
- •1.2. Функція стану системи.
- •1.3. Процес в термодинаміці. Квазістатичний процес.
- •1.4. Друге начало термодинаміки.
- •1.5. Метод термодинамічних потенціалів.
- •1.6. Внутрішня енергія як термодинамічний потенціал.
- •1.7. Вільна енергія Гельмгольца.
- •1.8. Ентальпія.
- •1.9. Вільна енергія Гіббса.
- •1.10. Заключні зауваження.
- •1.11. Основи статистичної фізики.
- •1.12. Мікроскопічні параметри системи. Мікростан.
- •1.13. Конфігураційний, імпульсний і фазовий простори.
- •1.14. Рівняння Гамільтона і фазова траєкторія.
- •1.17. Канонічний розподіл Гіббса.
- •1.18. Статистичне визначення ентропії. Статистична вага макростану.
- •1.19. Статистичний інтеграл.
- •1.20. Обчислення статистичного інтегралу для ідеального газу.
- •1.21. Обчислення термодинамічних потенціалів методами статистичної фізики.
- •1.22. Розподіл Максвелла.
- •1.23. Розподіл Больцмана.
- •2. Електрика.
- •2.1. Електричний заряд.
- •2.2. Густина заряду. Точкові заряди.
- •2.3. Закон Кулона.
- •2.4. Електростатичне поле. Вектор напруженості. Принцип суперпозиції.
- •2.5. Потік вектору напруженості електростатичного поля. Теорема Гауса.
- •2.6. Потенціальність електростатичного поля. Скалярний потенціал.
- •2.7. Рівняння Пуассона.
- •2.8. Електричний диполь. Електростатичне поле диполя.
- •2.9. Електростатичне поле системи зарядів на великих відстанях. Дипольне наближення.
- •2.10. Електронейтральна система в однорідному електростатичному полі.
- •2.11. Електричне поле в речовині. Діелектрики, напівпровідники, провідники.
- •12. Мікроскопічні і макроскопічні електричні поля в речовині.
- •2.13. Стороні і зв’язані заряди в діелектриках.
- •2.14. Вектор поляризації. Його зв’язок з густиною .
- •2.15. Однорідна поляризація. Поверхнева густина зв’язаного заряду.
- •2.16. Вектор електричного зміщення.
- •2.17. Причини пропорційності векторів і .
- •2.18. Провідники в електростатичному полі. Електростатичне поле заряджених провідників.
- •2.19. Потенціальна енергія системи зарядів.
- •2.20. Потенціал зарядженого провідника. Електрична ємність. Енергія зарядженого провідника.
- •2.21. Конденсатори. Ємність конденсатора. Енергія зарядженого конденсатора.
- •2.22. Енергія електричного поля.
- •2.23. Електричний струм. Сила електричного струму. Вектор густини електричного струму.
- •2.24. Рівняння нерозривності.
- •2.25. Сторонні сили. Поле сторонніх сил. Електрорушійна сила.
- •2.26. Закон Ома.
- •2.27. Магнітне поле. Індукція магнітного поля. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •2.28. Магнітне поле нескінченого лінійного струму.
- •2.29. Теорема про циркуляцію вектора індукції магнітного поля. Стаціонарні поля і струми.
- •2.30. Магнітне поле заряду, що рухається.
- •2.31. Теорема Гауса для магнітного поля.
- •2.32. Закон Ампера. Сила Лоренца.
- •2.33. Контур з струмом в однорідному магнітному полі.
- •2.34. Магнітне поле контуру з струмом.
- •2.35. Намагнічування речовини. Вектор намагніченості.
- •2.36. Напруженість магнітного поля.
- •2.37. Обчислення магнітного поля в магнетиках.
- •2.38. Електромагнітна індукція.
- •2.39. Струм зміщення. Густина струму зміщення.
- •2.40. Явище самоіндукції. Індуктивність.
- •2.41. Фундаментальна система рівнянь Максвелла.
- •2.42. Хвильове рівняння для електромагнітного поля.
- •2.43. Властивості електромагнітних хвиль.
