8,3. Пропагандистські дії в XX столітті

' ч і ; п : ! ' VI il' ■■'!;• ■ ; H \,. -і : : ;, ■ і і , І; О і 7KT.V"1- " : 1

ЗДЯТЧИИ 3 нею •".•;•••' lie і v.." ' '.«,• !•• І МйСОБІ

пікап і і. і пропаганда,

: і :::::: и СНІП ПІНІЇ ■■: ■ ■ ■.■ ■■■ ПерТЇТИМ ПО.П І ГОНОМ .1. Il: UiliipuOv

цн 'Л'"й н.; :...: v:. -y:.. 1 !.л ттрот!!гом

ІУій p. кожен дспт» здіймалося 2 тис. ироиаишдни^ьких по

ні ; . ; :;:::::: ни-: :■"• г,,-- у .

: . • ! Лад,., • LiVIi;1, lia T^TV:::;;;::::

Німеччини - Тобто З ЯВЛЯЮТЬСЯ справ Ж НІ технолш ії для ••

ВУ . : • ....... .... ..,. , . ...

ЗНачеїШЯ Ц ДОІНШІ, ЇХ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В УСІХ Ч'М'МНИХ KiVHih-i- • •••• • : • ••'.'• • • v і ' ' БІІІІ'І' Л ' ' . ' '• плтои;.

чеченська ігіГ::::-1.). Ті.771-1-» дп^т; rnim-Rv війну .чнптюпонувалті f)r. 1 ПКЯ рі т КУИУНЛ«'"-« "Я ..... и'.ч , ,, , . і викпда

ла всі листівки.

Велика Британія створила спеціальне бюро пропаганди під керівництвом Чарльза Мастермана, яке працювало з 1914 до 1917 D. IIс бюро БУТ<-> ЧЙСП-І.ТТЇ-КК таємним, что про його роботу не знали навіть члени парламенту. Одним з -rat ми их завдань

. ~~ — -"-".'-ТТ'-Т — ~ '"О.'тттт. Тії ТТ^ІТ- Xj-r\DTTV І'СЇЇРЙТТТ.

США. Саме тоді булл вирішено, що найкращими пропаганди¬стами будуті. самі американці. Виливати ш>ч*ли на тих. хто сам маг. впливові позиції в уряді, бізнесі, мас м«»лія. Британія такс.к ЛсІіД роЛК'Ва.'Л' 'vi-V О-ОЧ' р ' я .ч.-, V-:-».' Г:;;н-ттгтг. Північною Америкою, що давало їй змогу бути единим джере¬лом НОВИН ІІр« • війну, •"творююшт дплке непорозуміння М'Ж СІПА і Великою Бріттппігтг. Слмс завдяки роботі британських пропагандистів, як наприклад вважав, 1'ітлер, Німеччина про грала війну «чімн л цій сфері.

Розділ 8

Британія започаткувала також цікаву форму роботи з насе ленням нейтральних країн. У своїх громадян вони взяли адре¬си людей, з якими ті приватно листувалися. І за цими адреса ми почали розсилати пропагандистські матеріали. Таким чи ном з 1914 до 1918 р. вони розіслали 250 тис. різних памфлеті).

i буклетів. Тобто відбулося використання вже існуючих со ціа.льних ЛВ'ЯДКІВ, ЩО відразу підсилили дію комунікації.

ІШЛ із И>1 і р. створили відповідний комітет пуилічпи

П »(Jilt І "1 'ї ОС Ту ПТТТЇТТТТТ їм ; i'.rfiîl Я h П і Т ;ї ! )ОІ:"і 'Т Т. Т - H ТИ!

час ІІІе Пе • ". .• • такого впливового - масивої КоМуШКйХх

•.:! ралю, номітог Кріля готував ЛІІСІІВКП, плакати, фільми ;; у ОУМ ч н і а Яг ту ; і п , >; Кі \ (рь: . •.. ■ • : ' .. • :• •••.:. ; ■• ку.'І.ч ..

« у уоулухц::: : : . :. урохічд:-;;: : ти рух: х;л; :; ;х;;ьт: хт: .

ii і і = " і і \ і і.. ijî ; ; і '-У ,

* розвиток дружніх стосунків з нейтральними країнах.

