Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачем.

Цінова інфляція – проявляється у формі зростання цін.

Інфляція заощаджень – знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах.

Девальвація - знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.

Повзуча інфляція – характеризується прискоренням зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін – до 5% на рік.

Помірна, відкрита інфляція – проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5-20% на рік.

Голопуюча інфляція – характерне не рівномірне зростання цін, яке важко передбачити і яке не піддається регулюванню, зростання цін до 20-50%, а інколи 100% на рік.

Гіперінфляція – характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін – більш як 100% на рік, гроші починають втрачати свої функції.

Політика доходів – передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами.

Дефляційна політика – включає ряд методів обмеження платоспроможного попиту через фінансовий і кредитно-грошовий механізм.

Грошова реформа – повна чи часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов, чи одне і друге водночас.

Структурна грошова реформа проводилась при переході від біметалізму до золотого металізму, від останнього до системи паперово-грошового чи кредитного обігу.

Реформа часткового типу торкається лише самої організації грошового обороту і зводиться до зміни окремих елементів грошової системи.

Формальна реформа – за якої купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а величина грошової одиниці не змінюється.

Деномінаційна реформа – здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці.

Одномонетна реформа – введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7 – 15 днів), протягом якого технічно можна обміняти старі гроші на нові.

Реформа паралельного типу – випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків і вони тривалий час функціонують одночасно і паралельно.

Тема 7. Сутність кредиту та кредитний механізм.

Позичковий процент є платою за користування позичковим капіталом, його ціною.

Проценти – абсолютна величина доходу, який отримують від надання грошей у борг у будь який формі.

Період нарахування процентів – інтервал часу, до якого застосовується процентна ставка.

Маржа – різниця між процентними ставками за наданий кредит і за залучені ресурси.

Кредит – суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності, добровільності.

Суб’єкти кредиту – кредитори і позичальники.

Кредитор – це учасник кредитних відносин, який має у своїй власності вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам.

Позичальник – учасник кредитних відносин, який має потребу в додаткових коштах і отримують їх у позику від кредиторів.

Цільове призначення позики полягає в тому, що економічні суб’єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти.

Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк.

Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості.

Забезпеченість позички полягає в прийнятті кредитором при наданні позички додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначенні строки.

Платність користування – полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента.

Грошовий кредит – найпоширеніший, так як гроші є всезагальним еквівалентом у процесі обміну товарів, засобом обігу і платежу.

Змішаний кредит – надається товарами, а повертається грішми, або навпаки.

Товарний кредит – надається, товарами, повертається товарами або грішми.

Державний кредит – сукупність кредитних відносин, в яких позичальникам виступає держава, а кредитором юридичні або фізичні особи.

Міжнародний кредит – переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу.

Фірмовий кредит - комерційний кредит на міжнародному рівні, коли іноземний експортер продає товар вітчизняному імпортерові в кредит.

Банківський кредит – однією зі сторін кредитних відносин є банк.

Урядовий кредит може надаватись урядом однієї країни уряду іншої країни в межах укладеної між ними угоди.

Пролонгірування позички – продовження наданої раніше позички банком на більш тривалий термін.

Гарантований кредит – кредит, що видається під гарантією держави, міжнародними кредитними організаціями, центральними банками, а іноді і комерційними.