Д4.6 порядок роботи д4.6.1 Підготування до проведення вимірів

1. Тривалість часу встановлення робочого режиму 15 хв.

2. Перемикач піддіапазонів поставити в положення 0,3 U , а перемикач роду робіт поставити в положення -U або + U. Після чого встановити покажчик приладу на нульову позначку шкали V ручкою установки нуля U. Перед установкою нуля клеми U і  замкнути накоротко.

Після цього перевести перемикач роду робіт у положення rx і перевірити нульове положення покажчика при замкнутих накоротко клемах rx і . Потім розімкнути клеми і встановити покажчик у становище  на шкалі  ручкою >< .

Потім перевести перемикач піддіапазонів у положення 1, перемикач роду робіт у становище U~ і встановити покажчик на нульову позначку шкали ~1V відповідною ручкою установлення нуля >0< 1V U~. Перед установкою нуля клеми U і  повинні бути замкнуті накоротко, а пробник повинен знаходитися в гнізді Гн1.

Після цього прилад готовий до вимірів.

Д4.6.2 Проведення вимірів

1. Вимір постійної напруги. Перевірити установку нуля приладу на піддіапазоні 0.3 В, а потім, обравши потрібний піддіапазон виміру, подати вимірювану напругу на клеми U і . Вхідні клеми приладу ізольовані від корпуса. Це дозволяє виконувати виміри постійної напруги у колах, де точки підключення приладу мають потенціал що до землі.

Увага!

Максимальна припустима напруга між клемою  і корпусом приладу не повинна перевищувати 300 В.

Для виміру напруги понад 300 В використовується подільник ДН-518. Він підключається до клем U і . Вимірювання напруги виконується безпосередньо контактом подільника (шляхом торкання).

Малюнок Д4.3 - Поправки до вимірів змінної напруги на частотах понад 100 МГц

Спеціальний щуп приладу призначенний для виміру постійних напруг у високочастотних ланцюгах, наприклад, на контурах. Для зменшення впливу руки рекомендується тримати щуп далі від вимірювального кінця.

Зміни показань при вимірі з щупом біля 2 %.

2. Вимір змінної напруги. Перемикач роду робіт поставити в становище U~. Перевірити встановлення нуля приладу на піддіапазоні 1 В.

При вимірюванні низькочастотної напруги випробувач (без насадки) встановити в гніздо і вибрати потрібний піддіапазон виміру, подати вимірювану напругу на клеми U і .

При вимірюванні напруги пробником, необхідно встановити на пробник насадку.

При вимірюванні на частотах понад 100 МГц похибку виміру можна зменшити, увівши поправку відповідно до приведених на мал. Д4.3 усереднених частотних характеристик.

Увага!

При вимірюванні низькочастотної напруги понад 300 В використовується подільник ДН-518, а при вимірюванні високочастотної напруги понад 100 В - подільник ДН-519. Високочастотна насадка приєднується до пробника різьбовим сполученням.

Пробник утримується в гнізді на передній панелі при подачі його вперед до упору з наступним поворотом вправо (є фігурний паз).

3. При вимірах у високочастотних трактах із хвильовим опором 50 і 75 Ом використовуються трійникові переходи ТП-116 і ТП-117 відповідно, що включаються в розрив тракту. У розтруб переходу вставляється пробник і встановлюється нуль вольтметра ручкою >0< 1V U~. Потім у лінію подається напруга і виконується відлік. Як відомо, у тракті з не цілком узгодженим навантаженням виникають стоячі хвилі. У такому випадку напруга в місці увімкнення трійникового переходу може відрізнятися від напруги на навантаженні. Якщо трійниковий перехід включений у тракт на відстані від навантаження і відомий коефіцієнт стоячої хвилі (КСХ) в лінії, то найбільша похибка виміру визначається формулою:

де  - довжина хвилі, на якій, відбувається вимір, в см;

– відстань між точкою увімкнення пробника і точкою увімкнення навантаження, в см;

– КСХ лінії, обумовлений навантаженням.

4. Вимір опору постійному струму. Перевірити установку 0 і  омметра, після чого підключити вимірюваний опір до клем rx і  і робити вимірювання на попередньо вибраному піддіапазоні виміру.