Струм в цьому ланцюзі дорівнює:

                                                       (11)

Другий ланцюг містить термопару, чутливий мілівольтметр з нулем по середині шкали - нуль-прилад НП, що є індикатором наявності струму в колі  термопари, і ділянку реохорду l між точкою А і ковзним контактом Д. Термопара в ланцюзі включена так, що її струм  на ділянці опору R_АД  іде у тому ж напрямку, що й від джерела Б.

При Е (t t₀)< Е_Б можна знайти таке положення точки Д на реохорді R_АВ, при якому струм у ланцюзі  термопари і₂ дорівнюватиме нулю та стрілка НП зупиниться на нульовій відмітці шкали. При цьому

                                                     (12)

Враховуючи співвідношення (2) та (3), з рівняння (4) знайдемо

                                            

        Отже т.е.р.с. термопари Е(t t₀) визначається величиною падіння напруги на ділянці l реохорду та не залежить від опору НП і зовнішнього опору ланцюга термопари. Реохорд забезпечують шкалою, градуйованою в мілівольтах чи градусах. При вимірюванні таким методом струм у ланцюзі реохорду потрібно підтримувати на постійному рівні, який встановлюється і контролюється також компенсаційним методом.

        Схема такого потенціометра показана на рисунку 5. В цій схемі три електричні ланцюги: робочий, контрольний, вимірювальний.

Нормальний елемент, призначений для контролю постійності різниці потенціалів між кінцевими точками реохорду, розвиває певну постійну у часі е.р.с. Звичайно використовується ртутно-кадмієвий гальванічний елемент Вестона, що розвиває при температурі 20⁰С е.р.с. 1,0183 В і зберігає це значення при невеликих та короткочасних навантаженнях тривалий час Користуючись нормальним елементом, можна досить точно встановити постійність різниці потенціалів на кінцях реохорду. Для цього перемикач П переводять на контакт К, вмикаючи НП в ланцюг НЕ та одночасно розмикаючи ланцюг термопари.  

Нормальний елемент приєднується до кінців опору при чому так, що його е.р.с. спрямована назустріч е.р.с. джерела струму Е. Регулюючи струм в робочому ланцюзі реостатом R_б, добиваються такого стану, при якому різниця потенціалів на кінцях опору R_не дорівнює е.р.с. НЕ. При цьому струм у ланцюзі нормального елементу дорівнює нулю і стрілка НП встановлюється на нульовій відмітці.

Для вимірювання т.е.р.с. термопари перевимикач П переводять на контакт В, підключаючи тим самим термопару послідовно з НП до реохорду в точці  b і ковзному контакту Д. Т.е.р.с. термопари тоді буде діяти у сторону, протилежну е.р.с. джерела струму Е.

Переміщуючи контакт Д, знаходять таке його положення, при якому різниця потенціалів між точками  b і Д  реохорду дорівнює т.е.р.с. термопари; при цьому струм в ланцюзі термопари дорівнює нулю (стрілка НП встановлюється на нуль шкали). Тоді

                                    (13)

Так як E_НЕ та R_HE постійні, то визначення т.е.р.с. термопари зводиться до визначення довжини ділянки вимірювального опору R_вД.

Відлік показань проводимо на шкалі реохорду.