1.3. Роль туристичних кластерів у розвитку туристичної індустрії

Теорія кластерного механізму дає достатньо повну і точну відповідь про джерела і фактори економічного зростання. Основу цієї теорії становить поняття «кластер» (від англійського «claster» - гроно, букет, блок, пакет або як група, скупчення, наприклад, людей, предметів). Тобто, характерною ознакою сутності кластера є об'єднання окремих елементів (складових) у єдине ціле для виконання певної функції або реалізації певної мети. Кластери визначаються як індустріальний комплекс, сформований на базі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників і споживачів, пов'язаних технологічним ланцюгом.

Вони являють собою галузево-територіальні добровільні об'єднання підприємств, що тісно співпрацюють із науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та економічного зростання регіону. Створення кластерів та запровадження кластерної моделі поведінки підприємств є способом відновлення довіри між урядом і бізнесом та трансформації ізольованих фірм у підприємницьку спільноту.

Кластер - це географічна група взаємозалежних компаній та асоційованих інститутів у певній галузі, які пов'язані спільними цілями і доповнюють один одного.

Кластер об'єднує виробників кінцевої продукції і сервісні організації, які їх обслуговують, постачальників сировини, матеріалів та напівфабрикатів, фірми, що надають інформаційне і технічне забезпечення, канали розподілу інвестиційних ресурсів, торговельні структури та науково-освітні заклади, здатні забезпечити підготовку фахівців, перевірку стандартів і маркетингові дослідження.

Вимоги до учасників кластера такі:

• стратегічна відповідність партнерів - перш ніж розглядати саму можливість входження в кластер, компанія повинна оцінити свої основні ділові можливості, знайти партнерів, які доповнювали б наявні ресурси і можливості, та проаналізувати нові потенційні ринки;

• орієнтація на довгострокове співробітництво - об'єднання зусиль для забезпечення підвищення рентабельності в майбутньому;

• гнучкість - умовою довгострокових об'єднань є еластичність. Кластер - добровільне об'єднання вже існуючих суб'єктів ринкової діяльності, не регламентоване ні кількісно, ні якісно.

Мета створення кластера - підвищення конкурентоспроможності продукції чи послуг членів кластеру на ринках різних рівнів. Кластеризація економіки сприяє налагодженню взаєморозуміння між державними управлінськими структурами і бізнесовими колами при вирішенні соціально-економічних проблем певного регіону.

Кластери можуть об'єднувати підприємства та установи як окремих регіонів, так і країн для підвищення ефективності їх діяльності, зростання продуктивності праці та якості продукції, стимулювання конкуренції та інновацій, залучення інвестицій, сприяння формуванню нових підприємств, враховуючи їх вигідне географічне розташування. Кластери дозволяють підприємствам гнучкіше реагувати на зміну умов ведення бізнесу.

Характерні риси успішної діяльності кластерів:

• взаємозв'язки між підприємствами, які роблять учасників сильнішими порівняно з тими підприємствами, що працюють поодинці;

• кооперація та співпраця, які є стимулами до пошуку нових, більш досконалих методів роботи, орієнтація на інновації, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій;

• орієнтація на потреби ринку, які є головним фактором визначення загальної стратегії підприємств, та забезпечення відповідності стратегії кожного окремого виробництва загальній стратегії розвитку регіону.

За своєю природою кластер є моделлю територіальної організації продуктивних сил суспільства, здатною значною мірою сприяти поширенню ринкового світогляду і відповідати господарським реаліям українського сьогодення.

Теоретичне підґрунтя кластерних технологій базується на парадигмі територіальних систем. У наукових економічних і економіко — географічних дослідженнях міцно закріпилися поняття територіально-виробничого та суспільно-територіального комплексу, які, певною мірою, є аналогами кластеру.

Спорідненість кластерів і територіально-виробничих та суспільно-територіальних комплексів полягає у територіальній спільності, взаємозалежності та взаємопов'язаності компонентів у межах цієї спільності. Можна навіть припустити, що комплекси і є кластерами за своєю внутрішньою сутністю. Однак переваги кластеризації, зокрема в індустрії туризму, все ж очевидні:

• позитивний вплив на розвиток територіальної рекреаційної структури та економічна ефективність;

• кластери включають найрізноманітніші ринкові компоненти і виробничої, і невиробничої сфери, що підвищує продуктивність підприємств у його межах;

• заповнення прогалин на існуючих ринках та технологічній базі готельних і туристичних комплексів;

