- •Лекції класифікують за кількома критеріями.
- •Проведення заняття передбачає такі етапи:
- •Самостійну роботу студентів класифікують за різними критеріями.
- •3 Огляду на місце і час проведення, характер керівництва нею з боку викладача і спосіб здійснення контролю за її результатами виокремлюють:
- •Серед індз найпоширенішими є:
Самостійну роботу студентів класифікують за різними критеріями.
3 Огляду на місце і час проведення, характер керівництва нею з боку викладача і спосіб здійснення контролю за її результатами виокремлюють:
самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях;
позааудиторну самостійну роботу (самостійні заняття студентів);
самостійну роботу студентів під контролем викладача (індивідуальні заняття з викладачем).
За рівнем обов’язковості виокремлюють (В. Буряк):
обов'язкову, що передбачена навчальними планами і робочими програмами. Це виконання традиційних домашніх завдань, написання і захист курсових, дипломних та магістерських робіт, а також ті види завдань, які студенти самостійно виконують під час ознайомлювальної, навчальної, виробничої і переддипломної практик;
бажану – наукова й дослідницька робота студентів, що полягає у самостійному проведенні досліджень, збиранні наукової інформації, її аналізі; до цієї ж категорії належать аудиторні потокові та групові заняття, участь у роботі наукового студентського товариства (гуртки, конференції, підготовка доповідей, тез, статей);
добровільну – робота в позааудиторний час, участь у кафедральних, міжкафедральних, міжфакультетських, міжвузівських, всеукраїнських олімпіадах, конкурсах, вікторинах.
За видами діяльності виділяють:
навчально-пізнавальну (через мислення, аналіз, синтез тощо);
професійну (певні конкретні дії студента, що їх виконують спеціалісти на виробництві).
За рівнями мотивації виокремлюють:
самостійну роботу низького рівня (до самостійних дій студента спонукає викладач, допомагаючи йому практично і постійно контролюючи виконання);
самостійну роботу середнього рівня (до роботи хоча й спонукає викладач, але студент працює самостійно, контролюючи самого себе);
високого рівня (виконання завдання організовує і контролює сам студент).
Самостійна робота передбачає відтворювальні і творчі процеси в діяльності студента. З огляду на це виділяють три її рівні: репродуктивний (тренувальний), реконструктивний, творчий (пошуковий).
Контроль за самостійною роботою студентів виконує дві функції: коригуючу (полягає у своєчасному виявленні помилок) і стимулюючу (є своєрідним зовнішнім поштовхом до діяльності).
Відповідно до цих функцій виділяють два види контролю за процесом і за результатом (С. Заїка).
Контроль за процесом передбачає пильну увагу за кожним «кроком» виконуваної діяльності. При цьому поточна діяльність порівнюється з еталонною, запрограмованою діяльністю.
Контроль за результатами передбачає повну свободу студентів у здійсненні процесу діяльності, але ставить їх перед необхідністю вчасно подати її конкретний результат. Такий контроль доцільний щодо самостійної роботи, бо кінцевий її результат завжди відображений у конкретних формах: креслення, конспект, реферат, есе, усна відповідь тощо.
До ефективних форм контролю за самостійною роботою студентів відносять:
рефлексивний контроль;
індивідуальні співбесіди;
письмові завдання за пропущеними темами;
контрольні роботи;
реферати;
есе;
ділові ігри;
колоквіуми та ін.
Одним із напрямів самостійної роботи, важливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів є науково-дослідна робота студентів (НДРс) вищого навчального закладу.
У вищій школі вона охоплює два взаємозв’язаних аспекти:
навчання студентів елементів дослідної діяльності, організації і методики наукової творчості;
наукові дослідження, які здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу.
Зміст і характер науково-дослідної роботи студентів визначаються:
проблематикою науково-дослідної і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, вищого навчального закладу загалом; .
тематикою досліджень, що виконуються кафедрами у творчій співпраці із виробництвом;
умовами дослідної роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливостей доступу до потрібної наукової інформації, наявністю комп'ютерної техніки, та кваліфікованого наукового керівництва.
Зміст і структура НДРС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу.
Науково-дослідна діяльність студентів вищого закладу освіти здійснюється в таких напрямах:
науково-дослідна робота як невід'ємний елемент навчального процесу, що належить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм і є обов'язковою для всіх студентів;
науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах студентського науково-творчого товариства, у наукових гуртках, проблемних групах і семінарах тощо.
У вищому навчальному закладі функціонують два основних види науково-дослідної роботи студентів:
навчальна науково-дослідна робота, передбачена навчальними планами;
науково-дослідна робота студентів, яка здійснюється під керівництвом професорсько-викладацького складу.
Навчальна науково-дослідна робота є обов’язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:
написання рефератів з конкретної теми у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;
виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи проблемного пошуку;
виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань;
розроблення методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія тощо);
підготовку і захист курсових, дипломних і магістерських робіт, пов’язаних з проблематикою досліджень кафедр.
Інноваційною технологією навчання є впровадження в навчальний процес індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ).
Це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, який виконується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового іспиту чи заліку.
ІНДЗ спрямовані на самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення, практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.