Практичне використання впливу

Страх, винагорода, традиція, авторитет, переконання й участь є інструментами управління, які керівник використовує для впливу на підлеглих, звертаючись до їх потреб. Але навіть той рідкісний керівник, який має у своєму арсеналі всі ці інструменти, повинен їх використовувати в залежності від конкретних ситуацій.

Щоб спонукати інших до роботи (особливо творчої та натхненної), керівнику буває недостатньо тільки влади. Щоб вплив через владу було достатньо сильним, необхідна наявність наступних умов:

1. підлеглий повинен розглядати вплив як джерело задоволення (незадоволення) якоїсь своєї потреби;

2. підлеглий повинен високо цінувати ту потребу, до якої апелює керівник;

3. підлеглий повинен вважати досить високою ймовірність задоволення потреби у разі рішення поставленої задачі;

4. підлеглий повинен вірити, що його зусилля буде справедливо оцінений керівником.

Методи переконання та участі діють більш повільно і менш виразно. Вони сприяють збільшенню ефективності управління, коли підлеглим буде запропоновано задоволення потреб більш високого рівня, особливо, якщо завдання неструктурованість і вимагає творчого підходу.

Лідерські якості керівника

http://www.volgograd.ru/theme/job/useful/335111.pub

    

Автор: Компанія «HeadHunter», 8 червня 2011    

Ідеальний керівник повинен володіти високим інтелектом, вміти оперативно реагувати на ситуації, що вимагають негайного прийняття рішення та бути відповідальним - так вважають опитані співробітники волгоградських компаній. Високо цінується і уважне ставлення до підлеглих, причому респонденти надають великого значення цій якості, поряд з рішучістю і почуттям гумору.

Творче начало як необхідна якість лідера зазначив лише кожен десятий респондент, тобто дуже небагато чекають від своїх керівників уміння мислити нестандартно і захоплювати високими цілями. Агресивність і лояльність по відношенню до вищестоящого керівництва також не є обов'язковими якостями лідера, на думку опитаних.

Опитування підтвердило, що реальні начальники не цілком відповідають портрету ідеального керівника. Говорячи про власних босів, опитані співробітники компаній виділяють, в першу чергу, інтелект (48%), лояльність вищим керівникам (42%) і відповідальність (36%). У відношенні лояльності вищестоящому начальству цікаво те, що ідеальний керівник в очах підлеглих зовсім не обов'язково повинен володіти їм. Навпаки, надмірна запобігливість є скоріше негативною рисою і суперечить завданням справжнього лідера - ініціювати, захоплювати і управляти.

35% опитаних працівників визнають у своєму безпосередньому керівнику вміння вести політичні ігри і третина - почуття гумору. Лише 18% респондентів вважають своїх начальників ентузіастами своєї справи. Найгірше у фактичних начальників справа йде з інтуїцією і творчим началом.

Чи підходять самі опитані співробітники компаній під створений ними портрет ідеального керівника? За даними опитування, переважна більшість (74%) вважають своєю головною якістю відповідальність (що важливо скоріше виконавцю, ніж лідеру), а також високий інтелект і почуття гумору. А ось вміння швидко приймати рішення визнали за собою тільки 39% респондентів, тобто далеко не всі готові взяти на себе функції лідера. І лише 14% опитаних проявляють лояльність до вищестоящого керівництва. Найгірше опитаним співробітникам вдається грати в політичні ігри і проявляти агресивний натиск.

В цілому, респонденти характеризують себе близько до портрету ідеального начальника, але спостерігаються істотні відмінності в порівнянні з рисами їх власних керівників. Більш того, власні лідерські якості респонденти оцінили вище, ніж у абстрактного ідеального керівника і свого безпосереднього начальника: приблизно на 5-6 балів за 10-бальною шкалою (вище середнього).

Тільки два українці зі ста довіряють думці і авторитету своїх начальників-соцопитування

| ЧТ, 2012-06-07 10:04

http://argumentua.com/novosti/tolko-dva-ukraintsa-iz-sta-doveryayut-mneniyu-i-avtoritetu-svoikh-nachalnikov-sotsopros

За ступенем довіри на сьогоднішній день найбільшим авторитетом, думку і оцінками якого довіряють, для більшості українців (71%) залишаються батьки, сім'я. Найменшою довірою в українців користуються їх керівники. Їм довіряє не більше 2% опитаних.

Такі результати соцопитування, проведеного компанією Research & Branding Group, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Слідом за батьками українці довіряють своїм друзям і знайомим (29%), священнослужителям (10%), колегам по роботі (7%).

Далі йдуть публічні люди (4%), викладачі (3%). Найменшим ступенем довіри користуються керівники (2%). Ще 8% респондентів вважає, що для них немає авторитетних груп, і 5% не змогли відповісти.

Що стосується взаємин представників різних поколінь, 64% українців вважають, що у відносинах батьків і дітей, вони іноді можуть зрозуміти один одного, іноді - ні.

Практично однакова кількість респондентів добре розуміють один одного, незважаючи на різний життєвий досвід (18%) і що не можуть зрозуміти один одного (17%). Ще 2% не змогли відповісти.

Щодо того, скільки уваги приділяли батьки їх вихованню, 71% українців стверджує, що рівно стільки, скільки необхідно. 17% повідомляє, що їх вихованню приділяли дуже мало уваги і 10% навпаки - занадто багато.

На думку половини українців, діти повинні жити з батьками до того моменту, коли одружуються або вийдуть заміж (57%). Протилежної думки дотримуються 34% опитаних українців, і ще 9% не змогли відповісти.

19% українців, у яких є живі батьки, повідомляють, що живуть з ними разом. Ті респонденти, які живуть окремо від батьків, відвідують їх 2-3 рази на тиждень (10%), раз на тиждень або 1-2 рази на місяць (по 9%). Кожен день бачаться з батьками, хоча і не живуть з ними (8%). Відвідують батьків раз на три місяці 3%, раз на півроку - 2%, раз на рік або рідше разу на рік 1%. Не зустрічаються з батьками 1% опитаних. 36% українців повідомили, що батьків вже немає в живих.

Опитування було проведено в період з 25 квітня по 10 травня 2012 року. Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2077 респондентів.

Проблемна ситуація: Таким чином, існує проблемна ситуація, що успішна робота вимагає узгодженості дій всіх її учасників. Це можливо тільки за умови єдиного керівництва, підпорядкування всіх працівників єдиній волі. Однак така єдність не може виникнути випадково: його необхідно організувати, активізувати і підтримувати діяльність окремого працівника і групи.

Керівник повинен знати ті сили та засоби, за допомогою яких це можна зробити.

Кожен раз, коли керівник дає вказівки виконавцю або групі виконавців, то він припускає, що його вказівку повністю відіб'ється у свідомості людей і відразу ж підуть бажані дії. Але в житті так буває не завжди. Навіть при більш - менш повному усвідомленні людиною своїх завдань і функцій може не піти очікуваних дій. Для цього потрібні певні зусилля керівника, які здатні вплинути на поведінку людей.