В залежності від темпів інфляційного процесу розрізняють: - повзучу інфляцію - галопуючу інфляцію; - гіперінфляцію.

Повзуча інфляція Темпи зростання цін до 10 % на рік, Зростає нагромадження коштів у всіх економічних суб’єктів, а ціни зростають у незначному обсязі

Галопуюча інфляція Темпи зростання цін від 10% до 100% на рік Різке підвищення цін, спад виробництва та процесу суспільного нагромадження Поширення соціального напруження у суспільстві

Гіперінфляція Темпи зростання цін більше 50% на місяць Розвиваються неорганізовані процеси в економіці Гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції

5.3. Методи регулювання інфляції

Основною метою регулювання інфляції є утримання її в розумних межах.Основні аспекти антиінфляційної політики Дефляційна політика – проводиться переважно тоді, коли інфл зумовлена монетарними причинами+викор пряме лімітування випуску готівки в обіг та кредитну рестрикцію Політика доходів – передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами+викор пряме втручання в ринкові прцеси через» замороження цін»

Причини регулювання інфляції в сучасних умовах1 Загроза перетворення інфляції в нерегульовану, досягнення нею галопуючих темпів2 Необхідність всебічного стимулювання розвитку виробництва3 Посилення загрозливих соціальних наслідків

Антиінфляційна п-ка більшості країн з розвинутою ек-кою проводиться за кількома напрямами - дефляційної п-ки (урегулювання D), п-ки доходів чи за одним і другим напрямком одночасно. Дефляц. п-ка включає ряд методів обмеження платоспроможного D через фін і кр.-гр. механізми. Для того, щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються витрати держбюджету, передусім на субсидії під-вам, соц потреби, інфраструктуру, на потреби ВПК, посилення податкового тиску на доходи. Важливим інструментом дефляц п-ки є кредитна рестрикція та пряме лімітування випуску готівки в обіг. Підвищуючи дисконтну ставку ЦБ, регулюючи % ставки за пасивними і активними операціями комбанків, збільшуючи норму обов’язкових резервів та ін. методами, д-ва скорочує банківське кредитування ек-ки, і цим стримує зростання гр. маси та платоспроможного D. П-ка доходів передбачає держ контроль за ЗП і цінами. Цей контроль може зводитися до фіксації ЗП і цін на певному рівні (заморожування), або встановленням темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту прод-ті праці, або до того й іншого водночас. Першим негативним наслідком цього є поява т-рного дефіциту. Заморожування ж ЗП ставить в скрутне становище трудящих, викликає їх незадоволення урядовою політикою, посилює соц напруження.Досвід держ регулювання інфляції з урахуванням кейнсіанських і монетаристських рекомендацій має велике значення для економічної теорії і практики: 1) інфл може легко з контрольованої перетворитися в неконтрольовану, досягти галопуючих темпів і призвести до тяжких ек. і соц наслідків; 2)Антиінфляц п-ка не може обмежуватися дефляц заходами, а повинна бути комплексною, включати заходи, спрямовані на всебічне сприяння розвитку в-ва на ринк засадах; 3) Проведення антиінфляц п-ки вимагає від її творців значної мужності і політ воля, певних жертв з боку сусп-ва, проте вони повністю окупляться завдяки забезпечення економіки стабільними грошима.