3. Об’єкти авторського права і суміжних прав

Насамперед, виділяється інститут авторського права і суміжних прав. Ним регулюються відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і використанням творів науки, літератури й мистецтва (авторське право), фонограм, виконань, постановок, передач організацій ефірного й кабельного мовлення (суміжні права). Об'єднання в єдиному інституті, який надалі для стислості буде йменуватися авторським правом, двох зазначених груп норм пояснюється найтіснішою залежністю виникнення й здійснення суміжних прав від прав авторів творчих добутків, а також урегульованістю відповідних відносин єдиним законом.

9. Особливості немайнових та майнових прав автора.

Майнові права:1. право на використання твору; 2. виключне право дозволяти використання твору;3.право перешкоджати неправомірному використанню твору, у тому числі забороняти таке використання;4. інші майнові права iнтелектуальної власності, установлені законодавством. Особисті немайнові права:1. право на визнання людини творцем твору;2. право перешкоджати будь-якому посяганню на авторське право, здатному заподіяти шкоди гідності або репутації творця твору;3. право вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;4. право забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;5. право обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;6. право на недоторканність твору. Особисті немайнові права захищають зв’язок автора з його твором. Вони містять: 1.право авторства;2. право на ім’я;3. право на оприлюднення;4. право на захист репутації автора Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

4. Суб’єкти права інтелектуальної власності, їх права та обов’язки.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності. Такими суб'єктами визнаються громадяни, юридичні особи та держава.

Суб'єкти права інтелектуальної власності підрозділяються на дві групи: 1) суб'єкти з первісними правами (автори, виконавці, винахідники); 2) суб’єкти з похідними правами - правонаступники (спадкоємці, держава, організації).

Автором будь-якого результату інтелектуальної діяльності є творець. Їм може бути тільки громадянин, фізична особа. Це фізична особа, творчою працею якого створений твір, що є об'єктом авторського права. Створення такого результату - це не правочин, а юридичний вчинок. Авторами визнаються не тільки дієздатні громадяни, а також малолітні особи. Разом з тим, не визнаються суб'єктами права наукової інтелектуальної власності особи, які не внесли особистий творчий внесок в одержання результату наукової й (або) науково-технічної діяльності, а також зробили лише технічну, організаційну й іншу допомогу або сприяли оформленню права інтелектуальної власності на отриманий результат. Створення творчого результату двома або декількома особами приводить до співавторства, що (залежно від поділу самого результату), він може бути або діленим, або неділеним.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. Особисті немайнові права не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законодавством. Майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до законодавства бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.