- •Загальна частина
- •1.1 Коротка характеристика будівельної частини
- •Кліматичні дані місця будівництва
- •1.3 Характеристика матеріалів зовнішніх огороджуючи конструкцій та їх теплотехнічні характеристики.
- •1.3.1 Конструкція зовнішньої стіни:
- •1.3.2 Конструкція горищного перекриття
- •1.3.3 Конструкція підлоги
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень
- •2.2 Розрахунок тепловтрат приміщень
- •2.3 Розрахунок опалювальних приладів
- •2.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення
- •2.5 Розрахунок та підбір обладнання елеваторного вузла
- •3. Організація монтажно-експлуатаційних робіт
- •3.1. Методи ведення робіт
- •3.2. Монтаж, пуск, налагодження і випробування
- •3.2.1 Установка нагрівальних приладів
- •3.2.2. Прокладка труб у середині будинку
- •3.2.3. Пуск і налагодження систем опалення
- •3.3. Експлуатація систем опалення
- •Висновок
3.3. Експлуатація систем опалення
Найважливішим показником задовільної експлуатації систем опалення є відповідність тепловіддачі нагрівальних приладів тепловтратам огороджень у залежності від зовнішньої температури.
Властивість систем змінювати тепловіддачу відповідно до зміни тепловтрат огородженнями (або зміною зовнішньої температури) називається тепловою стійкістю системи.
Домогтися зазначеної відповідності можна зміною або температури (перший спосіб), або кількості теплоносія, що надходить у нагрівальні прилади (другий спосіб), або зміною і температури, і кількості теплоносія одночасно (третій спосіб). Зміна параметрів теплоносія регулюється в котельнях або на ТЕЦ (центральне регулювання).
На практиці знайшли застосування всі три способи центрального регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів, при цьому перший спосіб називається якісним, другий спосіб – кількісним, і третій – якісно-кількісним.
В основі двох останніх способів регулювання лежить властивість системи пропорційно перерозподіляти витрату води в нагрівальних приладах при зміні загальної витрати води, що циркулює по системі. Ця властивість системи разом зі здатністю зберігати постійну витрату води у всіх ділянках (приладах) при зміні температури теплоносія характеризує гідравлічну стійкість системи.
Системи, приєднані до теплових мереж, регулюються також «пропусками». Сутність способу «пропусків» полягає в тім, що місцева система опалення відключається від теплової мережі, коли температура в опалювальному будинку трохи вище норми і, як правило, автоматично включається при зниженні температури нижче нормальної. Таке регулювання засноване на використанні тепло акумуляційної здатності будинків, що допускає перерви в постачанні теплом безпосередньо від теплового генератора. Спосіб регулювання «пропусками» через деяку складність практично не знайшов широкого застосування.
Регулювання температури теплоносія в системах водяного опалення в залежності від зміни зовнішньої температури виконується по спеціальних графіках температур (або таблицям температур води) у гарячій і зворотній магістралях, складеним для визначеної зовнішньої температури. Такий графік повинний бути вивішений у кожній котельні.
Однак у процесі експлуатації системи опалення не зникає необхідність у місцевому регулюванні системи, тобто в регулюванні тепловіддачі нагрівальних приладів. Ця необхідність викликається:
а) неоднаковими в різних приміщеннях побутовими і виробничими тепловиділеннями, неоднаковою тепловою інерцією окремих приміщень, сонячною радіацією, інфільтрацією зовнішнього повітря й ін.;
б) відсутністю гідравлічного ув'язування (відповідності розташовуваного тиску гідравлічним утратам) окремих
циркуляційних кілець, що допускається при проектуванні систем;
в) недосконалістю монтажних робіт.
Для місцевого регулювання тепловіддачі приладів застосовуються крани різних конструкцій.
Найбільше застосування у водяних системах опалення знайшов кран подвійного регулювання. Перше (монтажне) регулювання цим краном здійснюється слюсарем. Друге регулювання виконується під час експлуатації системи.
Слід зазначити, що регулювання витрати теплоносія кранами досить складно, тому при розрахунку трубопроводів системи опалення потрібно прагнути до того, щоб необхідність у регулюванні (особливо в першій) відпала, тобто гідравлічний розрахунок повинний бути зроблений на повне відкриття крана