Тема 3. Укриття населення у захисних спорудах

3.1. Площа та об'єм сховищ

3-1.7. Розрахуйте основні об'ємно-планувальні характеристики сховища на N= 2100 осіб із розташуванням у ньому місць для лежання в два яруси (m=2), визначивши при цьому:

а) площу основних приміщень;

б) площу допоміжних приміщень;

в) загальний об'єм сховища.

Розв’язання:

1) Площа основних приміщень сховища при розташуванні лав для лежання (нар) у два (m=2) яруси згідно із з нормами проектування інженерно-технічних споруд Цивільного захисту становить:

.

2) Площа допоміжних приміщень сховища при визначеній Державними будівельними нормами ДБН В 2.2.5 – 97 «Захисні споруди цивільної оборони» мінімальній нормі 0,15 м² на 1 переховану людину становить:

.

3) Об'єм основних приміщень сховища при визначеній мінімальній нормі 1,5 м³ на 1 переховану людину становить:

.

4) Об'єм допоміжних приміщень сховища при визначеній мінімальній нормі 0,1 м³ на 1 переховану людину становить:

.

5) Загальний об'єм сховища (основні приміщення плюс допоміжні приміщення) становить:

.

Відповідь: ; ; .

3.2. Захист населення у протирадіаційних укриттях

3-2.7. Двошарове перекриття протирадіаційного укриття складається з шару цегляної кладки товщиною 30 см і шару мідного листа товщиною 0,25 см. Яким є коефіцієнт захисту цієї споруди?

Розв’язання:

1) Використовуючи наведену формулу врахуємо, що захисне перекриття є двошаровим, тобто і перепишемо цю формулу, узявши товщини половинного ослаблення відомих з умови матеріалів з довідкової таблиці 3-2.1:

.

Тут товщини половинного ослаблення матеріалів узяті мінімальними. Візьмемо тепер із тієї ж таблиці 2.1. максимальні значення :

.

Доходимо висновку, що шуканий коефіцієнт захисту протирадіаційного укриття може набувати значень від 5,31 до 5,33, тобто .

Відповідь:

Тема 4. Прогнозування хімічної обстановки

4.1. Ступінь вертикальної стійкості повітря

4-1.7. Метеоумови на момент аварії із викидом СДЯР є такими: 1) вітер північно-східний швидкістю 1,6 м/с; 2) температура повітря на висоті 50 см над землею +12,3 ⁰С, а на висоті 200 см над землею +12,4 ⁰С. Визначте ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) у місці аварії і зробіть висновок щодо інтенсивності уражаючої дії СДЯР за цих метеоумов.

Розв’язання:

1) Розрахуємо оціночний параметр , підставивши у формулу дані задачі:

2) Отримане числове значення є від’ємним, тож доходимо висновку, що СВСП — інверсія.

3) Інтенсивність уражаючої дії СДЯР за такого СВСП (ізотермія) є найбільшою. Хмара зараженого повітря поширюється у південно-західному напрямі.

Відповідь: ; СВСП — ізотермія, інтенсивність уражаючої дії СДЯР є найбільшою.

4.2. Зони зараження сильнодіючими ядучими речовинами

4-2.7. Унаслідок аварії на ХНО виникла загроза зараження місцевості СДЯР. Метеоумови на момент аварії: вітер північно-західний швидкістю 1 м/с, СВСП — інверсія. Прогнозована глибина зон зараження становить Г= 12 км. Розрахуйте прогнозовані площі можливого S_M і фактичного S_Ф (на фіксований момент часу t = 4 год.) зараження території. Нанесіть обидві зони зараження на план місцевості. Оцініть час пішої евакуації людей із зони фактичного зараження.

Розв’язання:

1) Обчислюємо площу зони можливого зараження хмарою зараженого СДЯР повітря; при цьому значення глибини зараження беремо Г=12 км, а множник φ беремо рівним φ = 180 у відповідності із даними табл. 4-2.1 для швидкості вітру v₁= 1 м/с:

.

2) Обчислюємо площу зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому час поширення зараженого повітря згідно з умовою задачі беремо якнайбільший при такого роду прогнозуваннях: t= 4 години, значення глибини зараження беремо Г=12 км, а коефіцієнт К (СВСП —інверсія) вважаємо рівним К=0,081. Отримуємо:

.

3) Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру близько 1 м/с вона має вигляд сектора (кут φ= 180⁰), радіус якого дорівнює глибині зараження Г=12 км. Бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямом вітру. Наносимо на план місцевості, зону фактичного зараження, яка має форму еліпса довжиною Г і шириною Ш, витягнутого за напрямом вітру (з північного заходу на південний схід). Розраховуємо ширину Ш зони фактичного зараження, використовуючи для цього емпіричну формулу:

Зазначаємо, що точка О на плані місцевості відповідає місцезнаходженню джерела хімічного зараження.

Час пішої евакуації людей за межі зони фактичного зараження становить:

Відповідь: ; .