10.5Комісійно-посередницькі банківські операції

Комісійно-посередницька діяльність комерційнго банку полягає у здійсненні різноманітних операцій за дорученням клієнтів за певну плату  комісію. До складу цих опреацій належать: розрахункові, касові, валютні, трастові, консультаційні, гарантійні та деякі інші види банківської діяльності. Провідне місце серед зазначених операцій належить розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів, що визначається базовою функцією банків  посередництвом у платежах. Розрахункові опреації пов’язані із здійсненням внутрішніх та міжнародних безготівкових розрахунків за дорученням клієнтів шляхом перерахування коштів по рахунках у банку Акредитивні операції полягають у дорученні клієнта банку виплатити певну суму коштів третій особі при виконанні нею умов, передбачених в акредитивній заяві клієнта. В акредитивній операції беруть участь: клієнт, що дає доручення про відкриття акредитиву; банк, який відкриває акредитив (банк платника); банк, у якому відкрито акредитив і який перевіряє виконання його умов (банк одержувача); особа, Переказні операції полягають у тому, що клієнт дає доручення свому банку переказати певну суму коштів в інше місто (країну), де їх може отримати він сам, або інша особа, на адресу якої здійсненно переказа користь якої відкрито акредитив (бенефіціар). Касові операції комерційних банків полягають у прийомі банками від своїх клієнтів готівки і зарахуванні сум на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу клієнтів, забезпеченні надійного збереження довірених банку коштів. Валютні операції  це вид банківської діяльності, пов’язаний з обміном однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю і продаж іноземної валюти за національну або інші валюти. Такий обмін може здійснюватись банком шляхом проведення операцій “спот”, “форвард” та їх комбінацій. Операції “спот”  це купівля однієї валюти на іншу на поточних ринкових умовах з поставкою валюти не пізніше, ніж через два робочих дні після укладення угоди. Операції “спот” застосовуються здебільшого для негайного отримання іноземної валюти у зовнішньоторгових розрахунках, а також для швидкого переливу капіталів. Операції “форвард” передбачають поставку для обміну певної суми валюти на визначену дату в майбутньому (більш, ніж через два робочих дні) за курсом, зафіксованим в момент укладення угоди. Трастові (довірчі) операції являють собою операції комерційних банків, пов’язані з управлінням майном і виконанням інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. Гарантійні операції полягають у поручительстві комерційного банку за свого клієнта виконати його грошові зобов’язання, якщо він буде неспроможний це зробити

11.1. Загальна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових установ (скфу)

Крім банківських установ важливе місце у сучасних кредитних системах належить спеціальним кредитно-фінансовим інститутам. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ (СКФУ)-це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури

Вузька спеціалізація= найважливіша риса, яка відрізняє СКФУ від банківських установОб’єктивна передумова становлення і розвитку СКФІ- Необхідність обслуговування окремих секторів ринку позичкових капіталів, які не обслуговуються банками

Основні етапи розвитку СКФІ- XIX ст. - початок формування спеціалізованих фінансово-кредитних установ. І половина ХХ ст.. – масштабний розвиток страхових компаній, пенсійних фондів та кредитн. ІІІ половина ХХ ст.. – СКФІ перетворилися в найбільш вагомого конкурента банківській системі на ринку фінансових послуг

Об'єктивні передумови становлення та розвитку спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів Зростання потреб суспільства в банківських послугах+ зростанням доходів і заощаджень різних верств населення, потреби використання яких зумовлювали і потребу у різноманітних фінансових послугах+ зростання життєвого рівня населення та оптимізація структури виробничих витрат підприємств потре­бували створення ефективної системи соціального страхува­ння та пенсійного забезпечення+ зростання обсягу операцій на ринку цінних паперів зумо­влювало потребу у функціонуванні спеціалізованих фінансових посередників, що полегшують рух капіталів в економіціГоловна мета створення спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів у розвинутих країнах-фінансування інвестицій у провідні галузі економіки, стимулювання зростання споживчого попиту, фінансування програм розвитку порівняно відсталих регіонів

