4. Принципи підготовки фінансової звітності.

Основними принципами, на яких ґрунтується бухгалтерський облік і фінансова звітність, є:

обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки госпо­дарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність — кожне підприємство розглядається як юри­дична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим осо­бисте майно та зобов'язання власників не повинні відобража­тися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність — послідовне (із року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур які  використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передба­чених національними Положеннями (стандартами) бухгалтер­ського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у при­мітках до фінансової звітності;

безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприєм­ства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат — для визна­чення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і вит­рати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надход­ження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою — операції обліковують­ся відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми. Так, взяті у фінансову оренду основні засоби відобра­жаються в балансі орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за юридичною формою вони не перейшли у власність оренда­ря, але ним фактично прийняті на себе всі ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкт оренди (лізингу);

історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх вироб­ництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звіт­ності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України;

періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

5. Склад та елементи фінансової звітності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є ка­лендарний рік. Річна звітність підприємств (крім бюджетних ус­танов, представництв іноземних суб'єктів господарської діяль­ності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4).

Квартальна звітність складається зростаючим підсумком з початку року у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Звітність підприємств складається станом на кінець остан­нього дня звітного періоду — кварталу або року. Перший звітний період заново створеного підприємства може бути меншим ніж 12 місяців, але не більшим 15 місяців. Звітним періо­дом підприємства, яке ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.