- •3. Оптика.
- •3.1. Предмет оптики. Світло як електромагнітна хвиля.
- •3.2. Когерентні хвилі. Явище інтерференції.
- •3.3. Інтерференція двох циліндричних хвиль. Інтерференційні смуги.
- •3.4. Дифракція світла. Принцип Гюйгенса-Френеля.
1.23. Розподіл Больцмана.
Визначимо
густину імовірності
того, що одна з частинок системи потрапить
в точку
,
в якій потенціальна енергія цієї частинки
дорівнює
.
При визначенні
нас не цікавить, як рухається обрана
частинка; не цікавить нас і розташування
решти частинок системи.
Всі частинки розглядуваної системи фізично тотожні. Для визначеності, покладемо, що досліджувана частинка має номер 1.
Для визначення шуканої густини імовірності необхідно проінтегрувати по всіх імпульсах і всіх координатах окрім координат першої частинки. В результаті знаходимо, що
, (1.23.1)
де С – нормуюча константа
. (1.23.2)
Функція має назву функції розподілу Больцмана.
2. Електрика.
2.1. Електричний заряд.
Поняття електричного заряду відноситься до фундаментальних понять фізики. В класичній фізиці заряд може бути визначений, як певна характеристика фізичних тіл, яка зумовлює виникнення між цими тілами специфічної електричної взаємодії. В класичній фізиці електрична взаємодія вважається фундаментальною, тобто такою, яка не може бути інтерпретована, як частковий випадок більш загального типу взаємодій. Фундаментальні закони, які описують електричну взаємодію між зарядженими тілами встановлені експериментально.
Приведемо деякі характерні ознаки електричного заряду:
заряд є фізичною величиною, яка може бути виміряна; в системі СІ одиницею заряду є кулон (Кл);
існують заряди двох знаків – додатні і від’ємні (позитивні і негативні);
величина заряду тіла не залежить від його механічного стану (розташування в просторі, швидкості, прискорення);
сумарний заряд замкненої системи є константою;
існує “квант” електричного заряду (елементарний заряд)
, тобто мінімальна кількість заряду, яка може бути передана від одного тіла до іншого. Електричний заряд є невід’ємною характеристикою деяких елементарних частинок: електрон має заряд
, позитрон і протон – заряд
.
Відносно
протону, нейтрону і деяких інших
“елементарних” частинок слід зробити
наступне зауваження. Згідно з сучасним
станом теорії елементарних частинок,
так звані баріони
(до них, зокрема, відносяться протон і
нейтрон) насправді не є елементарними,
а побудовані з кварків,
які можуть мати заряд
.
Втім кварки як окремі частинки не
приймають участі в переносі заряду, і
в цьому сенсі заряд
дійсно є елементарним.
2.2. Густина заряду. Точкові заряди.
Заряд тіла
є
інтегральною характеристикою тіла: він
відноситься до зарядженого тіла як
цілого. Виникає природне питання, як
саме розподілений заряд в межах
зарядженого тіла. Для опису просторового
розподілу заряду в об’ємі тіла
використовується об’ємна густина
заряду
,
яка визначається наступним чином (рис.
1)
Виділимо
в об’ємі тіла елементарний об’єм
,
розташований в околі точки
.
Позначимо через
заряд,
якій знаходиться в об’ємі
.
Визначимо
за допомогою співвідношення
(2.2.1)
Зрозуміло, що
(2.2.2)
На
відміну від заряду
густина заряду
є локальною характеристикою зарядженого
тіла і може бути визначеною для будь-якої
точки
.
Поряд з об’ємною густиною заряду, в електриці визначаються поверхнева густина заряду
(2.2.3)
і лінійна густина заряду
(2.2.4)
Надзвичайно важливу роль в теорії електрики відіграють ідеалізовані об’єкти – точкові заряди (заряджені матеріальні точки). Зрозуміло, що об’ємна густина точкового заряду описується виразом
, (2.2.5)
в
якому
- тривимірна
- функція Дірака,
- точка, в якій розташовано точковий
заряд.