
- •Тема 1. Предмет і структура курсу. Основні принципи системного підходу
- •1.1. Предмет і структура курсу.
- •1.2. Поняття складної системи.
- •1.3. Взаємодія системи з зовнішнім середовищем
- •1.4. Особливості складних систем.
- •1.5. Основні поняття системного підходу й аналізу.
- •1.6. Класифікація систем і їх моделей.
- •1.7. Особливості економічних систем.
- •Тема 2. Метод математичного моделювання в економіці.
- •2.1. Поняття «модель» і «моделювання».
- •2 .2. Класифікація моделей.
- •2.3. Етапи практичного моделювання.
- •2.4. Оптимальність керування і достатність системи обмежень.
- •2.5. Формальна класифікація моделей.
- •Тема 3. Матричні емм. Модель міжгалузевого балансу.
- •3.1. Основні співвідношення і поняття моделі.
- •3.2. Коефіцієнти прямих і повних матеріальних витрат.
- •3.3. Різновиду матричних балансових моделей.
- •Тема 4. Оптимізаційні емм.
- •4.1. Особливості емм оптимізації.
- •4.2.Емм оптимізації виробничого плану галузі.
- •4.3.Емм оптимізації випуску продукції підприємствами галузі.
- •4.4. Емм розподілу фінансових ресурсів по оптимізації приросту потужностей (галузі, підприємства, ...).
- •4.5. Розподіл капітальних вкладень по проектах.
- •4.6.Емм складання оптимальних сумішей, сплавів, з'єднань і вибір оптимального раціону харчування (годівлі).
- •4.7.Емм оптимізації розкрою матеріалу.
- •4.8. Економічна інтерпретація двоїстих задач лінійного програмування.
- •Тема 5. Методи моделювання ( вірогідних ) систем. Імітаційне моделювання.
- •5.1. Поняття про вірогідні системи і процеси.
- •5.2. Імітаційне моделювання систем і процесів.
- •5.3. Імітаційна модель і її структура..
- •5.4. Метод Монте-Карло (метод статистичних іспитів).
- •Тема 6. Методи і моделі керування запасами.
- •6.1. Основні визначення і поняття теорії керування запасами.
- •6.2. Класифікація систем постачання і їхніх моделей.
- •6.3. Стратегія керування запасами.
- •6.4. Детермінована емм керування запасами з фіксованим попитом.
- •6.5. Модель керування запасами при випадковому попиті.
- •6.6.Емм керування запасами з обмеженнями на складські приміщення.
- •Тема 7. Емм систем масового обслуговування.
- •7.1. Основні поняття і визначення.
- •7.2. Класифікація і позначення смо.
- •7.3. Основні характеристики системи масового обслуговування.
- •Тема 8. Емм і моделі асу.
- •8.1. Основні характеристики і класифікація асу.
- •8.2.Емм розрахунку ефективності асу.
- •Тема 9. Економетричні моделі і їхнє застосування в економіці.
- •9.1. Основні поняття про Економетричні моделі і кореляційний аналіз.
- •9.2. Метод найменших квадратів (мнк).
- •9.3. Використання якісних показників в економетричних моделях.
- •Тема 10. Огляд прикладних пакетів програм.
2.5. Формальна класифікація моделей.
Ознака класифікації |
Модель |
1. Цільове призначення |
Прикладні, теоретико-аналітичні |
2. По типу зв'язків |
Детерміновані, стохастичні |
3. По фактору часу |
Статичні, динамічні |
4. За формою показників |
Лінійні, нелінійні |
5. По співвідношенню екзогенних і ендогенних змінних |
Відкриті, закриті |
6. По типу змінних |
Дискретні, безупинні, змішані |
7. По ступеню деталізації |
Агреговані (макромоделі), деталізовані (мікромоделі) |
8. По кількості зв'язків |
Одноетапні, багатоетапні |
9. За формою представлення інформації |
Матричні, мережні |
10. За формою процесу |
Аналітичні, графічні, логічні |
11. По типу математичного апарата |
Балансові, статистичні, оптимізовані, імітаційні, змішані |
Тема 3. Матричні емм. Модель міжгалузевого балансу.
3.1. Основні співвідношення і поняття моделі.
Матричні економіко-математичні моделі призначені для аналізу і планування виробництва і розподіли продукції на різних рівнях — від окремого підприємства до народного господарства в цілому.
Позитивними якостями даної моделі є спільність розрахунків, що спираються на знання коефіцієнтів прямих і повних матеріальних витрат.
