3.4. Пропозиція грошей

Пропозиція та попит на гроші—два невіддільні й водночас протилежні боки єдиного економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на монетарному ринку. Пропозиція грошей це бажання економічних суб’єктів позичити певну (суму) частину власних грошових коштів заради отримання доходів

Обґрунтування пропозиції грошей здійснено у класичній формулі Рікардо М=Д+Р, де М-пропоз грошей у вн ек, Д-вн депозитна емісія, Р-емісія грошей, що забезпеч валютними резервами.D кількість національних грошей, яка утворюється комерційними банками, виходячи з їхнього депозитного потенціалу і потреб господарських агентів у кредитах. R виражає сальдо платіжного балансу країни, а водночас взаємодію внутрішнього грошового ринку з валютними резервами. На монетарному ринку пропозиція завжди протистоїть попиту на гроші. Пропозицією грошей управляє банківська система, яка оперативно змінює масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші. У розпорядженні Центральноґо банку є економічні важелі формування грошової пропозиції і регулювання грошового обігу країни. Економічні важелі формування грошової пропозиції:грошова база, банківські резерви, грошово-кредитний мультиплікатор Пропозиція грошей (Мп) прямо пропорційна грошовій базі (Мб) і залежить від величини грошового мультиплікатора (т): Мп = Мб • т

Грошова база-консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультипліка­тор формується пропозиція грошей, інструмент підвищення ефективності грошей, визначає категорію грошей, котра може безпосередньо контролюватися центральним банком, тобто на­лежить до найважливіших показників діяльності банківської системи з погляду впливу на ситуацію, що складається на грошовому ринку Структура грошової бази: суми готівки в обігу, готівка в сейфах (залишки в касах банків), резерви комерційних банків, що перебувають на рахунках у центральному банкуГрошовий мультиплікатор (т) величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок опе­рацій на монетарному ринку ; залежить_від співвідно­шення суми готівки до депозитів (Мо / Д) і норми ефективного резервування R / D, показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар чи гривня) від операцій на монетарному ринку,

Центральний банк може суттєво вплинути на пропозицію грошей, але не в змозі повністю її контролювати.

В умовах ринкової економіки центральним банкам належить мо­нопольне право банкнотної емісії. Відповідно до положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» «Національний банк є центральним банком республіки, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміц­нення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, коор­динує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс гро­шової одиниці відносно валют інших країн. Йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг».