МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний університет “ Львівська Політехніка”
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра філософії
ІНДИВІДУАЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни “Етика бізнесу ”
на тему:
«Макроетика, сфера застосування та основна проблематика. Взаємодія держави та бізнесу: партнерство чи суперництво? Соціальна відповідальність бізнесу, її переваги та недоліки для підприємницької діяльності.»
Виконала:
студентка групи СЕ-21
Федорович О. І.
Прийняв:
Кадикало А. М.
Львів 2012
Зміст
Вступ
Макроетика, сфера застосування та основна проблематика
Взаємодія держави та бізнесу: партнерство чи суперництво?
Соціальна відповідальність бізнесу, її переваги та недоліки для підприємницької діяльності
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Етика бізнесу послуговується основними принципами загальної теорії моралі, загальнолюдськими цінностями, які ця теорія обґрунтовує та захищає. Оскільки підприємницька діяльність породжує специфічну мораль, то етика бізнесу досліджує її специфіку. Вона не просто констатує факти, явища, процеси у бізнесовому середовищі, а всебічно аналізує підприємницьку мораль, яка постає в домінуючій громадській думці представників бізнесу, а також моральність у цій сфері (типові реальні стосунки людей) крізь призму відповідності їх уселюдським моральним нормам.
Бізнес має свою етику, під якою розуміється застосування етичних принципів в ділових ситуаціях. Традиційно етику бізнесу прийнято розділяти на мікро- та макроетику. Під макроетикою розуміється та частина етики бізнесу, яка розглядає специфіку моральних відносин між макросуб’єктами суспільства: корпораціями, державою і суспільством в цілому, так і його частинами; під мікроетикою – дослідження специфіки моральних відносин усередині корпорації, між корпорацією як моральним суб’єктом і її працівниками, а також власниками акцій.
Поділ на макро- і мікроетику здійснюється залежно від рівня прийняття рішень. Сполучною ланкою між цими частинами етики бізнесу виступає поняття соціальної відповідальності бізнесу.
1. Макроетика, сфера застосування та основна проблематика
Макроетика – частина етики бізнесу, що розглядає специфіку моральних відносин між макросуб’єктами соціальної та економічної структури суспільства: корпораціями, державою та суспільством як у цілому та і між його частинами.
Результатом науково-технічного прогресу стали глобальні відкриття у фундаментальних науках, налагодження глобального комунікативного зв'язку, також це призвело до зміни суті соціально-економічних відносин.
Але водночас з розвитком людської цивілізації постають і проблеми, які супроводжують ці процеси. Зокрема, в фінансово - економічній сфері можна визначити ряд ключових проблем макроетики, а саме етику відносин між:
1. між корпораціями;
2. корпораціями та державою;
3. корпораціями та споживачами;
4. корпораціями та інвесторами;
5. корпораціями та навколишнім середовищем.
Кожен із перелічених видів взаємин має свої специфічні особливості.
Відносини між корпораціями можуть бути розглянуті з двох точок зору в залежності від характеру зв’язків між ними: залежні і відносно не залежні один від одного у своїй діяльності. В рамках даного підходу можна виділити декілька основних проблем, що виникають в процесі взаємин:
Контролю над залежними організаціями;
Вибору засобів досягнення мети;
Меж конкуренції.
Відносини між корпораціями та державою характеризується двома підходами.
Відповідно до першого з них – неоконсерватизмом – такий вид відносин має будуватися на праві вільного володіння і розпорядження законно придбаною власністю при відсутності втручання держави у справи бізнесу, оскільки ринок є саморегульованою структурою, здатною досягати рівноваги, балансу між економічними і соціальними інтересами суспільства.
Послідовники другого підходу вважають за необхідне державне втручання у двох напрямках:
Зверху – спеціальними державними структурами, які встановлюють права споживачів, якісні стандарти; здійснюють антимонопольну політику і т.д.
Знизу – членами суспільства за допомогою громадської думки щодо поведінки і якості її продукції.
При здійсненні регулювання сфери бізнесу держава ставить перед собою три мети:
Забезпечення ефективності економіки;
Захист інтересів споживачів шляхом встановлення відповідальності за їх обмеження;
Захист навколишнього середовища.
Відносини між корпораціями та споживачами здійснюються на основі ринку, який з’єднує їх спільними вигодами. Вперше в 1961 р. американськими фахівцями були сформульовані «Сім прав споживачів»:
Право вибирати товар для задоволення своїх основних потреб в умовах достатнього розмаїття пропозицій за конкурентними цінами і при обмеженні якого-небудь монопольного впливу на споживача;
Право на безпеку товарів та їх функціонування в точній відповідності з пропозицією продавця (виробника);
Право на інформованість про найбільш важливі особливості товарів, способи продажу, що допомагає споживачеві зробити розумний вибір і прийняти рішення;
Право на захист від недоброякісних товарів і відшкодування збитку, пов’язаного з їх використанням;
Право бути вислуханим і отримати підтримку при захисті своїх інтересів від державних і громадських органів;
Право на споживче просвітництво, тобто придбання всебічних знань і навичок, що полегшують споживачу прийняття рішення про придбання;
Право на здорове навколишнє середовище, що не представляє загрози здоров’ю нинішнього та прийдешніх поколінь.
Дотримання цих прав дозволяє вирішити багато проблем між споживачами та організаціями.
Відносини між корпораціями та інвесторами засновані на зобов’язаннях і відповідальності організації перед інвесторами. Основними методами несумлінної поведінки керівництва організації по відношенню до інвесторів є:
Шахрайство щодо статей витрат;
Завищення суми рахунку;
Продаж комерційної таємниці конкурентам;
Використання службового становища з метою доступу до інформації для гри на фондовій біржі і отримання прибутку за рахунок коливання курсу акцій організації.
Все це призводить до незаконного збагачення вищого керівництва організації в обхід інтересів інвесторів, акціонерів.
Відносини між корпораціями і навколишнім середовищем пов’язані з вирішенням екологічних проблем. У зв’язку з цим перед керівництвом організації відкривається як ряд нових можливостей:
Виробництво очисних видів устаткування
Розробка технологій утилізації відходів;
Виробництво екологічно чистих продуктів харчування;
Туристичний відпочинок в екологічно чистих районах.
Так і ряд складностей, пов’язаних з:
Сплатою екологічних податків;
Сплатою штрафів за порушення екологічних норм;
Зміною технології і пов’язаними з цим процесом витратами.
Враховуючи плюси і мінуси такої взаємодії, організації змушені досягати компромісних рішень екологічних проблем і співпрацювати з органами державно екологічного контролю.