і- м л.: і : VI U; ; : Г: : v: ! ; [ і ' і ї : : ; : і : і U' : ; : - І J : І

I Z. . .vP ; . ; ' ! .і..,;.:.,., î 1' ; {. , u , : : ;р ; ;,, . ;. Рv У ; Р м , лл

свого іин'<УИ>:оіЯ , я !•■•;' давала змогу виконувати функції матл'-"-

!-:nV|V!! ! к-ч И м Г H f м « . M : M M . !М 1 у ' • VMM _V! M VI і 5 M ! ! ? ' y M l'y ' '

Н:У У '. УУ. . .-. • •:..:: У : У ЯК; —У :: 'КУПУЧІ .'. h ГІУ і І Ь і: . Ії-Н:: "У- "У"

пали з новинами з фронтів у шпиталях, церквах, школах, топ то к місцях масового скупчення людей. На комітет Кріли мрії цювало /.) ітіс. доповідачів, які виголосили і и;> тис. npo.vjuB. Тяіч-і гтогіояі 'ІІ NVRTU ИИГПІ]П!|ІРНІ тля 400 РЩГУЯИІЙ

До роботи з плселспІ!ям були залучені американські " ламні компанії, які "атакували" населення виставками, пла катами, фотографіями. До 1914 р. рекламна індустрія США вж» міцно стала на ноги. До речі, книжка, яку Дж. Кріль вппустпн після війни, називалася "Як ми рекламували Америці війну" (1920). Комітет випустив 75 млн копій тридцяти різноманіт¬них буклетів. Водночас американська кіноіндуетрія за раху¬нок припинення роботи кіностудій в Європі стала першою у світі. І такі відомі постаті, як Чарлі Чаплін, Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс, знімалися в пропагандистських фільмах того часу. Наприклад, в одному з художніх фільмів М. ІТікфорд подорожувала до Франції. де с.і г.. ,.< і,, , • . ■ у„ л:л;а :;:Лр*Л!О:' и і т ! ■ v гтіі-тлт Тоото ви к "і >и< TOBVKa вел найбільш с.моціп- НИЙ варіант пПЛИВУ-

Протп ІІІМ'.'ЧЧІІНЇ! оуло - :•! ! ■ ■!' і:'.' * . і Е ; ■ j шнКТ Л

ШДВ<;дНОМ ЧОВН-М "ЛуЛОТсОЛЯ в ИМ Л р, ЇІрп -

:І;І! " •■ • •• ■ ! тп!'. ЧІІЛОНІ к. з НІГ, п л uv.i" і і t (IIVI. ><., ;,■ дії Л:: ..

чина д:-.-::•• — ;": ;.v:i„ • ТГ-Т"-" " нсс

час, \ ,.-...::: -•{< і----:--'. Хд • : > вста мовлено, туп ;;ес

паса і! [ich:, п і; ° • •. • • • . і і; і,ул ГЛЛ'срУ":'::"-велев н ;;

ВІІ; ІЛЛ ■ А.; АЛРАД І а:" :Д" ■!.■■-<;.А І -,и І;; ;-Т;,РО:ІІІ Л::ЛЛ

ці, ,,;„, . ,4>,,,. Л т д: л "",,,п'»« "»'■а спийникями. І

цей інцидент підштовхнув І Ні А до ВІЙНИ. І ІроііЛ! ПЦД.І 1,1.,,,,,.

Mh- ■ - 77 ! : : :•

ту І»;,, і і і, „і Д -- : ; " ■■ • " ; ■ •

ЯК, • • Л: • - ' . ' " - ■ТИ""

ДИт;: D ПСІІТ рїО і L-H V ■ ' > ' Д- н ""і и :■ ;і ІіольГіі- де: Гй.чети і in д і> V:. V в.; ли ]ІОПІН;В!ЛЬ ТІЛО МУЖНІСТЬ пісї п'ятдесятирічної медсестри.

Ті':іі :;: і. . П Лі' НДС п in і . ., и ... і

автоматично з'являються піл час війн. Німецький каилер >••■•

давапсп :• • • лд:: у • .■ . :.;;:;:: .• :' "• :•• '• : ': •

від * Г; л Л' • ..Л;;-""""

с - і і ■ 1 ..•■ І о \: у ■.--■•.....

