Тема 2. Мета і основні завдання фізичного виховання в Україні План до основної частини

1. Мета фізичного виховання в Україні.

2. Потреби, які спонукають людину до руху.

2.1.Біологічна потреба.

2.2.Потреба у всебічному гармонійному розвитку особистості.

2.3.Потреба, пов’язана зі здоров’ям.

2.4.Потреба до високопродуктивної праці та оборони своєї Батьківщини.

2.5.Потреба, пов’язана з необхідністю навчатися, раціонально організовувати дозвілля.

2.6.Потреба, яка передбачає прагнення людей до спілкування та згуртування у групи для здійснення спільних дій.

2.Основні завдання фізичного виховання.

2.1.Освітні завдання.

2.2.Оздоровчі завдання.

2.3.Виховні завдання.

Література

1. Конституція України. Ст.26 “Про фізичну культуру і спорт”.

2. Кузнєцова О.Т., Куц О.С. Методика підвищення розумової і фізичної працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості: Методичний посібник. – Рівне: ППДМ, 2005. – 161 с.

3. Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України III-IV рівнів акредитації. – К., 2003.

4. Ткач П.М. Фізичне виховання студентів вузу: Навчальний посібник. – Кн.1. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 178 с.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль:Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

6. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання. – Львів: ЛОНМІО, 1996. – 220 с.

7. Щербина В.А., Операйло С.І. Фізична культура і біогуманітарна підготовка студентів вузів: Навчальний посібник. – К.,1995. – 208 с.

Контрольні запитання

1. Розкрийте мету системи фізичного виховання.

2. Дайте характеристику освітніх завдань фізичного виховання.

3. Визначте роль оздоровчих завдань фізичного виховання.

4. Дайте загальну характеристику виховних завдань фізичного виховання.

5. Інтелектуальний розвиток у процесі фізичного виховання.

6. Моральне виховання студентів у процесі фізичного виховання.

7. Виховання волі у процесі занять фізичними вправами.

8. Фізичне і господарсько-трудове виховання студентів.

9. Вплив занять фізичними вправами на естетичне виховання студентів.

Корисна інформація

Здоровий спосіб життя є визначальним чинником забезпечення тривалості активного життя, соціального, біологічного та психологічного благополуччя громадян і передбачає оптимальну рухову активність, раціональне харчування, здоровий сон, додержання гігієнічних правил, відмову від тютюнопаління, вживання наркотиків та зловживання алкоголем.

Фізичне виховання і спорт є важливою складовою процесу повноцінного розвитку людини та її виховання, дієвим засобом профілактики захворювань, підготовки до високопродуктивної праці, захисту Батьківщини, забезпечення творчого довголіття, організації змістовного дозвілля, запобігання антигромадським проявам.

Мета фізичного виховання може бути визначена як задоволення певних потреб суспільства та окремих його громадян, пов’язаних із біологічним і духовним розвитком, здоров’ям та високопродуктивною працею і захистом від несприятливих природних та соціальних факторів.

В основу вітчизняної системи фізичного виховання покладається комплекс показників обсягу щотижневої рухової активності, рівень спеціальних знань про особливості рухової активності сучасної людини, її фізичний розвиток, стан функціональних систем організму, фізичної працездатності та рухових здібностей.

Група специфічних завдань, що вирішуються у процесі фізичного виховання, полягає в тому, щоб:

• зробити надбанням кожного базові науково-практичні знання, нагромаджені у сфері фізичної культури;

• забезпечити раціональне формування індивідуального фонду рухових умінь і навичок, необхідних у житті, та вдосконалити їх до належного рівня;

• навчити кожного застосовувати набуті знання і навички у повсякденному житті з метою самовдосконалення.

Вирішення освітніх завдань не самоціль. Їх реалізація спрямована на досягнення максимального ефекту від занять фізичними вправами з метою їх впливу на фізичну і духовну сферу людини, її здоров’я та творче довголіття. У цьому контексті освітні завдання виступають як обслуговуючі щодо оздоровчих та виховних.