• використання незадіяних виробничих потужностей суміжних сфер діяльності;

• скорочення ризиків та витрат, пов'язаних із виходом туристичного продукту на новий ринок завдяки зменшенню виробничо-торговельних операцій;

• прискорення розробки та виведення на туристичний ринок нового продукту;

• розширення географії ділових операцій шляхом розширення ринків збуту свого турпродукту;

• комплексне використання інформаційних потоків і результатів маркетингових досліджень;

• пришвидшення темнів інновацій, досягненню яких сприяє краще бачення та розуміння ринку;

• діяльність спеціально сформованої управлінської структури, яка відповідає за злагодженість дій учасників об'єднання і координує їхні зусилля для досягнення конкретної мети.

Процес кластеризації зачепив туристичну індустрію, коли у березні 2001 р. був заснований туристичний кластер «Кам'янець». Його метою стало створення конкурентоспроможності сфери туристичних послуг, перетворення Кам'янця на сучасний туристичний центр, ініціювання та координація проектів розвитку туризму в регіоні.

Туристична індустрія України належить до привабливих сфер застосування кластерних технологій. Країна володіє надзвичайно потужним туристично-рекреаційним потенціалом, а проблеми розвитку галузі перебувають, швидше, у площині психологічній, ніж матеріально-технічній, а світовий досвід переконує, що туризм -повноправний і надприбутковий компонент ринкової економіки. За мінімальних інвестиційних надходжень туризм здатен забезпечувати їх максимальну віддачу.

Функції кластера:

• надання інформаційних (у т. ч. Інтернет-послуг);

• надання консультативних та навчальних послуг;

• надання технічних та технологічних послуг;

• маркетингові дослідження;

• створення бази даних;

• створення спільної туристичної марки;

• налагодження горизонтальних та вертикальних виробничих і управлінських зв'язків.

Потенційні члени кластера:

• обласні управління у справах молоді, спорту і туризму;

• міськвиконкоми та райвиконкоми;

• вищі навчальні заклади туристичного профілю;

• мережа природно-заповідних територій;

• історико-культурні заповідники;

• заклади культури та відпочинку;

• заклади громадського харчування;

• готельні комплекси;

• туристичні фірми;

• транспортні організації тощо.

Стратегічні проекти розвитку кластера:

• оптимізація діяльності і популяризація кластера: проведення тренінгу, бізнес — семінарів, брифінгів, участь у туристичних виставках, створення веб-сайту кластера, випуск рекламних матеріалів і прес-релізів, проведення періодичних економічних і туристичних форумів;

• організація еколого-історичних, науково-пізнавальних та інших турів на основі дослідження цікавих територіальних центрів;

• організація перспективних для даної території видів туризму;

• розширення мережі підприємств харчування різних типів;

• організація культурних форм дозвілля (кіно-, пісенні фестивалі) у межах кластерів тощо;

• налагодження взаємозв'язків між посередницькими організаціями (торговими, транспортними, дистриб'юторськими, маркетинговими фірмами, банківськими та фінансово-кредитними установами тощо).

Ресурсний потенціал туристичного кластера:

• матеріально-технічна база;

• контингент фахівців для забезпечення рекреаційного процесу;

• природно-рекреаційний потенціал;

• екскурсійні об'єкти: будинки-садиби видатних людей, замки, палаци, архітектурні ансамблі, історико-краєзнавчі музеї, меморіальні комплекси, культові споруди тощо;

• об'єкти екологічного туризму: території національних природних парків, ботанічних, ландшафтних, ентомологічних (розділ зоології, який вивчає комах) і гідрологічних заказників, парків, дендропарків тощо.

Ефективне використання ресурсного потенціалу кластера сприяє чіткому вирізненню в його межах ринкового фактора - туристський попит — туристична пропозиція.

Ідея створення туристичних кластерів на території будь-якої територіально-адміністративної одиниці України передбачає організацію комбінованих туристичних турів та впровадження індивідуального підходу до задоволення запитів споживачів туристичних послуг.

Наприклад, під час проведення туру екотуристам, з одного боку, пропонується «подорож у природу» різних ступенів складності і тривалості, що залежить від уподобань і віку учасників туру, а з іншого - до його програми включене театралізоване дійство, безпосереднім учасником якого стає сам турист. Місцем проведення таких вистав може стати один із палацових комплексів у межах кластера.