4J-"-' : - - : . ; ЛІД тВ ! і! ІТИ Н І іер<" ~ " ' П -wi і . і і і . . І і puii^:

ганда супротивника максимально "розкручує" так; ситуації- і ступінь довіри до них досить великий. Мабуть, це можи а пот¬ни ти тим, що о кризовій • к .«і . и (.,.,.; .< /д д д

7 іл-ti; >?"*/'/ Ч ') V>"7 ь nen/llttn ти )Ш иі.ІЬШ прості пирій п Ihn до'/:/:.: liUn in.

Вважається, що Німеччина допустила такі помилки у своїй пропагандистській роботі:

иЗ,ціл о

• весь світ побачив звірства німецьких військ;

• німці відповідали на коментарі Бі-Бі-Сі, чого не можна робити, оскільки це лише привертає увагу до ворожої проте

Це не "1 ПОМИЛКИ, СКІЛЬКИ CKnp-ІИЇЄ І * :*• '■<>•■•• для еуттт. • •. '•' • • • • •. : ■ •• ••. • Г • - : J......... :••::• МОЖЛИВОСТІ, ЯКІ

налаються. Як тільки ІІІМІІІ ІІІІПУЄТІІЛІІ ЧСОСЗ рік після загг.

•"••- •; " • •• н" Мг-Лй.їїЬ ч^-іо ^ * • ■ ■ TT. .ДІЇ, ті»- - і

s і о: час Opusoï cvimofjuï еііїни вперше були застосовані д?т

' Л . : її *.Чї " гї • ч • - ; . .... ... . : : • • • : х ....... ;.

І 1 П -ТІ-

якото називають хіоовідним аналітиком із ииихилоп'шил шіс

н^КиіМь-ї. кін і,;. ••. .; ,, І І ' Н і К .,; ,'.:■■ , , , ,T • і І V

1) справжні нацисти — 10 % ;

: майже ттлттисти : " :

3) неполітичні німці — 40 % ; 4; ТТГ.Г.;ТГ,ЇІ; лтттпттаттпттп : п т,,: ;: і :;.:.:. акти нацисти — ]()"«.

Для другої світової війн и характерною є су вира цензура, ну заважало роботі мас-медіа. Якщо, наприклад, репортери сію кійно працювали в першу світову війну, то на початку другої їв було вже важко. Наводять навіть такий факт, коли журналіст ііиііросиїі текст ЛІІСтГІЛЛІ, ЯКУ мільйонним тиражем уже . ..

ill і"( ї ; Г і < І ' її І і' .".">• ill і 17 Т і 1 TuTPUTJ мГїчІ Я ії Гї ГЛ 'Г Я ЇЛ <• Ї-. н" ЇЛ ЇЛ ТЛ ЇЛ її Гї Г< ї ї ЇЛ ї." ї? ї її ?vi П ■

ЬН Н ІЮУУ WTTRT М H . ;VLN NT7 PT/З ГЧ Р И НГІЄ УІ І . І RITTI. )Р IVSRT ІІ І ТІ J- ПГ.Л

бути " У для • '. У: ;'::::'.

5V •■•.•• ;•. . в.: і піни було пшіррци к єн реди ні і і-. піч

НІ ЧряЯ\' ЄТТГЮЄТИ.7ТО СИТУ'ЯТТІТО- Як І в ТТЄГЧТТУ еЧІТОВ'.' ВІЙНУ гг о ко¬роль застосовувався на рівні джерела інформації. Цензура пра¬цювала до того, як тексти потрапляли в газети. Було лпил

Katz P.P. Intelligence for psychological operations /, Militar;. propaganda. Psychological warfare and uperalions. — New York,

— P. 126.

чотири випадки за всю війну, коли газети потрапляли в ситу¬ацію поза законом.