Основні напрями діяльності сучасних спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів= акумуляція заощаджень населення шляхом залучення коштів на вклади, випуском власних акцій, облігацій, продажем страхових полісів+ організація пенсійного та соціального забезпечення населення+ кредитування певних сфер економіки, видів господарської діяльності та груп населення+ надання іпотечних кредитів+ здійснення операцій із кредитної взаємодопомоги Найбільш поширені види спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів страхові компанії;пенсійні фонди;інвестиційні компанії;лізингові компанії;фінансові компанії;

кредитні спілки;ломбарди

Страхові компанії- виконують функції страхування, тобто за рахунок підприємств, організацій, населення формують цільові грошові фонди та здійснюють виплати з них за настання певних подій (страхових випадків)

Пенсійні фонди основним завданням є збирання і акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними певного вікуІнвестиційні фонди Забезпечують посередництво в інвестиційному процесі, акумулюючи грошові кошти приватних інвесторів (переважно населення) та вкладаючи їх в акції та облігації різних підприємств у власній країні та за кордоном

Лізингові компанії посередники в довгостроковій оренді засобів виробництваФінансові компанії спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстроченням платежу

Кредитні спілки це кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень своїх членів та їх взаємного кредитування

Ломбард кредитна установа, що здійснює надання позик під заставу рухомого майна (цінних речей)

1Суть будь-якого явища розкривається через їх функції. Функції СФКУ Проведення операцій з обслуговування систем комерційного кредиту, надання авансів підприємствам.

2Посередництво між позичальниками та індивідуальними інвесторами.

3Формування цільових грошових фондів та здійснення виплат з них у страхових випадках.

4Акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян.

Організація взаємного кредитування в колективах.

5Надання можливостей населенню брати позичку під заставу.

11.2 Особливості діяльності окремих спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів 11.2.1Страхові компанії(СК) — це фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. 4 форми організації страхових компаній / Перша форма організацій страхових компаній побудована на акціонерній основі. В цьому випадку страхові компанії випускають акції і є акціонерними товариствами.Друга форма організації страхових компаній носить назву на «взаємній основі»: кожний полісоутримувач є співвласником, тобто акціонером компанії, але на базі не акції, а страхового полісу. Компанія в цьому випадку не випускає акції.Третьою формою організації страхових компаній є взаємний обмін. При цій формі організації компанія, сформована по суті на кооперативних засадах, діє від імені окремих осіб або компанії. Через центральну контору компанії її учасники обмінюються страховими ризиками, страхуючи самих себе, і не продають страхування на сторону. четверта форма організації - система Ллойд, яка складається із синдикатів, в які входять на паях страхові компанії і брокерські страхові фірми. Відповідальність по страховому ризику розподіляється серед членів синдикату або між усіма учасниками Ллойда. Справи приймають брокери і отримують за посередництво брокерські (комісійні). В наш час існують такі види страхування: страхування життя, страхування від несчастних випадків, страхування майна. Пасивні операції страхових компаній формуються в основному за рахунок страхових премій, які сплачують юридичні та фізичні особи. Активні операції складаються із інвестицій в державні облігації центрального і місцевого урядів, в облігації та акції приватних корпорацій, іпотеки та нерухомість, а також в позику під поліси. Особливістю цих вкладень страхових компаній є значна доля цінних паперів корпорацій (45-50%) і іпотечних кредитів (36%). Важливе місце в активах компаній страхування життя займають також позики під поліси і вкладення в нерухомість. Позики під поліси - це по суті кредитування осіб, які купили страхування в даній компанії. Результатом фінансової діяльності страхових компаній є прибуток і резерви страхових внесків як різниця між страховою премією і виплатою страхового відшкодування плюс витрати по веденню операцій. Особливістю накопичення капіталу страхових компаній є надходження страхових премій від юридичних та фізичних осіб, розмір яких розраховується на основі страхових тарифів, або ставок, а також доходу від інвестицій.