6

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського

Методичне керівництво

для виконання практичних та

індивідуальних завдань

з вікової фізіології та шкільної гігієни

Миколаїв 2011 модуль № 1 Практична робота №1

Тема: Побудова графіка-профілю фізичного розвитку дітей та підлітків. Мета: Оволодіти математичними методами оцінки фізичного розвитку та побудови графіку-профілю фізичного розвитку. Обладнання: медичні ваги, ростомір, сантиметрова стрічка, таблиці, які відображають розвиток опорно-рухового апарату у дітей та підлітків,таблиці з формулами,таблиці стандартних показників зросту, ваги, окружності грудної клітини дітей та підлітків. Теоретичний матеріал опанованих тем самостійної роботи. Математичні данні власних антропологічних досліджень.

Повторити теоретичні питання:

1. Дати характеристику сучасній періодизації вікових періодів.

2. Закономірності росту та розвитку організму дитини.

3. Як впливають умови навколишнього середовища та інші фактори на зріст та розвиток дітей та підлітків?

План роботи:

1. На основі отриманих розрахунків по кожному з виділених показників на попередньому занятті скласти наступну таблицю:

   Ознаки	Показники обстежу-ваного	М	σ (сигма)	Різниця між показником обстежуваного та М	Величина сигнал. відхилень (σ)
   Зріст (см)
   Вага (кг)
   Окружність грудної клітки (см)

2. Користуючись шкалою оцінки фізичного розвитку визначити індивідуально (тобто кожному студенту) рівень його фізичного розвитку.

3. Побудувати профіль фізичного розвитку для кожного обстежуваного.

Методика роботи

Соматометрія

Для достовірності і точності антропометричних вимірювань їх необхідно проводити вранці (в кінці дня може спостерігатися збільшення маси, зменшення довжини тіла на 1—1,5 см) на оголеному тілі стандартним інструментарієм. Якщо є можливість проводити дослідження у кожного учня щорічно, то їх роблять в один і той же місяць.

1. Зріст (у см). Зріст стоячи і сидячи вимірюють ростоміром з точністю до 0,5 см. Обстежуваний стає до стійки ростоміра спиною. При цьому потрібно торкатися стійки трьома найбільш виступаючими назад місцями по задній серединній лінії: грудним відділом хребта в міжлопатковій ділянці, крижовим відділом хребта в області між сідницями і п'ятами. Голова повинна знаходитися в такому положенні, щоб трагоорбітальна лінія, що сполучає нижній край очної ямки і козелок вуха, була паралельна підлозі (горизонтальною). Планшетка ростоміра повинна торкатися верхівки голови. Зріст стоячи визначають за першою (лівої) шкалою ростоміра. При вимірюванні зросту сидячи обстежуваний сідає на лавку ростоміра так, щоб торкатися стійки міжлопатковою і міжсідничною ділянками спини. Положення голови і планшетки такі ж, як і при вимірюванні зросту стоячи. Зріст сидячи визначають за другою (правою) шкалою ростоміра.

2. Маса (у кг). Масу вимірюють за допомогою медичних десяткових вагів. Зважування проводять без одягу і взуття з точністю до 50 г.

3. Окружність грудної клітки (у см). Обвід грудної клітки (ОГК) вимірюють в трьох її положеннях: при максимальному видиху, максимальному вдиху і під час паузи (середнє положення між вдихом і видихом).

Обстежуваний розводить руки в сторони, а коли сантиметрова стрічка накладена на грудну клітку, опускає їх вниз. Сантиметрову стрічку накладають: ззаду - під нижніми кутами лопаток; спереду - у чоловіків по нижньому краю навколососкових кружків, у жінок - на рівні прикріплення четвертих ребер до грудини, тобто над молочними залозами. Вимірюючий утримує обидва кінці стрічки трьома пальцями лівої руки, а правою рукою натягує стрічку, щоб вона щільно прилягала до грудної клітки. Обстежуваного просять зробити глибокий видих, натягують стрічку і вимірюють коло грудної клітки при максимальному видиху. Потім обстежуваний робить глибокий вдих. Сантиметрова стрічка при цьому повинна вільно ковзати в пальцях вимірюючого. В кінці вдиху вимірюють обвід грудної клітки при максимальному вдиху. Обвід грудної клітки під час паузи краще всього заміряти при розмові з обстежуваним.

Різниця в сантиметрах між колом грудної клітки під час максимального вдиху і видиху називається екскурсією грудної клітки. У дорослих молодих людей ця величина в середньому рівна 6—8 см, а у спортсменів може досягати 12—16 см. Екскурсія грудної клітки у молодших школярів рівна 3—5 см, а у старших школярів 5—7 см.

