаємодія культур) -Природні багатстваранній розвиток ремесла і торгівлі(зовн торг-в руках купців-власників кораблів і капітанів) -Місто-держава-поліс. Населення-у містах. Розвиток обмінупоява грошей, купців;відокр ремесла від с.г. Розвиток ремесласпеціалізація виробників, спеціалізація полісів(Мітел-тканини,Коринф-кераміка) -Суспільство-2стани:вільні громадяни(багаті,менш заможні і бідні) і невільники -приклад рабовласницької держави-Спарта(найсильн військ поліс Ст. Гр.)-господ. Відстал,грош обм не розв -В Аттиці,в остр. част Еллади - ↑розв ремесла,торг. -Колонізація. Причина-гонитва за землями, здобиччю.

Нижня течія Тигру,8 ст до н е 3 періоди: -царський(8-6 ст доне) -республіканський(509-31 рр доне) -імператорський(31 рдоне-476 рне) Гол галузь-землеробство. *пшениця,ячмінь*відгінне тваринництвостійлова форма тв-ва*присадибне птахівництво* Причини розв: *широке впров рабства *розв товарного вир-ва *перехідвід дріб госп до вир-ва на вел площ -6-3 стдоне-у СР склалося рабові суп,що мало патріарх хар(+боргове+спадкове) -„Закони 12 табл”(сер 5) захищали прив. власн.,політ. права рабовл. -Раби(іноземці(забор. перетв.громад.своєї респ.)-роль виробн. сили (міські та сільськогосподарські).Джерела рабства-війни,піратство,борги. -Земля.Володіння-почесний привілей сенаторів(нобілів)(прибутки йшли від землі) -1стдоне-кінець республіки-період воєн,занепаду с.г. 1-3стне-позитивні зміни в агротехніці-вдоскон коса,серп,застос штучне зрошення. -Латифундії поділ. На парцели(діл.),що надав.в оренду колонам-дрібним землеробам. Криза→пиширення колонату(виробн.відн.між вел.землевласн.і виробником-колоном)-колони ставали ”рабами землі”

Господарство скіфів

7-3 ст до н е-степові простори від Кубані, Дону, Дніпра до Дунаю.

• • Скіфи хлібороби -жили осіло

-займ. с.г

-більш.врожіаю-на продаж

-рано з’яв.ремесло

• • Кочові скіфи -не сіяли і не орали

-випасали худобу

-жили у кибитках

• • Царські скіфи -військова справа-основне заняття.

393 р до н е-поразка скіфів у битві з Філіппом II. Сармати

Грецькі колонії Північного Причорномор’я. Особливості торгівлі та ремесел.

Причини-перенаселення полісів, посил. Торгівля

Поселення-Ольвія,Пантікапей,Херсонес

З колоній та материкової Греції:металеві вироби,зброя тканини.

5ст до н е – на Кр п-ові утв Боспорське царство-екон. на землеробстві, городництві, садівництві, виноградарстві, ремеслі.

Партнер - Афіни,у Афіни-худоба, раби, з Афін-вино,олія,кераміка

Східне рабство(вин. у 4 ст до н е –Старод Єгипет)

-не володіло сусп. виробництвом

-раби нал.державі

-раби-будівники пірамід,каналів,вик-ня праці однобоке

-не класичне, перепліт. громадські та рабові. елементи

Причини занепаду античного світу.

Гр..

-Війни між гр. містами,боротьба між демосом і аристократією,рабами і рабовласн. Паралізували екон.життя країни.В 2 ст. Балк.п-ів став здобиччю Римської рабові.держави

С.Р.

-Реф. Тиберій і Гай Грпкхи,.Діаклетіан та Костянтин(фіксув ціни),але спроби грун.змін не увіч успіхом.Східна та Захч аст імперії роз’єднались. Столиця - з Риму у Візантію.

476 р н е –Зах. Римська імп. перест. існувати.

Господарство,засноване на жорстокій експлуатації рабів, пережило себе і тому зазнало краху.Зароджувались нові феодальні відносини.

тема4

Середньовіччя.

