План семінарського заняття (2 години)

1. Товарне і натуральне господарство.

2. Товар, послуга та їх властивості.

3. Вартість, закон вартості. Корисність і ціна.

4. Становлення і еволюція грошових відносин.

Література (1,2,5,7,28,29)

Теми рефератів:

1.Види грошей: товарні, символічні, кредитні.

2.Становлення національної грошової одиниці України.

Питання для самоконтролю:

1. За яких умов продукт праці стає товаром?

2.Чому товарне виробництво й товарно-грошові відносини є найпрогресивнішою з відомих людству форм господарювання?

3.У чому полягає суть споживної вартості?

4.Як застосовується механізм реалізації законів грошового обігу на практиці?

5.Як виникли гроші?

6. Розкрийте суть функцій грошей.

7.Які спільні та відмінні риси простого і розвинутого товарного виробництва?

8. Як відбувається перехід від золото грошової системи до системи кредитних грошей?

Запитання та завдання для обговорення:

1. Пояснити, як застосовується механізм реалізації законів грошового обігу на практиці.

Заняття № 4. Ринок і його інфраструктура. Ринковий механізм та його елементи: попит, пропозиція, ціна

Тематичні тези

Ринок є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого – забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність. Пізнати ринок як економічну категорію неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою. Всі ринки можна класифікувати: за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин (валютний ринок, фінансовий ринок, ринок науково-технічних розробок, ринок нерухомості, ринок праці, ринок предметів споживання і послуг); за ступенем зрілості ринкових відносин (розвинений ринок, ринок, що формується, ринок з різним ступенем обмеження конкуренції); відповідно до чинного законодавства (легальний; тіньовий); відповідно до адміністративно-територіальних ознак (місцевий, національний, світовий).

Інфраструктура ринку - це сукупність різних установ та інститутів певних видів діяльності, які забезпечують рух товарів і послуг, цінних паперів, робочої сили. До них належать банки, фондові і товарні біржі, служби зайнятості, інформаційні центри та інші установи.

Конкуренція (лат. concurrentia – змагання, суперництво) – боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків; механізм стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва. Конкуренція є об’єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва, дія якого є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою для підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва, форм і систем заробітної плати тощо. У ринковій економіці конкуренція виконує чимало функцій: сприяє розподілу ресурсів, взаємодії попиту і пропозиції, формуванню ринкових цін, стимулює зниження витрат виробництва й запровадження нових видів продукції.

Водночас конкуренція має і негативні риси: є однією з причин безробіття, прямо чи опосередковано спричиняє нерівномірний розподіл доходів між різними групами населення; призводить до розорення дрібних товаровиробників.

Залежно від режиму конкурентної боротьби розрізняють досконалу і недосконалу конкуренцію (пов’язана з певним обмеженням вільного підприємництва і виступає у формах монополістичної конкуренції, олігополістичної конкуренції та монополії).

Розрізняють також внутрішньогалузеву та міжгалузеву конкуренцію, цінову і нецінову.

Сучасна конкуренція державно регульована. Державне регулювання конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєднання монопольно-регулюючих та конкурентних сил на тих чи інших ринках. Цю функцію виконує антимонопольний комітет, керуючись антимонопольним законодавством.

Слід зазначити, що заходи захисту конкуренції не повинні здійснюватися лише державою. Підприємцям слід активніше захищати свої права на діяльність в умовах чесної конкуренції.

Аналіз попиту і пропозиції показує, як ринковий механізм розв’язує тріаду економічних проблем що, як і для кого.

Поняття попит означає бажання і готовність покупця в даний відрізок часу придбати товар чи послугу при певних цінах, запропонованих на ринку товарів. Залежність між величиною попиту та ціною певного товару проявляється в закон попиту.

На попит впливають нецінові фактори: середній доход сім’ї, кількість населення, ціни на споріднені товари, смаки і особливі фактори та інші.

Крива пропозиції відбиває зв’язок між кількістю товару, яку виробники хочуть продати, за інших однакових умов, і ціною цього товару. Величина пропозиції прямо залежить від ціни, тому крива пропозиції піднімається вгору і праворуч. На пропозицію впливають й інші фактори, що відмінні від власної ціни товару це витрати виробництва товару, ціни на товари замінники, податки і субсидії, очікування виробників та інші.

Рівновага попиту і пропозиції на конкурентному ринку досягається за ціни, при якій сили попиту і пропозиції зрівноважені. Рівноважна ціна - це така ціна, за якої величина попиту саме дорівнює величині пропозиції, - в точці перетину кривих попиту і пропозиції. За ціни, що вище за рівноважну, виробники хочуть поставляти більше, ніж покупці купувати, що призводить до надлишку товарів, спричиняє падіння ціни. Так само занадто низька ціна породжує нестачу і ціна підвищується у напрямі до рівноваги.

Показниками еластичності зручно користуватися для опису реакції кількості пропозиції чи попиту на цінові зміни. Еластичність інформує нас про зміну кількості в процентах, що виникає внаслідок зміни ціни (або доходу) на 1%. Існує три види еластичності попиту (пропозиції): еластичність попиту (пропозиції) за ціною; еластичність попиту (пропозиції) за доходом; перехресно-цінова еластичність.