Порівняння адміністративної відповідальності органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування Росії та України

Згідно зі ст. 2.4 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення адміністративній відповідальності підлягає посадова особа в разі вчинення ним адміністративного правопорушення у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням своїх службових обов'язків. Під посадовою особою в даному Кодексі розуміється особа, постійно, тимчасово або у відповідності зі спеціальними повноваженнями здійснює функції представника влади, тобто наділене у встановленому законом порядку розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які не перебувають у службовій залежності від нього, тобто особа, яка виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних і муніципальних організаціях.

За українським законодавством суб’єктами адміністративно-правової відповідальності є фізичні особи, юридичні особи, посадові особи, інші особи, що володіють адміністративно-правовим статусом.

Наприклад, відповідно до статей 2112, 2122, 1664 Кодексу про адміністративні правопорушення України до адміністративної відповідальності можуть притягуватися органи місцевого самоврядування, а відповідно до статей 55, 59, 961, 1852 – посадові особи органів місцевого самоврядування.

Підставою адміністративно-правової відповідальності є здійснення адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.

До заходів адміністративно-правової відповідальності належить ряд стягнень, які визначені ст. 24 КУпАП і які докорінно відрізняються від конституційно-правових санкцій. Серед адміністративно-правових стягнень передбачено попередження.

Порівняння цивільно-правової відповідальності органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування Росії та України

Згідно зі ст. 76 Федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" відповідальність органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування перед фізичними та юридичними особами настає в порядку, встановленому федеральними законами. Підставою даного виду відповідальності є незаконні дії (бездіяльність) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб (у тому числі видання незаконних правових актів), в результаті яких був заподіяно майнову та іншу шкоду фізичним та юридичним особам. Федеральне законодавство передбачає можливість залучення органів місцевого самоврядування до цивільно-правової відповідальності. Відповідальність органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування перед фізичними та юридичними особами настає насамперед у судовому порядку. Слід зазначити, що фізичні особи можуть вимагати за заподіяння шкоди органами місцевого самоврядування також і компенсацію моральної шкоди у відповідності зі ст. ст. 151, 1099 - 1101 Цивільного кодексу Російської Федерації.

В українському законі інстанцією цивільно-правової відповідальності виступає фізична або юридична особа, якій спричинений матеріальний, моральний збиток. На відміну від цивільно-правової, інстанцією конституційно-правової відповідальності є населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Підставою цивільно-правової відповідальності з позицій теорії негативної юридичної відповідальності називають здійснення цивільного правопорушення – тобто правопорушення, що завдає шкоди врегульованим нормами цивільного права майновим і пов’язаним з ними особистим немайновим відносинам. Санкції за їх здійснення мають переважно правопоновлюючий характер. Заходами цивільно-правової відповідальності є відшкодування збитків, стягнення неустойки, компенсація моральної шкоди.