1.2 Основні критерії ефективності інвестиційного проекту та методи його оцінки

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на наступних принципах [1]:

1. Оцінка ефективності використання капіталу, що інвестується, проводиться шляхом зіставлення грошового потоку (cash flow), що формується в процесі реалізації інвестиційного проекту, і начальної інвестиції. Проект визнається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, що надали капітал.

2. Капітал, що інвестується, так само як і грошовий поток приводиться до теперішнього часу або до певного розрахункового року.

3. Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків проводиться при різних ставках дисконту, які визначаються залежно від особливостей інвестиційних проектів. Під час визначення ставки дисконту враховуються структура інвестицій і вартість окремих складових капіталу.

Суть всіх методів оцінки базується на наступній простій схемі: вихідні інвестиції під час реалізації якого-небудь проекту генерують грошовий поток CF₁, CF₂, ... , CF_n. Інвестиції визнаються ефективними, якщо цей поток достатній для повернення вихідної суми капітальних вкладень і забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал.

Найпоширеніші показники ефективності капітальних вкладень [1]:

• строк окупності (PB);

• дисконтований строк окупності (DPB);

• чисте сучасне значення інвестиційного проекту ( );

• індекс прибутковості інвестицій ( );

• внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (IRR).

Дані показники, так само як і відповідні їм методи, використовуються у двох варіантах:

• для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок прийняти проект або відхилити;

• для визначення ефективності взаємовиключних проектів (порівняльна ефективність), коли робиться висновок про те, який проект прийняти з декількох альтернативних.

Період окупності – це час, необхідний для покриття початкових інвестицій за рахунок чистого грошового потоку, що генерується інвестиційним проектом [1].

Для того, що б проект міг бути прийнятий, необхідно щоб строк окупності був менше тривалості проекту.

Дисконтований період окупності розраховується аналогічно простому періоду окупності, однак при підсумовуванні чистого грошового потоку проводиться його дисконтування [1].

Метод чистого сучасного значення ( - метод) заснований на використанні поняття чистого сучасного значення (Net Present Value)

, (1.1)

де CF_i - чистий грошовий потік,

r – вартість капіталу, притягнутого для інвестиційного проекту.

Термін «чистий» має наступне значення: кожна сума грошей визначається як алгебраїчна сума вхідних (позитивних) і вихідних (негативних) потоків.

Процедура методу [1]:

1. Визначається сучасне значення кожного грошового потоку, вхідного і вихідного.

2. Підсумовуються всі дисконтовані значення елементів грошових потоків і визначається критерій .

3. Виробляється ухвалення рішення для окремого проекту: якщо більше або дорівнює нулю, то проект приймається; для декількох альтернативних проектів; приймається той проект, що має більше значення , якщо тільки воно позитивне.

Індекс прибутковості інвестицій ( ) тісно пов'язаний з показником чистої сучасної цінності інвестицій, але, дозволяє визначити не абсолютну, а відносну характеристику ефективності інвестицій [1].

Індекс прибутковості інвестицій ( ) розраховується по наступній формулі:

, (1.2)

де – чисте приведене значення грошових потоків,

– повні інвестиційні витрати проекту.

Індекс прибутковості інвестицій відповідає на запитання який рівень доходів, що генеруються проектом, одержується на одну одиницю капітальних вкладень.

Показник прибутковості інвестицій найбільш доцільно використовувати для ранжирування наявних варіантів вкладення коштів в умовах обмеженого обсягу інвестиційних ресурсів.

За визначенням, внутрішня норма рентабельності (прибутковості) IRR – це таке значення показника дисконту, при якому сучасне значення інвестиції дорівнює сучасному значенню потоків коштів за рахунок інвестицій, або значення показника дисконту, при якому забезпечується нульове значення чистого дійсного значення інвестиційних вкладень.

Економічне значення внутрішньої норми прибутковості полягає в тому, що це така норма прибутковості інвестицій, при якій підприємству однаково ефективно інвестувати свій капітал під IRR відсотків у які-небудь фінансові інструменти або зробити реальні інвестиції, які генерують грошовий поток, кожний елемент якого у свою чергу інвестується під IRR відсотків.

Математичне визначення внутрішньої норми рентабельності припускає рішення наступного рівняння:

, (1.3)

де CF_j – вхідний грошовий поток в j-ий період,

IRR – внутрішня норма рентабельності.

Вирішуючи це рівняння, знаходимо значення IRR. Схема ухвалення рішення на основі методу внутрішньої норми рентабельності має вигляд:

• якщо значення IRR вище або дорівнює ставці дисконтування, то проект приймається;

• якщо значення IRR менше ставки дисконтування, то проект відхиляється.

Таким чином, IRR є «бар'єрним показником»: якщо ставка дисконтування вище значення IRR, то «потужності» проекту недостатньо, щоб забезпечити необхідне повернення та віддачу грошей, і, отже проект варто відхилити [1].