3.Відкриття х.Колумбом Нового світу та іспанські завоювання в Америці
3 серпня 1492 року з порту Палос в море вийшло три невеликих кораблі - каравели "Нінья", "Пінта" та "Санта-Марія"; найбільший з них був лише 20 м завдовжки. Екіпаж кораблів складався здебільшого з засуджених злочинців. Разом на трьох кораблях було 90 матросів.
Океан здався мореплавцям безмежним. Минуло 33 дні, як експедиція залишила Канарські острови, а землі все ще не було видно. На кораблях назрівав заколот. Колумб погодився повернутись, якщо впродовж трьох днів вони не досягнуть суші. На щастя для Колумба, 12 жовтня 1492 року пролунав довгожданий крик: "Земля!". Перед мандрівниками відкрився Новий Світ. Кораблі підійшли до плоского острова, вкритого буйним тропічним лісом.
Виявилось, що острів населений. На ньому жили голі люди з шкірою мідно-червоного кольору. Це був острів Гуанахані з групи Багамських островів; Колумб дав йому назву Сан-Сальвадор (Святий Спаситель). Ще недавно моряки, учасники експедиції вважали себе на грані загибелі. Зараз же вони раділи, що розрахунки Колумба були правильними і вони дісталися невідомої землі. Багато з них просили вибачення у Адмірала і присягли йому на вірність.
Місцеві жителі, побачивши європейців, відступили углиб острова, але згодом, помітивши, що білі прибульці не намагаються їх переслідувати, наблизились до іспанців і з захопленням їх роздивлялись. Колумб назвав туземців індійцями. Ця назва увійшла в обіг ще до встановлення істинного характеру відкриття Адмірала і пізніше поширилася на всіх аборигенів Нового Світу.
Незабаром Колумб відкрив ще декілька островів. Найбільший з них, що лежить на південний захід від Багамських островів, - Кубу - Колумб прийняв за півострів Азії. Від острова Куби Колумб пройшов на південний схід і на початку грудня був біля острова Гаїті, де до берега виходять "найчудовіші в світі долини". Цей острів Колумб назвав Еспаньйола ("Іспанський острів"). Незабаром Колумба спіткало нещастя: корабель "Санта-Марія" сів на мілину, і зняти його не вдалося. Частину команди - 39 іспанців - довелось залишити на Еспаньйолі в хатинах, збудованих з розібраного корабля, що зазнав аварії. Це було перше європейське селище в Америці, яке Колумб назвав Навідад (Різдво).
Так було відкрито острови поблизу Америки, які Колумб прийняв за острови біля берегів Азії.
На початку січня 1493 р. два кораблі рушили назад – у Іспанію. Зазнавши лютих штормів, судна "Пінта" і "Нінья" повернулись до Іспанії. Колумба зустріли як тріумфатора. Королівська пара надала йому великих почестей, іспанські аристократи давали банкети на його честь. Колумб повідомив про відкриття нового шляху до Азії, розповів про найяскравіші події своєї подорожі і описав відкриті ним острови. Він демонстрував чучела невідомих до того часу тварин і птахів, рідкісні лікарські та ароматичні рослини, показав індійське золото - пісок, злитки та прикраси. Також Колумб показував усім "індійців", яких він привіз із собою. 12 жовтня 1492 р. вважається офіційною датою відкриття Америки.
Перші роки правління Карла V збіглися з вирішальної фазою заморській Конкісти, пов'язаної з ім'ям Ернана Кортеса. Король Іспанії став свідком неймовірного збільшення держави. Настільки ж величезні, зрозуміло, були супутні цьому процесу владно-правові та організаційні проблеми, головним чином гуманітарні. З багатоплановими проблемами Конкісти Карл зіштовхнувся ще на перших засіданнях Рад, і, хоча ці феномени багато в чому були продовженням Реконкісти, мова все-таки про поневоленні і християнізації корінного населення Америки. У 1529 році Ернан Кортес перебував при дворі Карла і з ним також Франсиско Пісарро, який планував в той час завоювання імперії інків в Перу. Всі конквістадори, посилаючись на те, що діють від імені "всемогутнього імператора Дона Карлоса", поневолювали корінне населення Америки, силою насаджували християнство і вводили кастильске право і закони, при цьому зберігаючи лише частина правової системи індіанців.
З 1500 року корона домагалася запровадження адміністративної системи, подібної діючої на раніше завойованих Канарських островах ". Це передбачало створення провінцій, на чолі яких стояли губернатори, наділені судово-адміністративними функціями. У військовому відношенні американські території ділилися на військові округи. Ще до утворення віце-королівств Нова Іспанія (1535) і Перу (1543) за зразком королівських Верховних судів Вальядоліда і Гранади в Америці були створені апеляційні суди, так звані Audiencias: в 1511 році в Санто-Домінго; за цим послідувало установа Audiencia в Мехіко (1527), спрямованого проти волаючого самоправності Ернана Кортеса, і потім в Панамі (1535), Гватемалі і Лімі (1542), Гвадалахарі і Боготі (1548). Іменем Карла, природно, грунтувалися також нові міста і перебудовувалися по іспанському зразком індіанські.
Значення Іспанської Америки для економіки Іспанії, і тим самим для світової економіки полягала головним чином поставляються звідти благородних металах. Загальна кількість (в період з 1503 по 1660 роки) оцінюється в 300 тонн золота і 25 000 тонн срібла. В основі правових і соціальних проблем лежало введення в 1503 році на американських територіях системи repartimientos (трудової повинності індіанців), пізніше відомої як енкоменда. Практично енкоменда означала "нестримну експлуатацію індіанців з насильницьким залученням робочої сили, праці жінок і дітей, розривом сімей, звірячим терором у разі непокори чи втечі, причому часто їм навіть не забезпечувався прожитковий мінімум харчування".