Основу балансу складає сукупність усіх галузей матеріального виробництва; їхнє число дорівнює п. Кожна галузь двічі фігурує в балансі: як виробляюча і як споживаюча. Галузі як виробнику продукції відповідає визначений рядок, а галузі як споживачу продукції — визначений стовпець.
Якщо номер будь-якої виробляючої галузі позначити через i, а номер будь-якої споживаючої галузі — через j, то ті, що знаходяться на перетинанні галузей (тобто відповідно рядків і стовпців) величини хij потрібно розуміти як вартість засобів виробництва, зроблених у i-й галузі і спожитих як матеріальні витрати в j-и галузі.
хij – технологічний коефіцієнт.
Матрична модель міжгалузевого балансу
Виробляюча галузь |
Споживаюча галузь |
Продукція, тис.грн. |
|||||
1 |
2 |
3 |
j |
N |
Кінцева |
Валова |
|
1 |
x11 |
x12 |
x13 |
… |
x1n |
y1 |
X1 |
2 |
x21 |
x22 |
x23 |
… |
x2n |
y2 |
X2 |
3 |
x31 |
x32 |
x33 |
… |
x3n |
y3 |
X3 |
I |
… |
… |
… |
… |
… |
... |
… |
N |
xn1 |
xn2 |
xn3 |
… |
xnn |
yn |
Xn |
Оплата праці |
v1 |
v2 |
v3 |
… |
vn |
vкін |
- |
Чистий прибуток, тис. грн. |
m1 |
m2 |
m3 |
… |
mn |
mкін |
- |
Валова продукція, тис. грн. |
X1 |
X2` |
X3 |
… |
Xn |
- |
X |
У стовпцях міжгалузевого балансу відбивається структура матеріальних витрат і чистої продукції кожної галузі. Припустимо, 1-я галуз-це виробництво електроенергії, 2-я — вугільна промисловість. Тоді величина х11 показує вартість електроенергії, витраченої 1-ю галуззю для власних виробничих нестатків. Величина x12 відбиває витрати вугілля у виробництві електроенергії. У цілому стовпець х11, x21, х31, ..., хn1 характеризує структуру матеріальних витрат 1-й галузі за звітний рік у розрізі галузей-постачальників.
У балансі відбиті не тільки матеріальні витрати, але і чиста продукція галузей. Так, чиста продукція 1-й галузі характеризується сумою оплати праці v1 і чистого прибутку (прибутки) m1. Підсумок матеріальних витрат і чистої продукції дорівнює, мабуть, валової продукції галузі (наприклад, для 1-й галузі-величині Х1). Таким чином, можна записати:
Х1=х11+х21+х31+…+хn1+v1+m1
=
(1)
Те ж співвідношення для будь-якої галузі має наступний вигляд :
X
(2)
Якщо розглядати модель по рядках міжгалузевого балансу, то тут представлений розподіл річного обсягу продукції кожної галузі матеріального виробництва
Х1
= х11+х12+х13+
… +х1т+y1
=
тоді для будь-якої виробляючої галузі
Хi=
(3)
Якщо порівняти праву і ліву частини рівнянь (2) і (3), то можна відзначити, що в них є присутнім загальний член хij .Тоді можна записати вираз:
(4)
Вираз(4) показує, що в міжгалузевому балансі виконується найважливіший принцип – це єдність матеріального балансу, представленого виразом, як єдність речового і вартісного складу національного доходу.
Квадрант I – проміжна продукція, показує розподіл матеріальних витрат по усім виробничим галузям.
Квадрант II – кінцева продукція, що вийшла зі сфери виробництва і потрапила в сферу збуту. У розгорнутому вигляді її можна представити як продукцію, що йде на особисте споживання, на суспільні нестатки, а також на заповнення ресурсів і експорт.
Квадрант III – характеризує національний прибуток з боку його вартісного складу як суму оплати праці і чистого прибутку усіх галузей матеріального виробництва. Дані цього квадранта необхідні для глибокого економічного аналізу.
Квадрант IV – відображення кінцевого розподілу і використання національного прибутку. Він знаходиться на перетині стовпців кінцевої продукції і рядків національного прибутку.
У цілому модель відбиває баланси галузей матеріального виробництва, баланс усього суспільного продукту, баланси національного прибутку, фінансовий баланс, баланс прибутків і витрат населення. У балансі відбита єдність матеріально-речового і вартісного складу національного прибутку.