передумови та особливості г-ва. (5-15ст)

феодалізм! панування приват.влас. на землю! сеньйоріально-васальні відношення! монополія феодалів "немає землі без сеньйора". селяни в особистій, поземельній, судово-адміністративній, військово-політичній залежності. натуральне г-во!! обмін-другорядна роль. примітивні знар.праці; закріпачення селян!: наділялися землею і мали своє г-во, зацікавлені в рез.праці., праця ефективніше, ніж раба. зобов'язані віддавати ренту(додатковий продукт своєї праці). Форми ренти: відробіткова(панщина), продуктова(натуральний оброк), грошова(грошовий оброк). Види ренти: фіксована(по к-ті чоловік або по S земельної ділянки), прогресивна(частка врожаю). Основні форми гос.діяльності: феодальна вотчина(франц.сеньйорія, англ.манор), ремісничий цех, торгова гільдія. Економіка аграрно-реміснича! середньовіччя-"аграрна цивілізація"

периоди: Генези(раннє С) 5-10ст. - сформув. головні риси ф-зму; Зрілості 11-15ст. - розвиток міст, товарного в-ва; Розкладу(пізнє С)-зародж. ринкові фори, ознаки індустр. цивілізації.

Каролінгське відродження.

Після краху Римської ім(476р) у Європі "темні часи"(5-8ст.) занепад, деградація г-ва і тд. У Франкській державі(країни Зах.Євр) сер8-сер9ст - Карол. (або мале) від-ня. Почалося ще з реформ Карла Мартелла(714-751) - (військово-аграрні реформи; бенефіції(пожиттєві земельні дарування воїнам); прекарні угоди(відчуження алоду від землевласника до магната) . Розквіт Кар.від. за Карла Великого(768-814р). Прагнув створити, так званий "другий Рим" ->підйом культури і мистецтва в імперії -> організація нових шкіл, залучення освічених діячів, увага до античної літератури,підйом образотворчого мистецтва і архітектури. Причина: військово-політичні та адміністративні завдання, бо Каролінги прагнули до зміцнення влади на всій території імперії -> необхідно підготувати службово-адміністративні кадри, освічене духівництво. Центром Карол.відр був кружок при дворі Карла-«Академія», якою керував Алкуїн.

феодальна вотчина і рента.

феодальна вотчина - основна форма госп.діяльності середньовіччя. (5-15ст)

вотчина- комплекс феодальної замельної власності(землі, будівлі) та повязаних з нею прав на феодально залежних селян. ((у франції феод.вотчина-сеньйорія; англ-манор)) Земля вотчини=домен(панська вотчина)+ селянські наділи. Монополія феодалів на землю. закріпачення селян!: наділялися землею і мали своє г-во, зацікавлені в рез.праці., праця ефективніше, ніж раба. зобов'язані віддавати ренту.

рента- (з лат. - повертаю,сплачую) дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю. Форми ренти: відробіткова(панщина), продуктова(натуральний оброк), грошова(грошовий оброк). Види ренти: фіксована(по к-ті чоловік або по S земельної ділянки), прогресивна(частка врожаю).

Піднесення г-ва у 11-13ст.

11-13ст. у Ан,Фр,Нім та ін кр. Європи зрілі феодальні відносини. бурхливе піднесення г-ва. Феод.власність 3 типів-королівська, світська, церковна. Обмежувалось право окремого феодала на землю, але розширилися інші права. Менші володіння стали відчужуватися. Зросли розміри вотчин за рахунок лук, лісів. поч11ст-демографічний підйом.(73млн чоловік у 1300р) знизилась дитяча смертність. Чоловік:вага-до55кг,зріст-157см. Відродження ремесел: 1150р-видобутку кам.вугілля; 1240-запозичення пороху з Китаю. В с/г - система трипілля. частка міського нас. до 20-25%, урбанізація, овітні центри(Оксв,Кембр). Від 13ст у Фр а потім у інш.кр. криза панщинної системи. Натуральне г-во вичерпує себе. переходять на натуральний, потім на грошовий оброк) цей процес-"комутація ренти".

Причини хрестових походів (1096 – 1270), організатор- католицька церква.

• • Нові землі, феод звичайно передавався старшому сину, і молодші брати не могли розраховувати отримати що-небудь з батьківського спадку.

• • Надія селян на звільнення від кріпосної залежності, ліквідацію боргів, перспектива отримати на Сході землю.

• • Уникнення небезпеки селянських повстань.

• • Для папства-політичне керівництво роздробл. Європою, збір пожертвувань на справу хрестоносного руху, підкорення Риму християн східної православної церкви, мусульман.

• • Великі італійські міста-республіки - зміцнити свої позиції у торгівлі із Сходом і створити колонії у Середземномор'ї.

