
- •Розділ і. Проектування металевих конструкцій.
- •1. Компонування конструктивної схеми металевого балкового перекриття.
- •2. Розрахунок і конструювання балки настилу.
- •2.1. Обчислення навантажень на перекриття.
- •2.2. Статичний розрахунок балки настилу.
- •2.3. Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з урахуванням пружно- пластичної роботи сталі
- •2.4. Розрахунок балки настилу за іі-ю групою граничних станів: розрахунок прогинів.
- •3. Розрахунок і конструювання головної балки із прокатного профілю марки гб-2.
- •3.1. Обчислення навантаження на головну балку.
- •3.2. Обчислення розрахункового прольоту.
- •3.3. Статичний розрахунок головної балки марки гб-1.
- •3.4. Підбір перерізу головної балки з умови міцності за нормальними напруженнями.
- •3.5. Перевірка міцності головної балки в зоні одночасного впливу моментів і поперечних сил.
- •3.6. Перевірка головної балки в опорному перерізі, в зоні впливу поперечних сил
- •3.7. Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів (розрахунок прогину).
- •3.8. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
- •3.8.1. Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
- •3.8.2. Розрахунок опорного ребра у випадку обпирання на опорний столик.
- •3.8.3. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки.
- •3.8.4. Розрахунок і конструювання опорних ребер у випадку обпирання головної балки на монолітну опорну подушку.
- •3.8.5. Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
- •3.8.6. Розрахунок болтового з’єднання балок
- •4. Розрахунок і конструювання колони і-го поверху.
- •4.1. Обчислення навантаження від власної ваги конструкції покриття.
- •4.2. Обчислення снігового навантаження.
- •4.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони.
- •4.4. Обчислення розрахункового зусилля.
- •4.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрово стиснутого стрижня.
- •4.6. Розрахунок і конструювання опорних вузлів колони.
- •4.6.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку.
- •4.6.2. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного столика до колони.
- •4.6.3. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під балку настилу.
- •4.7. Розрахунок і конструювання бази колони.
- •Використана література (до ч. І-ї):
3.8. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
3.8.1. Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
Принципове конструктивне вирішення опорного ребра балки у вузлі обпирання на опорний столик колони наведено на рис.1.8а, а у вузлі обпирання на монолітну опорну подушку – на рис.1.8б.
Рис. 3.4. Розрахункова схема опорного ребра головної балки у випадку обпирання на опорний столик колони (а) та у випадку обпирання на монолітну залізобетонну подушку цегляної стіни(б)
Уточнюємо навантаження від
головної балки із двотавра номер 35Б2
масою mmb=43,3кг/м
при кроці головних балок amb=6,0м,
що еквівалентно розподіленому поверхневому
навантаженню:
що є близьким до попередньо
прийнятої величини gmb=0,1кН/м2.
Тому величину поперечної
сили не уточнюємо.
3.8.2. Розрахунок опорного ребра у випадку обпирання на опорний столик.
Розміри опорного ребра
визначимо з умови міцності на зминання
його торцевої поверхні. Розрахунковий
опір листової сталі класу С245
товщиною 2-10 мм. (табл. 51 Норм [1])
Rp=Ru=360МПа.
Ширину опорного ребра
br
приймаємо рівною ширині пояса балки
br=
bf=160мм.
Тоді необхідна товщина ребра, якщо
σloc=Rp
:
Із конструктивних міркувань
товщину опорного ребра головної балки
приймаємо не меншою, ніж
товщина стінки, тобто tr
≥ tw
≥10 мм.
Остаточно
приймаємо tr
=10 мм.
3.8.3. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки.
Приймаємо зварювання ручне,
електродами типу Е42 для сталі класу
С245 (табл. 55* Норм [1]).
Розрахунковий опір металу кутового
зварного шва Rwf
=180МПа
(табл. 56* Норм [1]). Розрахунковий опір
металу межі сплавлення обчислюємо:
Rwz =0,45Run=0,45·370=166,5МПа,
де Run=370МПа – нормативний опір листового прокату із сталі класу С245 при товщині до 10мм (табл. 56* Норм [1]).
Визначаємо вид роботи швів, виходячи з умови:
βf Rwf γwf ≤ βz Rwz γwz
Для ручного зварювання
коефіцієнти βf
=0,7; βz
=1,0
(табл. 34* Норм [1]). Коефіцієнти
γwf
= γwz
=1
для всіх конструкцій крім тих, які
споруджуються в районах з кліматом
нижче –400С.
Таким чином:
0,7·180·1=126<1·166,5·1=166,5МПа
Умова виконується. Менш міцним
є матеріал шва, тому розрахунок параметрів
швів ведемо, виходячи з умови міцності
металу шва.
Необхідний
катет шва із умови зрізування опорною
реакцією VA=Qmax=90,7кН,
допускаючи, що розрахункова довжина
шва lw,max=85βf
,
обчислюємо за формулою:
де nw=2 – кількість зварних швів.
Із конструктивних міркувань
(табл. 38* Норм [1]) для таврового з’єднання
із двосторонніми швами у випадку ручного
зварювання листів із сталі класу
С245≤С430 завтовшки 10мм мінімальний катет
зварного шва приймається рівним kf,min
=5мм
,
що є більше, ніж розрахунковий катет.
Остаточно приймаємо для вертикальних
швів kf
=5мм Довжину зварного шва lw
приймаємо рівною висоті стінки головної
балки (рис 1.8). Решту швів – kf
=5мм
,
оскільки товщина поясів – 10мм.
3.8.4. Розрахунок і конструювання опорних ребер у випадку обпирання головної балки на монолітну опорну подушку.
Розміри одного із двох опорних ребер визначаємо як і в першому випадку, виходячи з умови міцності на зминання його торцевої поверхні. Ширину ребра приймаємо в межах габариту балки
а саме: br
=75мм.
З урахуванням конструктивного скосу
ребра для пропуску поясного заокруглення
радіусом r =30мм
опорна ділянка, через яку передається
опорний тиск, буде рівною:
75–30=45мм
Необхідна товщина опорного
ребра, якщо σloc=Rp,
а кількість ребер nr
=2
:
Із конструктивних міркувань
призначаємо товщину парних опорних
ребер
Остаточно приймаємо tr
=10мм
:
Необхідний катет швів прикріплення
опорних ребер до стінки головної балки
як і в першому випадку, в допущенні, що
максимальна розрахункова довжина шва
становить lw,max=85βf
і якщо nw=4,
обчислюємо за формулою:
Виходячи із конструктивних
вимог (табл. 38 Норм [1]), приймаємо катети
вертикальних швів kf
=kf,min
=5мм
Зауважимо, що нижні горизонтальні шви
опорних ребер в межах опорної ділянки
є конструктивними, оскільки опорна
реакція передається через фрезеровані
торці ребер.