Для складання вищезазначеної зведеної таблиці необхідно записати показники зросту (см), ваги (кг) та окружності грудної клітки (см) обстежуваного, розраховану середню арифметичну зважену (М), середнє квадратичне відхилення (σ), визначити різницю між середньою арифметичною зваженою (М) та показником обстежуваного (ПО – М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення, яка визначається шляхом ділення отриманої різниці на сигму по формулі.

Нижче наводиться приклад, який розкриває механізм отримання величини сигнального відхилення та побудови профілю фізичного розвитку.

Дані обстежуваного, як правило, в той чи іншій мірі відрізняються від середніх показників або в сторону збільшення, або в сторону зменшення ознак. Для судження про ступінь їх відмінності цю різницю з відповідним знаком (+ чи –) ділять на середнє квадратичне відхилення (σ), отримуючи так зване сигнальне відхилення.

Наприклад, показник зросту – 131 см, М=132,9 см, σ=6,12. Різниця між М та показником обстежуваного: 131,0–132=–1,9 см, тоді величина сигмального відхилення (σ) буде дорівнювати:

.

Показник ваги – 28,5 кг, М=29,7 кг, σ=5,65, різниця між М та показниками досліджуваного: 28,5–29,7=1,2, сигмальне відхилення

.

Показник окружності грудної клітки – 65,5 см, М=63,3 см, σ=5,02, різниця 65,5–63,3=+2,2, сигмальне відхилення

.

Сигнальне відхилення як видно на прикладі, визначається окремо для зросту, ваги, окружності грудної клітки.

На основі розглянутого приклада таблиця отримає наступний зміст:

Ознаки	Показники обстежу-ваного	М	σ	Різниця між показником обстежуваного та М	Величина сигнал. відхилень (σ)
Зріст (см)	131	132,9	6,12	–1,9 см	–0,3
Вага (кг)	28,5	29,7	5,65	–1,2	–0,2
Окружність грудної клітки (см)	65,5	63,3	5,02	+2,2	+0,44

Вихідні дані дозволяють вивести оцінку фізичного розвитку обстежуваних.

Оцінка фізичного розвитку визначається по величині сигмальних відхилень:

низький фізичний розвиток від М–2σ до М–3σ

нижче середнього від М–1σ до М–2σ

середній М± σ

вище середнього від М+1σ до М+2σ

високий фізичний розвиток від М+2σ до М+3σ

Як видно з таблиці, якщо отримана частка не вище (чи не нижче) одної σ, фізичний розвиток прийнято рахувати в межах широкої норми. Якщо ця частка коливається в межах ±2σ, розвиток вище (+2) чи нижче (–2) норми. Коливання в межах ±3σ класифікується як добрий (+3) чи слабкий (–3) фізичний розвиток.

Приклад: учень Т., 13 років, зріст має 148,3 см, вагу 42,3 кг, окружність грудної клітки 69,5 см (у стані спокою).

Середні показники для цього віку (чи середні величини стандартів – М) відповідно (по таблиці) – 144,8 см (σ – 7,9); 36,4 (σ – 5,9); 69,5 (σ – 4,3).

Різниця для зросту: 148,3–144,8=+3,5 (знак +, тому що фактична величина зросту більше середньої).

Отриману різницю ділимо на сигму: +3,5:7,9=+0,44

Таким же чином ведеться розрахунок по даних ваги та окружності грудної клітини: Вага: –42,3–36,4=+5,9кг :5,9=+1Окружність грудної клітини: 69,5–69,5=0

У випадку, якщо фактична величина менше середньої, різницю між ними потрібно брати зі знаком мінус.

Нанесення отриманих даних на антропометричну картку та з’єднання точок лініями дасть профіль фізичного розвитку школяра (по Мартину).

Для побудови профілю фізичного розвитку проводять на рівній відстані одна від одної горизонтальні лінії по кількості ознак, що оцінюються. Посередині цих ліній проводять середню вертикальну, яка відповідає середнім віковим показникам (по таблиці студентів) ваги, зросту, окружності грудної клітки. По праву сторону від цієї середньої лінії на рівній відстані наносять відхилення в межах +1 σ , +2 σ , +3 σ ,а по ліву – відповідно зі знаком мінус: –1 σ , –2 σ , –3 σ . По цих межах також проводять вертикальні лінії.

Величину сигмального відхилення кожної ознаки відкладають точкою на відповідній горизонтальній лінії. Потім послідовно з’єднують ці точки.

В якості прикладу наводиться графік, побудований на даних вищерозглянутого прикладу.

М – середній віковий показник

Границі відхилень –3σ –2σ –1σ М +1σ +2σ +3σ

Довжина тіла (см) 144,8