• Ремісничий цех та купецька гільдія.Інтенсивний розвиток ремесла в XII—XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Організовувався лише за професійними ознаками. Цехи складалися з майстерень певного профілю. Кожний цех мав свій статут. Члени цеху були і воїнами, які захищали ділянку оборонного муру або вежі Майстри пригнічували підмайстрів, ремісників. Для того щоб стати повноправним членом цеху (майстром), треба було пройти стаж учнівства (3 — 7 років), скласти складний іспит. Сувора регламентацію: переслідували позацехових ремісників (партачів), обмежували виробництво, щоб уникнути будь-якої конкуренції, тяжкі покарання за неякісну продукцію. Цехова регламентація була економічно раціональною в XIII—XV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку міського ремесл, але згодом стримує прогрес. Розвиток ремесла, міст сприяв зростанню торгівлі. Купці об'єднувалися в торгові гільдії. Склалися внутрішні національні ринки

• Криза 14 століття

• Прич.:Війни, спустошення земель, чума,феодальні міжусобиці, міграція населення до міст і приміських земель., можливості феод. маєтку не задовольняють феодала і селян, великі витрати на хрестові походи. Криза:

• • Демографічна криза.: зменшення населення Європи на третину.

• • Занепад феодального господарства(масові народні рухи проти феод. Гнобленнят.Наслідок-розширення майнових та правових можливостей селян, зменшення значення сеньйоріального госп., товаризація с./г.Однак феод госп. продовжує існувати!

• • Криза цехового виробництва:Перехід від цехового виробництва, яке фактично стало гальмувати науково-технічний прогрес до мануфактурного виробництва( зародилося в Європі в XIV—XV ст):

• • У Головною фігурою виробництва стає найманий робітник.

• • Ручна праця

• • Поділ праці

• Перші текстильні мануфактури відомі у містах Північної Італії та Нідерландів.

• Наслідок:розвиток науково-технічного прогресу,
зростання внутрішньої та зовнішньої торгівлі, утворення загальнонаціональних ринків, людство вступило в індустріальну добу.

• Господарство українських земель у добу сердньовіччя(V—XVI ст.) Основою господарства слов'янських земель України було орне землеробство. !двопілля! і тільки в XIV-XV ст. почався перехід до трипілля. Головне знечення мали жито, пшениця, ячмінь. Розвивалося тваринництво, Допоміжну роль у полювання, рибальство.Значного успіху досяг розвиток ремесел. (64 спеціальності)

• Зосередження маси ремісиків у містах(гради) сприяло розвитку обміну і торгівлі. Міста були центром соціально-економічне, політичне та культурне життя Київської Русі . ремісники об'єднувались у корпорації на зразок західноєвропейських цехів. Міські ринки являли собою водночас головні площі, на яких вирувало життя. На Русі купці об'єднувалися в корпорації. Головними платіжними засобами Русі IX—XI ст. були іноземні монети Давньоруські монети, зокрема златники й срібники, не справили помітного впливу на грошовий обіг Київської Русі та сусідніх країн.

• VI-VІІІ ст Розпад родоплемінної організації, формування держави Київська Русь, осн. орган. форма східних слов'ян-сільська громада(верв). З утворенням держави відбувається становлення системи її взаємовідносин із населенням, яка передбачала виробництво продукції, збір податків(полюддя), несення військової служби. Руська правда закріпила привілеї феодальні відносини,вотчину як основна форма земельної власності Значної шкоди господарству завдала монголо-татарська навала, багато міст перетворилося в руїни, занепала торгівля.

• .Процес переходу ремесел у дрібне товарне виробництво уповільнився. XIV—XV ст. — період відродження і поступового розвитку ремісничого виробництва. У період поглинання сусідніми державами українських земель занепала аграрна діяльність.

• Більш зрілі аграрні відносини склалися в західноукраїнських землях, звідки із середини XVI ст. хліб експортували в Західну Європу. Сільське господарства:фільварки (багатогалузеве товарне господарство), зростання панщини й обезземелення селянства.

• У XIV—XVI ст. частина селян відбували повинності безпосередньо на користь великих литовських князів та польських королів, Особливий статус мала шляхта, якій надало значні поміщицькі права, особисті свободи та майнові гарантії, що в сукупності й визначило специфіку шляхти як привілейованої, панівної верстви.

