2.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення

1. Обирається одне розрахункове коло в двотрубній системі опалення із замикаючими ділянками, у якості якого приймається циркуляційне коло через стояк, найбільше віддалений від головного стояка системи.

2. Визначається температура води по ділянках стояка

( змішаної після нагрівальних приладів )

t =t2 ∙ C ∙ (tг – tx) ∙ ∑Qпр / ∑Qст

де (tг – tx) – температура гарячої та охолодженої води

С – теплоємність води

∑Qпр – сумарна теплова потужність усіх вище розташованих приладів, Вт

∑Qст – загальна теплова потужність усіх опалювальних приладів розрахункового стояка,

3.Визначається природний тиск у циркуляційному колі через стояк ( без урахування охолодженої води у трубопроводах ) :

P0 = qh1∙ (P01-p1) +qh2∙ (P02-p1) +… qhn∙ (P0n-p1) - (h1+h2+…hn) ∙pr.,

де h1,h2,hn – висота відповідних ділянок опалювального стояка

Повна величина розрахункового тиску визначається:

Pp = Pнас + P0 + ∆P = 3682

де Pнас – циркуляційний тиск, що створюється насосом або елеватором

Середні значення на 1м питомої втрати тиску:

де К – коефіцієнт, що враховує частину втрат на подолання місцевих опорів від загального розрахункового перепаду тиску (К = 0,35)

Знаходимо діаметр трубопроводів стояка.

Втрати тиску на подолання місцевих опорів визначають за формулою:

де ξ – додаток коефіцієнта місцевих опорів на даній ділянці теплопроводу

Р - динамічний тиск води на ділянці трубопроводу, Па

Результати розрахунку зводимо в таблицю № 3

Нев’язка:

2.5 Розрахунок та підбір обладнання елеваторного вузла

Основною розрахунковою характеристикою підбору обладнання є коефіцієнт змішування:

,

де t₁ – температура теплоносія від джерела;

t_г – температура теплоносія після елеватора;

t_о – температура теплоносія охолодженого

Визначаємо витрати води, що циркулює в системі опалення за формулою:

де  Q_ст – загальна теплова потужність усіх опалювальних приладів, що приєднані до стояка;

₁ – коефіцієнт, що враховує зниження температури води у трубопроводах;

₂ – коефіцієнт, що враховує додаткові втрати теплоти ділянкою стіни на якій розташований опалювальний прилад.

= 3663.63 кг/год

Діаметр горловини визначають за формулою:

, мм

де P_нас = ∑ l P_ек;

P_ек – питома втрата тиску, яка приймається рівною 5-10 кг/м² на 1 погонний метр довжини (1 кг/м² дорівнює 10 Па);

∑ l – довжина найбільшого циркуляційного кола, м.

d = 15 мм

За визначеним діаметром горловини підбираємо відповідний серійний номер елеватора, в нашому випадку № 1

3. Організація монтажно-експлуатаційних робіт

систем опалення

3.1. Методи ведення робіт

Монтаж санітарно-технічних пристроїв виконується тільки на промисловій основі й обов'язково поділяється на два етапи: заготівельні роботи (перший етап) і монтажні або складальні роботи (другий етап).

Заготівельні роботи виконуються або в центральних заготівельних (ЦЗМ) або дільничних (ДЗМ) майстернях, або на заводах.

До складу заготівельних робіт входить виготовлення деталей і вузлів систем в обсязі, що виключає їхнє виготовлення безпосередньо на місці монтажу, тобто на будівельному об'єкті.

Тому в заготівельних майстернях не тільки виготовляються всі деталі систем, але і виконується комплектація деталей по вузлах і частковий їхній монтаж. На будівельні об'єкти доставляються вже укомплектовані і змонтовані по вузлах деталі.

Монтаж санітарно-технічних пристроїв з готових деталей здійснюється, в основному, двома методами: послідовним і паралельним. По першому, послідовному, методу монтаж здійснюється звичайно в малоповерхових будинках, у яких завершені основні будівельні роботи. Отже, закінчення будівництва і введення в експлуатацію об'єкта буде залежати від терміну закінчення монтажних робіт.

Перевагою методу є можливість швидкого розгортання монтажних робіт і закінчення їх у короткий термін, тому що можливість затримки з боку суміжних будівельних організацій виключається. Однак при сучасних темпах будівництва, коли виникає необхідність часткового пуску, наприклад, системи опалення до закінчення всього монтажу послідовний метод не може бути застосований.

При паралельному методі монтаж санітарно-технічних пристроїв виконується одночасно з виконанням будівельних робіт. Цей метод дозволяє скоротити загальний термін спорудження будинку і, отже, знизити загальну вартість будівництва.

Паралельний метод передбачає проведення будівельних і монтажних робіт потоковим методом за графіком виробництва усіх видів робіт на будівництві. Застосування потокового методу можливо тільки при завчасній заготівлі деталей систем, що монтуються, своєчасній і комплексній доставці виробів на споруджуваний об'єкт і максимальної механізації всіх робіт. Сприяє організації провадження робіт потоковим методом і будівництво будинків із блоків і панелей, що сполучають будівельні конструкції із санітарно-технічними пристроями.

Будівельний об'єкт, у якому необхідно виконати монтажні роботи, поділяється по горизонталі і вертикалі на дільниці-захватки. Кількість дільниць-захваток визначається умовою виконання монтажних робіт у кожній захватці в максимально короткий час.

У свою чергу, внутрішні санітарно-технічні роботи поділяються на два послідовно виконуваних цикли: установка приладів (перший цикл), монтаж вузлів трубопроводів і іспит систем (другий цикл).

Монтажу внутрішніх санітарно-технічних пристроїв у будинку передує виконання робіт, віднесених до нульового циклу, таких, як створення зовнішніх каналів і прокладка в них теплових мереж з виконанням монтажу теплового пункту прокладка газопроводу з пристроєм вводу в будинок; прокладка транзитних систем теплопостачання, водопостачання і каналізації, що проходять у середині корпуса; прокладка уведення водопроводу, прокладка зовнішньої каналізації, випусків і трубопроводів нижче рівня підлоги підвалу.