Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМ Балаклеец .docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
229.06 Кб
Скачать

Висновок

Розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій, їх зростаючий вплив на всі сфери суспільного життя приводять до становлення суспільства нового типу, в якому інформація і знання стають головним ресурсом подальшого розвитку. Зараз цей процес визначається в основному розвитком глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, яка стає ключовою технологією і стрижньовим елементом інфраструктури інформаційного суспільства, в якому всі сфери життя переходять в інформаційний простір глобальних комп'ютерних мереж і зазнають істотні зміни. Користування Інтернетом стає необхідною умовою успішної соціальної адаптації до умов сучайного суспільства і новою повсякденною практикою.

Процес інформатизації ґрунтується саме на тому, що інформація стає

важливим фактором соціального прогресу. Тому суспільство, яке у своєму

розвитку своєчасно не перейде на шлях інформатизації, прирікає себе на історичну відсталість, політичну, економічну залежність і може перетворитися на інформаційну колонію, тих країн, які досягли стадії, коли можуть називаться "інформаційним суспільством".

Інформатизація суспільства є процесом, у якому поєднані в одне ціле

технічні, соціальні, економічні, комунікаційні механізми створюють нові

інформаційні технології для виробництва,переробки,збереження та розповсюдження інформації. Результатом такого процесу є виникнення "інформаційного суспільства", радикальне перетворення всіх сфер, як виробництва і технологій, так і соціальних, економічних відносин, духовного життя людства.

Підсумовуючи огляд сучасних тенденцій вивчення соціальної комунікації та її практичного застосування, можна відзначити, що вона є важливою передумовою наукового прогресу та основою динамічного розвитку суспільних відносин.

Будь-який соціум, кардинально відмінний від його історичних попередників, передусім характеризується новою якістю суспільного життя, що породжує «нову людину» та якісно нову соціальну структуру. В інформаційному суспільстві ця нова якість полягає у забезпеченні кожної особи будь-якими знаннями, що зумовлює радикальні зміни в усій системі успільних відносин (політичних, правових, духовних, соціальних та ін.). Тобто основна ідея інформаційного суспільства у соціогуманітарному вимірі полягає у досягненні нової фази розвитку - «суспільства знань» і забезпечення для всіх рівного доступу до них.

Для країн, подібних до нинішньої України, інформаційне суспільство, на жаль, багато в чому залишається радше перспективою, аніж реальною практикою.

Але водночас очевидно, що і в Україні відбувається інтенсивна інформатизація більшості сфер людського життя та діяльності, а це є запорукою того, що новітні інформаційні технології невдовзі стануть визначальними чинниками соціально - економічного та інтелектуально -духовного розвитку українського соціуму.

Парадокс сучасності полягає в тому, що в нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє, яке творить своїм інтелектом та здатністю до самовдосконалення. Через це людина стає головним суб’єктом і головним об’єктом глобального інформаційного суспільства, його засобом і метою одночасно.

Глобалізація як чинник цивілізаційного розвитку спирається на якісно інший рівень інформаційних технологій, що відкриває нові можливості для комунікації. Глобальна трансформація індустріального суспільства в інформаційно – комунікативне, що відбувається у сучасному світі, супроводжується не лише проникненням комунікації в усі сфери суспільства, виникненням і розвитком якісно нового типу комунікативних структур і процесів, але і глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, сучасних змін у соціально- комунікативній сфері, місця і ролі комунікацій у розвитку суспільства.

Комунікаційні процеси в інформаційному суспільстві як новому етапі розвитку людської цивілізації характеризується також високою швидкістю, що забезпечується наукоємними, високотехнологічними засобами, зокрема, мережею Інтернет.

Користування Інтернетом є конкретною діяльністю, що складається із звичних, таких, що повторюються, дій, котрі пов'язані з роботою з інформацією і комунікативною поведінкою, реалізуються за допомогою комп'ютера, підключеного до глобальної комп'ютерної мережі. Ця практика вимагає певних знань і навиків, а також припускає проходження правилам і стандартам цієї діяльності, пріятим в співтоваристві інтернет-користувачів.

Інтернет має безліч сфер і напрямів практичного використання, що робить його важливим агентом зміни повсякденному життю. Він трансформує звичні практики комунікації, утворення, роботи, розваги, цивільній активності і ін.

У світі Інернетом користується понад 2 млрд. чоловік. Процес його розповсюдження та освоєння населенням як в Україні так і в інших країнах відбувається нерівномірно.

Поширення Інтернет-технологій на усі сфери життєдіяльності індивідів і соціальних груп стає одним із визначальних чинників соціально-економічного розвитку суспільства.

Інтернет сьогодні є простором, у якому активно спілкуються та отримують інформацію. Аудиторія мережі неухильно зростає, доступ до Інтернету стає насущною потребою сучасного життя, і світ уже просто не мислить себе поза ним.