Тема5

XVI—XVIII феодального => індустріального суспільства. Англ. буржуазна революція (1640—1660 pp.) досягнення науки і техніки. Посилився між- і внутрішньогалузевий поділ праці. В XVI ст. 100 основних ремесел, в XVIII — 200. водяні млини,текстиль,гірниче і металургійне виробництво.папір. телескоп, мікроскоп, термометр, барометр, гідрометр,кораблі… географічні відкриття кінця XV — початку XVIст. передумовa - криза левантійської торгівлі з другої половини XV ст., генуезців турки вигнали із своїх володінь.., Золота хотіли. Експедиції – за кошти держави1497—1498 pp. Васко да Гама. Магеллан 1519—1521 pp…. Центри світової торгівлі Лісабон, Севілья, з середини XVI ст. — Антверпен, у XVII — Амстердам, у XVIII ст.— Лондон.Приплив до Європи благородних металів зумовив революцію цін. колоніальна система! … Спеціалізація ремесла, що наближалася до мануфактурного п.п.; посилення майнової та соціальної диференціації; великі капітали, розвиток розширеного відтворення. Нема феодалізму.Розсіяна, централізована мануфактура 1.2 пол.XVII ст… Передумови індустріалізації с/г: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності…зміни в організації світової торгівлі: монопольні торгові компанії, вдоскон. товарні біржі. Страхова справа. Доходи – зарплату (найману працю), прибуток(капітал), ренту (земельну власність).

Буржуазні революції в Нідерландах (1566—1609 pp.), Англії (1640—1660 pp.). Пн Америці (1775—1783 pp.), Франції (1789—1794 pp.)… Промисловий переворот у Великобританії =>індустр розв. У Франції -багата і політична сильна буржуазія, мануфактурна промисловість, політика меркантилізму, торговий капітал. Буржуазна революція в Англії, зміцнила буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту. Рицарські дарування,лорди єдині вл землі. Зберігався копігольд,феод.платежі - землевласнику. Землі церкви, корони, противників революції продавалися. Перехід копігольда на лізгольд (короткострокове користування землею). .. 1651 p.–Навігаційний акт панування Англії на світовому ринку. Революція закінчилася компромісом між новим дворянством і буржуазією, створила умови, що забезпечили перемогу індустріального суспільства в Англії. аграрний переворот у XVI—XVIII ст. Примусова експропріація дрібних власників і конверсія земель на пасовища зумовлені товарно-грошовими відносинами, необхідністю збільшення сировини для текстильних мануфактур… На початку XVI ст. столицею світової торгівлі Антверпен Нідерланди… XVI—XVIII ст. —завершення становлення національних ринків. ,розв територіального поділу праці, міст, відміною внутрішніх мит, удосконаленням шляхів сполучення. Завершення індустріалізації :промисловість над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Машинне виробництво. Зміни в організації та управлінні виробництвом. система акціонерного підприємництва! Торговий і промисловий капітал поступався фінансовому… акціонерні монополістичні об'єднання — картелі, трести, синдикати, концерни

УКР: У другій половині XIV—XV ст. внутрішня торгівля, основними формами якої торжки, ярмарки: хліб, крупи, рибу, віск, мед, прядиво, худобу, шкіри, сіно, вироби сільських промислів,сіль… Зі Сходу і з Півдня— шовкові, парчеві тканини, оксамит, килими, саф'ян, вина, коней; із Заходу -сукна, полотно, залізо, сталь, зброю, скло, папір. З України — мед, віск, хутро, деревину, худобу, шкіри, а з XV ст. — також збіжжя. Значне місце вивіз рабів… центрами зовнішньої торгівлі Київ, Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк…. політика потурання магнатам і шляхті позбавляла державну скарбницю одного з найважливіших джерел надходжень.купці – сплачувати. У XV ст. продаж товарів у кредит, під заставу векселі, торгові контракти, іпотечна система торгові доми….Данина, полюддя => державні податки або феодальна рента, феодальна власність у Київській Русі та залежність селянства - в процесі розпаду общини-громади, її феодалізації; "окняжіння" земель і, приватно-господарської ініціативи феодалів. Васальні стосунки. Уніфікація залежного селянства відбувалася повільно. ..в містах - вільне міське ремесло. У середині XVI ст. на Нижньому Подніпров'ї Запорозьку Січ, козацьке землеволодіння…. XVI — першої пол XVII ст. в господарстві Галичини та Правобережжя України відбулися значні зміни. феодальне землеволодіння, фільварково-панщинне господарство. Земельна власність в руках королів, магнатів, шляхти, церкви. Становище православної церкви погіршилося після Брестської унії 1596 p, уніатська і католицька!