- •32. Розкрийте значення Києво-Могилянської академії як осередку духовної культури українського народу.
- •33. Дайте характеристику українського бароко другої половини XVII–XVIII ст.
- •34. Опишіть становлення, розвиток й традиції книгодрукування в Україні та його культурологічне значення.
- •35. Дайте оцінку усній народній творчості як елементу духовної культури українського народу.
- •36. Поясніть значення релігійної та культурно-просвітницької діяльності п. Могили.
- •37. Дайте характеристику козацьким літописам як пам’ятки духовної культури України.
- •38. Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко.
- •39. В чому суть полемічної літератури кінця XVI – першої половини XVII ст.?
- •81. Розкрийте роль музеїв та історико-культурних заповідників в розвитку культури українського народу.
81. Розкрийте роль музеїв та історико-культурних заповідників в розвитку культури українського народу.
Важливе значення в збереженні історичної та культурної спадщини українського народу є музеї. В Україні діє понад 4 тисячі музеїв різного статусу і спеціалізації. За кількістю і якістю музейних колекцій наша країна потенційно є однією з найпотужніших музейних держав Європи і може стати центром світового культурного туризму. За останні роки відкрилися велика кількість приватних музеїв. Особливо багато їх в Карпатах, в місцях туристичного паломництва. Музеї відкриті в приватних хатах на базі власної колекції. Сюди залюбки приходять туристи, аби дізнатися історію української культури, доторкнутися та приміряти старовинний одяг, провести інтерактивне спілкування з минулим.
Проте, музейна система України зараз переживає глибоку кризу, яка спричинена цілим комплексом проблем. Серед головних – відсутність стабільного фінансування, проблема кадрів, невміння музеїв адекватно реагувати на виклики сучасності, відсутність спілкування між музейними фахівцями тощо.
Особливо важливу роль у збереженні надбань минулого, в духовному розвитку нації, у розбудові її державності відіграють історико-культурні заповідники України. Вони є осередками активної науково-дослідницької і просвітницької діяльності виховують високі почуття патріотизму, відповідальності за долю країни. На просвітницько-науковому рівні мовою експонатів та пам’яток історико-культурні заповідники розповідають про історію минулого та сучасні досягнення. Завдяки діяльності працівників заповідників ніколи не переривається зв’язок поколінь, наше відчуття причетності до історії. Найбільш відомими є Національний заповідник «Софія Київська», Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник «Херсонес Таврійський», Національний заповідник «Хортиця», Національний заповідник «Давній Галич». Також започатковано нові історико-культурні заповідники в Батурині, Глухові, Дубно, Збаражі, Корсуні-Шевченківському тощо.