Досить широко у Великій Британії застосовувалася візуаль¬на- комунікація, Плакати були випущені на всі теми, які відомі й нам, ркптчяючк варіант радянського плаката "Балакучий — знахідка для шпигуна". Плакати працювали проти чуток, закликали до економного життя, закликали ЖІНИК ДО ІННИІГИ на фабргі - «х -

• ім;нч і.і> і .. і< ■■ ' •■ U, к ai и >'; .... і'а і релл підтримко населення. кй екрани вперше як герої з'я ішлися прості люди, Це навіть дало змогу використати у виробництві СТарі Дииоьіііїі ОДС'ІЇ-ЛГ*11 - Контро.;; І, ;JU Процесом ічіхіОіДД V О! рїі оул

СІП TOT'.TV. :::. •• ••• •'•• - ^ГТ.'-^Г-П <.Ч ,, ">.••1 F>\ЇВ

занесен

фільм ї ВІЙсь^-чкі -

8 вересня 1941 p. у Великій Британії почав працювати підпо відиий тт; лпозліл. шо займався політичною вій нині. Диси і г. потужно використовувалося радіо, створювалися відповідні р&ДІОГ.тя ті ЦІ ї, ще передавали іцфої>М5 ці К> з П^НР-^-'^И? і і т-.пе¬ром країн, наприклад, Нідерланди*. Це давало можливість НМ*иї«НП№ ШіХ країн відчути опір, ЩО ЧИНИВСЯ певними сила¬ми в середині країни. У 1942 р. Бі Бі Сі просадила роботу на 23 мовах,

У США в червні 1942 р. також був створений підрозділ військової інформації. Для Голівудя було складено список важ-ливих а позиції ІііЙи^іг^ВііД 3«йДйНЬ, до як~>г~. утпттттттт тпкі:

• ,пом, Аліирида Bl-Ioc,

• відображати Об'єднаю іісід : 'лн: чяролч-

• допомагати в роботі й у випуску продукції;

• піднімати бойовий дух на фронтах:

• відображати героїзм військових.

Міністерство оборони США виділяло щорічно 50 млн доларів на створення кінофільмів. Це було необхідно ще й для того, щоб навчити велику кількість реаеітвіптів військової справи. Сім американських фільмів "Чому ми воюємо" були обов'нз- ковими для призовників, а перший з них""Прелюдія війни" подивився і широкий цивільний загал у 1943 р. З 1942 р. у Лондоні до Бі-Бі-Сі приєдналося американське радіо. У 1943 р. "Голос Америки" вів передачі 46 мовами 50 годин на добу, маючи 36 радшпередавальних станцій.

У військах у Північній Африці під керівництвом генерала Кйзенхяуеря бч ,.-І-,,„.;;.. у;.';:... ;.,';.,• ;ииХиЛиї і ч И ої ні и Н и , ЯКИК руну и ЛПСТІЙ^АЛІ.. І« ЛШІИМИ видами Иропагандистеькоі

КОМУ НІ КЛ ЦІІ, ПОТІМ кін ОЧ/>! О! ТХО: "ОТТТТЇЇ Г;Г-.::-Т-;ЇЇГ.-.Ї Т

вільними і став н лі»м " »о»« к — і '»

. .. ...... і! ■ ■ ■■'■ ■■г. І С І , Т., Мп п !!■-■■■ ■ м ч ! Дії и.иі.чпяі ,

'• :г.;.:.;;: ...... • підтримки . -. - відроди

різних німецьких містах. Особливе значення мало кіно: до 1940 р. кількість кіноглядачів подвоїлася. На пропаганду працювало й радіо. Німці використовували свої радіостанції, аби створювати враження, що це повстанські голоси з Великої Британії.

Наведемо ще деякі факти. Імідж Гітлсра був створений Геб бельсом так, щоб він відповідав вимогам усіх: для солдат він був солдатом першої світової, для художньої інтелігенції — художником і подібне. Проведення партійних з'їздів як антич

і і І;.. . , uj.iu Иіііпіі . ,■. о осгХіДгіИХ ДсМи

краТінх. Р.і помий фільм .ііені І'іфрттетя.тть "Ті .і > «пЬ •<•. ,гюзи.--.- ВІдав про партійний л'іяд ! МК4 р ! !і'\ття війни, коли її зрт-*нув?- чуг-с- ли у пропаганді фашизму, вона говорила поо пей Фільм як

ід•• ••!• ; • • • •• Німецька пропаганда забороняла вітко

ристания слова '.:.::. . ....<:. не .-... :. ттспотоіонхтм . ■.

н::.: л.:.. ...... ... -. —' ,п "після . миру" :