Тематика театралізованих вистав може бути найрізноманітнішою. Можливо, що зацікавленість споживача викличуть історичні темп, цікавою для туриста буде і участь у народних святах та обрядах. Для учасників туру, за їх вибором і рівнем підготовленості, можна запропонувати ніші, велосипедні чи кінні маршрути. Особливий інтерес можуть викликати саме кінні маршрути, під час яких з'являється можливість набути досвід спілкування і догляду за тваринами. У випадку використання водних артерій туристи пересуваються на плотах, човнах чи байдарках. Доцільним стане і змішане пересування та чергування на маршруті сухопутних ділянок із водними.

Паралельно із розробкою турів у межах кластерів можуть впроваджуватися проекти розвитку наукового туризму.

Кластернзація туристичної індустрії, як і будь-якої іншої сфери матеріального чи нематеріального виробництва, передбачає не створення нових суб'єктів господарювання, а об'єднання на добровільних і взаємовигідних засадах існуючих виробників продукції та послуг. Метою такого об'єднання є вихід на новий рівень конкурентоспроможності на ринку туристичних послуг на основі скоординованості дій членів кластера.

Структурно-функціональна модель туристичного кластера передбачає наявність кількох обов'язкових компонентів:

• туристичного блоку, куди входять туристичні фірми, підприємства готельного господарства, об'єкти атракції і природно-заповідного фонду;

• виробничого блоку, який об'єднує виробників продукції, що має пряме чи опосередковане відношення до туристичної індустрії;

• науково-освітнього блоку, що включає освітні заклади, здатні забезпечити потреби у висококваліфікованих кадрах, та наукові установи, які відповідають за стратегію розвитку, проводять маркетингові дослідження та рекламні акції;

• управлінського блоку, до якого входять керівники організацій, що утворили кластер, представники фінансових інститутів та органів державного управління і влади, які координують дії учасників об'єднання.

Але кількісний та якісний склад блоків є довільним і у кожному конкретному випадку формується довільно.

Для апробації кластерно-туристичних технологій доцільно брати територію окремих регіонів чи областей. Саме за такого територіального охоплення досягається оптимальність виробничих, управлінських та інформаційних зв'язків між компонентами кластера.

КООРДИНАЦІЙНА РАДА

спортивного і туристичного обладнання

Туристичні фірми

Фінансові установи

спортивного одягу і взуття

Заклади готельної інфраструктури

Органи державного управління

сувенірної продукції

Туристичний кластер

Освітні заклади

косметично-парфумерної продукції

Заклади та об'єкти атракції

Поліграфічні фірми

продуктів харчування

Заклади громадського харчування

швейної продукції

Об'єкти природно-заповідного фонду

Транспортні організації

В

и р о

Б

н и к

Рис. 1.4. Структурно-функціональна модель туристично-рекреаційного кластера

Маючи загалом схожу із туристичним кластером будову, санаторно-курортний кластер дещо відрізняється від свого попередника кількісним та якісним складом.

Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновки:

• кластер є однією із привабливих форм організації продуктивних сил суспільства, особливо в умовах становлення ринкових механізмів господарювання, оскільки об'єднує на добровільних і взаємовигідних засадах суб'єктів економічної діяльності, що дозволяє їм успішно конкурувати на ринках різних рівнів;

• кластерні технології сприяють налагодженню взаєморозуміння між управлінськими структурами і бізнесовими колами при вирішенні соціально-економічних проблем певного регіону;

• інформаційно-рекламне забезпечення діяльності кластера належить до пріоритетних напрямів його розвитку;

• кластеризація господарства робить «прозорими» інвестиційні надходження і веде до оптимізації їх використання у регіональному розрізі;

КООРДИНАЦІЙНА РАДА

медично-діагностичного обладнання

Туристичні фірми

Фінансові установи

В И Р О

Б Н

и к

фармакологічної продукції

Заклади санаторної і курортної інфраструктури

Органи державного управління

сувенірної продукції

Санаторно-курортний кластер

Освітні заклади

косметично-парфумерної продукції

продуктів харчування

Заклади та об'єкти атракції

Транспортні організації

Поліграфічні фірми

Рис. 1.5. Структурно-функціональна модель санаторно-курортного

кластера

• туристична та санаторно-курортна галузь - приваблива сфера вкладання інвестицій, які даватимуть повнішу віддачу за умови існування кластерів регіонального і державного рівнів;

• кластеризація туристичної та санаторно-курортної сфери пожвавить рекреаційну діяльність і, за правильної організації, стимулюватиме розвиток інших виробництв у легкій та харчовій промисловості, сервісному секторі.