Група оздоровчих завдань спрямована на:

• забезпечення оптимального розвитку притаманних людині фізичних якостей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку;

• зміцнення і збереження здоров’я;

• удосконалення будови тіла і формування постави;

• забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань.

Вирішення виховних завдань передбачає:

• розвиток інтелекту й утвердження життєвого оптимізму;

• патріотичне та моральне загартування молоді, виховання волі;

• виховання любові до праці;

• розширення сфери естетичного впливу навколишнього середовища на особу.

Учені різних профілів не раз стверджували, що інтелектуальний розвиток вимагає відповідного фізичного стану, а відомий український педагог В.О.Сухомлинський підкреслював, що інтелектуальне багатство особи (поряд із моральним та естетичним) залежить від гармонії фізичного розвитку, здоров’я і праці. Система знань, що постійно розширюється в багаторічному процесі фізичного виховання, набуває все більшого загальноосвітнього значення і сприяє розвитку інтелекту та збагаченню спеціальними фізкультурними знаннями. У методичному посібнику О.Т.Кузнєцова, О.С.Куц “Методика підвищення розумової і фізичної працездатності студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості” на основі експериментальних матеріалів викладено методику підвищення розумової та фізичної працездатності студентів із низьким рівнем фізичної підготовленості. Аналізуються форми, методи і засоби фізичного виховання, спрямовані на підвищення розумової та фізичної працездатності.

Методика формування моральної свідомості і поведінки повинна бути спрямована на духовну суть студентів. Сам зміст навчально-рухової діяльності містить ситуації, які можна використовувати для виховання почуття поваги до слабкого, почуття обов’язку і відданості, почуття відповідальності, власної гідності, гордості, совісті, самоповаги тощо.

Якими б значними не були результати, досягнуті в удосконаленні фізичних якостей і рухових можливостей особи, вони можуть виявитися некорисними для суспільства, якщо їх власник не вихований морально і якщо у нього немає активного прагнення докласти своїх зусиль на користь суспільства.

У процесі занять фізичними вправами виявляються такі основні типи вольових зусиль:

• вольові зусилля при концентрації уваги. Вони необхідні для подолання відволікаючих факторів (суперники, публіка та ін.). Вольові зусилля потрібні і для збереження уваги при втомі;

• вольові зусилля при інтенсивних м’язових напруженнях;

• вольові зусилля, пов’язані з необхідністю долати втому під час тренувань і, особливо, змагань;

• вольові зусилля, пов’язані з подоланням негативних емоцій (страху, невпевненості, розгубленості і т.п.), які виникають внаслідок психічних травм, падінь, зустрічі з “незручними” суперниками і т.ін;

• вольові зусилля, пов’язані з дотриманням певного режиму життя, тренування і харчування.

Оскільки процес фізичного виховання немислимий без вияву вольових зусиль, то вже самі заняття фізичними вправами сприяють вихованню вольових якостей.

Фізичне виховання, окрім загальнопідготовчого, має прикладне значення для господарсько-трудової діяльності, формуючи рухові навички і вміння, що безпосередньо застосовуються в ній. У цьому випадку фізичне виховання є, по суті, однією з форм практичного господарсько-трудового виховання. У процесі фізичного вдосконалення, яке досягається роками наполегливої праці, формується позитивне ставлення до праці взагалі. Крім того, деякі види фізичної праці є складовою частиною процесу фізичного виховання, тобто при певній організації дають ефект, подібний до ефекту фізичних вправ, сприяючи розвитку фізичних якостей і зміцненню здоров’я, або у формі обслуговуючої праці підвищують ефективність навчально-тренувальних занять.

Фізичне виховання розширює сферу естетичного впливу навколишнього середовища на особу. В процесі занять фізичними вправами в контексті зв’язку з естетичним вихованням можна вирішувати такі завдання:

• виховувати здатність сприймати, відчувати й оцінювати красу в сфері фізичної культури та в інших галузях її вияву;

• формувати естетично зріле прагнення до фізичної досконалості;

• формувати естетику поведінки та міжлюдських стосунків у фізкультурній діяльності;

• виробляти активну позицію в утвердженні прекрасного, непримиренності до потворного, огидного.