Характеристика комерційної діяльності, принципи і чинники її ровитку
Комерційна діяльність як категорія, процес, функція
Комерційна діяльність иступає як спосіб реалізації комерційних відносин, які в умовах ринково-орієнтованої економіки стають домінуючими. Саме ці відносини покликані всебічно стимулювати виробництво, надати динамізму потребам, активізувати тоарно-грошовий обмін. Тоу комерційна діяльність виступає об’єктивно неохідною категорією ринкової економіки, причому надзвичайно складною за своїм характером і змістом.
Суть комерційнї діяльності полягає в організації комерційних процесів, операцій, спрямованих на забезпечення системи товарно-грошового обміну, і управління цими процесами.
Отже, комерційна діяльність покликана забезпечити обмін товарів, послуг у грошовому иді. При чому забезпечити не лише момент обміну, а й усю стадію цієї відтворюваьної фази. Ясно, що в такому випадку комерційна діяльність охоплює сокупність процесів і операцій, вілпоідно до завдань різних етапів фаи обміну. Варто підкреслити, що йдеться про процеси й операції комерційні. Що стосується технологічного аспекту обміну, пов’язаного з матеріально-технічним аспектом оаропросування, то він належить до технологічної функції торгівлі, яка не охоплюється комерційною діяльністю.
Таким чином, в основу комерційної дяльності покладено організацію комерційних процесів, операцій і управління ними.
Комерційний процес означає послідовне виконання операцій, що забезпечують організаційні, економічні, соціальні, правові аспекти Варно-грошового обміну.
Принципи комерційної діяльності
Принципи – це вихідні пооженн, осноні правила, які відображають природу комерційної дільності і визначають особливості її організації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є виначальними в організації взаємодії і побудові взаємовідносин суб’єктів ринку.
Можна виділити такі осноні принципи комерційної діяльності: економічна свобода, конкурентноздатність, адаптованість, ризикованість, ефективність.
Принцип економічної свободи означає, що суб’єкти комерційної діяльності вільні у виборі бєкті, форм і методів взаємодії, самостійно визначають масштаб й умови здійснення комерційних операцій, характер взаємовідносин, міру відпоідаьності. Реалізація цього принципу можлива ише в умовах ринкових відносин, кои відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу продукції, фіксовані ціни.
Створення умов і стимулів дії цього принципу у вітчизняній економіці дозволяє значно розширити й активізувати комерційну дільність, прискорити та оптимізувати процес товарно-грошового обігу в народному господарстві.
Суть другого принципу – конкурентноздатність полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умоах монопольної конкуренції, тобто коли на ринку функціонує багато продавців з ідентичним асортиментом товарів. Ясно, що такому ринку посилюється конкурентна боротьба. Свої конкурентні переваги продавці досягають методами як цінової конкуренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової – оптимізацією асортименту, впровадженням активних методів продажу, продовження робочого часу, підвищення рівня культури торгівлі.
Важливо підкреслити, що комерційна діяльність не тільки розвивається в конкурентних умоах, вона сама формує конкурентне середовище, активізує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і послуг. Реалізація принципу конкуренції досконалює і динаміує комерційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює вимоги до якості й цінності товарів.
Адаптивність, як принцип комерційної діяльності, иражає спроможність її механізму пристосуватися до ринкових умов, які постійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методі комерційної діяльності, адекватних ринковому середовиу і кон'юнктурній ситуації.
Обов’язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація регулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управління. Формування зязків, регулювання відносин безпосередньо суб’єктами ринку.
Принцип адаптивності надає комерційній діяльності безперервність, постійність, що надзвичайно важливо для стаого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме порушення принципу адаптивності може призести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон’юнктурних ситуаціях або до «паралічу» фази обміну на перехідних етапах.
Невід’ємним принципом комерційної діяльності є ризикованість. По суті комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:
Випадковий характер подій;
Зміна кон’юнктури;
Недосконаленість системи економічного і правового регулювання;
Не цивілізованість відносин.
У наслідок уього над комерційними суб’єктами постіно наисає загроза зазнаання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання неочікуваного прибутку.
Оскільки комерційну діяльність неможливо здійснити без ризику то зусилля комерційного апарату повинні бути спрямовані на його мінімізацію. Це досягається шляхом прийняття обґрунтоанирх, оптимальних комерційних рішень, передавання ризику, страхування та ін.
3. Ввести даний тест:
Правила введення тексту
У тексті неможе бути більше від одного пробілу підряд. Пробіл це не засіб вирівнювання тексту, а роздільник.
Перед будя яким розділовим знаком пробіл не ставиться, а після – обов’язково. Виключення: дужка, що відкривається; лапки, що відкриваються.
Якщо підряд йдуть два розділові знаки, мі ними пробілу немає.
Клавіша Enter використовується тільки для завершення абзацу
Для переходу н новий рядок, не розриваючи абзац, використовують комбінацію клавіш Shift+Enter.
Для створення «червоного рядка» використовуються маркери на лінійці або клавіші Tab.
Дефіс ставиться без пробілів. Для поліпшення зовнішнього ляду документа можна використовувати «нерозривний» дефіс ( Crtl+Shit+мінус), який перешкоджає небажаному перенесенню слів, що містять дефіс.
Знак «тире» ставиться комбінацією клавіш Crtl+мінус ( клавіша на малій цифровій клавіатурі).
«Нерозривний» пробіл (Crtl+Shift+пробі) не дозволяє розтягувати й розривати в цьому місці рядок, використовується для запобігання переносам, які утруднюють читання. «Нерозривний» пробіл ставиться у таких випадках:
Між ініціалами та прізвищем;
Між скороченим звертанням і прізвищем;
Після географічних скорочень;
В іменованих числах.
Не може бути більше від трьох переносів у рядках, які йдуть поспіль.
Завдання 2:
Дати відповідь на питання:
Коли був створений і як називався перший тестовий процесор?
Чим відрізняється текстовий редактор від текстового процесора?
Що таке форматування текстового документа?