3. Система та повноваження адміністративних судів

Система адміністративних судів:

І. Місцеві адміністративні суди (суди І інстанції):

1) місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські, міськ. районні та військові суди гарнізонів);

2) місцеві окружні суди (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

ІІ. Апеляційні адміністративні суди;

ІІІ. Вищий адміністративний суд України;

ІV. Верховний суд України.

Утворено:

1. 27 окружних адміністративних судів;

2. 7 апеляційних адміністративних судів (Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський).

4. Склад суду та відводи

За загальним правилом розгляд і вирішення усіх адміністративних справ у суді І інстанції здійснюється суддею одноособово.

Проте у суді І інстанції колегіально вирішуються справи у таких випадках:

1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів вирішується більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім;

2. При прийняті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали;

3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Розгляд справ у апеляційній та касаційній інстанції відбувається лише колегіально:

• апеляційні інстанції у складі трьох суддів;

• у касаційних не менше п’яти суддів.

Відводи (самовідводи) судді, секретаря судового засідання, експерта спеціаліста, перекладача може бути застосовано з метою забезпечення неупередженого розгляду адміністративно справи.

ІІ. Підвідомчість та підсудність справ адміністративного суду:

1. Підвідомчість адміністративних справ

Підвідомчість – це розмежування компетенції між органами владних повноважень;

– це сукупність юридичних норм, що визначає властивості (характер спірних правовідносин) справ, в силу яких їх вирішення віднесено до компетенції того чи іншого органу (суду);

– це розмежування повноважень між судами.

Підставою розмежування підвідомчості справ між судами та іншими юрисдикційними органами є 4 загальні ознаки (критерії):

а) наявність правового спору чи спору про права у відповідній сфері правового регулювання;

б) суб’єктний склад осіб, які беруть участь у справі;

в) змістовний (предметний) склад спору;

г) непоширеність юрисдикції інших органів (суддів) на спірні правовідносини.

(а) Для адміністративно судочинства спір обов’язково має бути публічно-правовим – це суперечність між суб’єктами публічно-правових відносин, яка виникає з приводу їх прав і обов’язків або визнання правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

(б) Позивачем в адміністративному судочинстві мають бути:

- громадяни, іноземці, особи без громадянства;

- юридичні особи;

- суб’єкти владних повноважень.

Відповідачем, як правило, є суб’єкт владних повноважень.

Як виняток відповідачем можуть бути фізичні чи юридичні особи лише у справах (ст. 50 КАСУ):

- про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;

- про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднань громадян;

- про тимчасове видворення іноземців чи осіб без громадянства з України;

- про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

! Тобто однією із сторін обов’язково є суб’єкт владних повноважень.

(в) Є п’ять груп правовідносин (правових спорів) підвідомчих адміністративному суду:

- спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;

- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

- спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління, а також спори, що виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

- спори за зверненням суб’єкта владних повноважень, у випадках встановлених законодавством;

- спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

(г) Ст. 17 КАСУ встановлює на які справи поширюється юрисдикція адміністративного суду, а на які ні.