- •2. Переваги і вади ринку
- •2). Недосконала конкуренція.
- •3. Економічні функції держави у сучасній ринковій економіці.
- •3. Функція забезпечення справедливості.
- •4. Функція забезпечення макроекономічної стабільності.
- •4. Державний сектор у національній економіці
- •5. Цільові фонди.
- •5. Фіскальна політика як державний інструмент стабілізації економіки.
- •3. Доходи від операцій з капіталом:
- •4. Офіційні трансферти:
- •1) Щорічно збалансований бюджет;
- •2) Бюджет, збалансований на циклічній основі;
- •3) Формування бюджету згідно ідеї функціональних фінансів.
- •6. Монетарна політика держави: суть, інструментарій та основні види.
- •6.1. Функціонування грошового ринку
- •Ставка Sm Sm 1 Ставка Sm 1 Sm
- •6.2. Банківська система та процес створення банківських грошей.
- •6.3. Грошово-кредитна політика держави.
- •2. Зміна резервних норм:
- •6.4. Передавальний механізм монетарної політики
- •6.5. Ефективність монетарної (грошово-кредитної) політики
3. Економічні функції держави у сучасній ринковій економіці.
У ринковій господарці економічні функції держави визначаються передусім основними вадами та обмеженнями ринку. Державне регулювання економіки є реакцією на недоліки у функціонуванні ринкового механізму.
Економічні функції держави:
формування правового та інституційного середовища
забезпечення ефективності
забезпечення справедливості
забезпечення макроекономічної стабільності.
1. Формування правового та інституційного середовища.
Держава формулює “правила гри” в економіці, покликані регулювати відносини між постачальниками ресурсів, виробниками благ і споживачами (визначення права власності та правового статусу суб’єктів економіки, гарантія дотримання угод, закони про банкрутство тощо) і забезпечує їх виконання.
Держава:
- гарантує зовнішню безпеку і підтримання внутрішнього порядку;
- сприяє розвитку ринкової інфраструктури;
- створює систему стандартів;
- формує грошову систему для полегшення обігу товарів і послуг.
2. Функція забезпечення ефективності передбачає заходи держави щодо усунення таких вад ринку як:
- тенденція до монополізації;
- побічні наслідки економічної діяльності (екстерналії);
- небажання фірм займатися виробництвом громадських благ.
1). Монополізація ринку суперечить інтересам споживачів, оскільки вона обмежує конкуренцію, сприяє встановленню диктату виробника над споживачем і розподілу ресурсів у своїх інтересах, веде до підвищення цін. З іншого боку, монополізація негативно впливає і на самих монополістів, які часто втрачають інтерес до впровадження нових технологій, прагнуть збільшувати прибутки через підвищення цін, а не шляхом зниження витрат.
Держава здійснює антимонопольні заходи (підвищення оподаткування прибутків монополій, контроль за цінами та обсягами виробництва, вплив на умови входження підприємств у галузь, створення державних комісій для регулювання цін і встановлення стандартів послуг), приймає антимонопольне законодавство, яке спрямоване на підтримку ринку і захист конкуренції.
2). Державне втручання задля забезпечення ефективності національної економіки пов’язане також і з необхідністю коригування побічних наслідків економічної діяльності.
Держава може коригувати побічні наслідки економічної діяльності декількома способами.
По-перше, можна використати адміністративні методи регулювання тих чи інших видів діяльності (прямі заборони, встановлення системи обмежень і нормативів, штрафні санкції тощо).
Проте, у ринковій економіці уряд частіше прагне діяти власне ринковими методами. Наприклад, запровадження спеціального податку дає змогу змусити фірму-виробника взяти на себе витрати забруднення довкілля, які вона звикла перекладати на третіх осіб. Податки для коригування екстерналій називають податками Пігу. У сфері захисту довкілля сьогодні все популярнішим стає випуск певної кількості дозволів на забруднення, які потім ефективно розподіляються ринковими силами пропозиції прав на забруднення та попиту на них.
3). Крім того, держава забезпечує виробництво громадських благ – тих товарів, які використовує все суспільство, і яке не завжди може бути передане приватному бізнесові. Йдеться про підтримання обороноспроможності країни, забезпечення законності та порядку, галузі інфраструктури, підтримання науки й охорони здоров’я. Це реакція держави на те, що ринок не забезпечує виробництва громадських благ.
Держава фінансує виробництво громадських благ з податкових надходжень.
