Зміст.
1.Вступ.
2.Значення місцевого самоврядуваня та статута територіальної громади села, селища, міста,основні положення.
3.Статут територіальної громади села, селища, міста у законодавстві України.
4.Статут неурядових організацій та МНУО.
5. Значення інститу́ту ро́звитку територіа́льних грома́д.
Список використаних джерел.
1.Вступ.
Статут територіальної громади як напрям державного управління та шлях підвищення спроможності громад забезпечити належну якість життя на місцевому рівні. За період існування незалежної України, органам державної влади та місцевого самоврядування не вдалось створити реального інструменту забезпечення комфортних і безпечних умов життєдіяльності територіальних громад, забезпечити рівень дієвої місцевої публічної влади. Боротьба за владу, що притаманна для політичної еліти України відсунула на другий план першочергові питання державотворення. Віддзеркаленням даних політичних процесів є проблема функціонування гілок влади в Україні в цілому, та на рівні місцевого самоврядування зокрема.
Наука державного управління покликана вирішити основне питання державотворення – демократичну організацію місцевої публічної влади, створення сильної та дієздатної громади. Децентралізація влади потребує системного підходу та комплексних реформ: конституційної, адміністративної, територіально адміністративної, бюджетної, податкової реформ. Розпочинати доцільніше з основи, тобто з самої громади, сформувати економічно сильну та організаційно дієздатну громаду, чітко закріпивши її статус в статутах територіальних громад.
2.Значення місцевого самоврядуваня та статута територіальної громади села, селища, міста,основні положення.
Місце́ве самоврядува́ння в Україні — це право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України[1].
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень єтериторіальна громада села, селища, міста.
Представницькими органами місцевого самоврядування є ради. Статути міст як правові акти, які визначають автономний статус міст, відомі ще з часів Середньовіччя. Будучи частиною європейського культурного простору, середньовічна Україна також була включена у процес розвитку місцевого самоврядування.В Україну статутна традиція прийшла з магдебурзькою системою права. Магдебурзьке право здійснювалось на основі Хартії (статуту). Першими українськими містами, які отримали свої статути (хартії) були міста Сянок (1339 р.) та Львів (1356 р.). Пізніше ця традиція поширилась і на інші українські міста.
Прийнявши у 1997 році Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», парламент України зробив крок до відродження статутів як «малих конституцій» українських громад. Статтею 19 Закону «Статут територіальної громади села, селища, міста» передбачено, що «з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийнятистатут територіальної громади села, селища, міста».
Характерно, що законодавець до предмету регулювання статутів територіальних громад відніс більшість форм місцевої демократії – порядок реалізації права на місцеву ініціативу, порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, громадських слухань.
Статут (лат. statuo - постановляю, вирішую) у галузі права має декілька значень:
1) положення (документ), що визначає порядок організації та діяльності окремих внутрішньодержавних або (і) міжнародних організацій;
2) окремі законодавчі акти парламенту у зарубіжних країнах [8, 355].
Статуту територіальної громади найбільш відповідає перше значення цього терміна.Для того щоб дати визначення Статуту територіальної громади в Україні, крім встановлення етимологічного значення відповідного слова, необхідно звернутись до положень, зазначених у Законі України «Про місцеве самоврядування».
У ст.19 Закону про «Статут територіальної громади села, селища, міста», зазначається, що з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього закону може прийняти Статут територіальної громади села, селища, міста. Зі змісту цієї статті випливає, що в основному порядок організації і діяльності територіальної громади та створених нею органів визначений Законом, а призначення Статуту територіальної громади в Україні полягає лише у врахуванні її особливостей . Тобто призначенням Статуту є врегулювання суспільних відносин, з організації і діяльності територіальної громади та створених нею органів, які не врегульовані законом взагалі або врегульовані не досить повно .