![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Самостійна робота № 1
- •Самостійна робота № 2
- •Будова “вікна” табличного процесора
- •Введення заголовка таблиці
- •Введення заголовків граф
- •Введення даних (алфавітних і цифрових) та їх редагування
- •Розмноження даних
- •Збереження файлу
- •Закінчення сеансу роботи
- •Самостійна робота № 3
- •Самостійна робота № 4
- •Самостійна робота № 5
- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 7
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Самостійна робота № 10
- •Самостійна робота № 11
- •1. Облік витрат. Загальні положення
- •2. Відображення витрат у системі бухгалтерських рахунків
- •3. Облік витрат майбутніх періодів
- •Облік загальновиробничих витрат
- •5. Облік витрат основного і незавершеного виробництва
- •6. Собівартість продукції та методи її калькулювання
- •1) Попередільннй (попроцесний) метод;
- •2) Позамовний метод;
- •Самостійна робота № 12
Закінчення сеансу роботи
Натисніть
кнопку
в правому
верхньому куті таблиці Microsoft
Excel.
Питання до самоперевірки
1. Призначення табличного процесора.
2. Будова вікна табличного процесора.
3. Порядок створення та заповнення таблиць в табличному процесорі.
4. Порядок введення формул, розмноження та копіювання даних в MS Ecxel.
Самостійна робота № 3
Тема: Функції MS Excel
Кількість годин: 8
ЗНАТИ: функції та формули MS Excel
ВМІТИ: користуватися функціями та формулами MS Excel, вставляти їх вручну або за допомогою майстра функцій
У формулах Microsoft Excel можна використовувати функції. Сам термін «функція» тут використовується в тім же значенні, що й «функція» у програмуванні. Функція являє собою готовий блок, призначений для рішення якихось завдань.
Всі функції в Excel характеризуються:
Назвою;
Призначенням (що, власне, вона робить);
Кількістю аргументів (параметрів);
Типом аргументів (параметрів);
Типом значення, що повертається.
Як приклад розберемо функцію «СТУПІНЬ»
Назва: СТУПІНЬ;
Призначення: зводить зазначене число в зазначений ступінь;
Кількість аргументів: РІВНЕ два (ні менше, ні більше, інакше Excel видасть помилку!);
Тип аргументів: обидва аргументи повинні бути числами, або тим, що в підсумку перетвориться в число. Якщо замість одного з них вписати текст, Excel видасть помилку. А якщо замість одне з них написати логічні значення «НЕПРАВДА» або «ІСТИНА», помилки не буде, тому що Excel уважає «НЕПРАВДА» дорівнює 0, а істину — будь-яке інше ненульове значення, навіть −1 дорівнює «ІСТИНА». Тобто логічні значення в підсумку перетворяться в числові;
Тип значення, що повертається: число - результат зведення в ступінь.
Приклад використання: «=СТУПІНЬ(2;10)». Якщо написати цю формулу в комірці й нажати Enter, в осередку буде число 1024. Тут 2 і 10 — аргументи (параметри), а 1024 — значення, що повертається функцією.
Приклад формули для обчислення довжини окружності, що містить функцію ПІ():
Синтаксис запису функції
Як ви бачите, щоб функція Excel не видала помилку, функція повинна відповідати певному набору правил. Цей набір правил називається синтаксис запису функції.
Загальний синтаксис запису будь-якої функції в Excel:
ім'я_функції([аргумент_1; аргумент_2; … ; аргумент_N])
Список аргументів взятий у квадратні дужки говорить про те, що це необов'язкова частина.
Деякі функції взагалі не приймають аргументів. Наприклад, функція ПІ() просто повертає в комірку значення константи «3,1415…»,а функція СЬОГОДНІ() вставляє в осередок поточну дату. Однак, навіть якщо функція не приймає аргументів, порожні круглі дужки писати обов'язково, інакше Excel видасть помилку!
Деякі функції приймають РІВНЕ ОДИН аргумент. Наприклад функції sin(число), cos(число) і т.п.
Деякі функції приймають більше, ніж один аргумент. У такому випадку аргументи розділяються між собою крапкою з коми «;».
У загальному випадку, аргументами функції можуть бути константи (числа, уведені вручну), посилання на осередки, посилання на діапазон осередків, іменовані посилання й інші функції (вкладені функції).
Уведення функцій вручну
Для набору найпростіших формул, що містить функції, можна не користуватися спеціальними засобами, а просто писати їх вручну (див. мал. вище). Однак, цей спосіб не підходить для набору довгих формул, таких, як на мал. нижче.
До недоліків набору формул вручну можна віднести:
Ручками ставити «=»;
набирати ім'я функції;
відкривати/закривати круглі дужки;
розставляти крапки з коми;
стежити за порядком вкладеності
укладати текст у подвійні лапки;
немає можливості подивитися проміжні розрахунки;
і т.п.
Занадто більша ймовірність припуститися помилки, набираючи вручну складні й довгі формули, і на це йде багато часу.
Уведення
функції за допомогою кнопки
"сигма"
Один із засобів полегшити й прискорити роботу із функціями — кнопка на панелі інструментів «Стандартна». У ній розроблювачі Microsoft «сховали» п'ять часто використовуваних функцій:
СУМ(мінімум один, максимум 30 аргументів). Підсумує свої аргументи.
Корисна рада: Щоб швидко довідатися суму значень у діапазоні, виділяємо його й дивимося на рядок стану — там повинна відображатися сума;
СРЗНАЧ(мінімум один, максимум 30 аргументів). Знаходить середнє арифметичне аргументів;
РАХУНОК(мінімум один, максимум 30 аргументів). Підраховує кількість чисел у списку аргументів (використовується для підрахунку кількості осередків із числами, порожні осередки й текст ігноруються);
МАКС(мінімум один, максимум 30 аргументів). Повертає максимальний аргумент;
МІН(мінімум один, максимум 30 аргументів). Повертає мінімальний аргумент.
Принцип роботи:
активізуємо осередок, де повинен бути результат (просто клацаємо);
Натискаємо на стрілочку праворуч від кнопки "сигма";
Вибираємо потрібну функцію. Після вибору Excel сам вставить знак «=», ім'я функції, круглі дужки, і навіть спробує вгадати діапазон, що ми ходимо виділити (хоча він рідко вгадує);
Виділяємо зв'язний діапазон осередків. Excel вставить у круглі дужки адресу виділеного діапазону;
Якщо потрібно, наприклад, просумувати числа з незв'язних діапазонів, затискаємо Ctrl, і виділяємо потрібну кількість діапазонів. Excel сам поставить крапку з коми, і вставить посилання на інший діапазон;
Коли виділили всі потрібні діапазони, для завершення натискаємо Enter;
У процесі виділення можна натискати F4 для зміни типу посилання й F3 для вставки іменованих посилань.
Робота з майстром функцій
Загальні відомості. Способи запуску
При написанні складних формул використання майстра функцій це найкраще рішення. Він дуже полегшує й прискорює уведення формул, і робить багато речей за нас: автоматично вставляє знак "дорівнює", ім'я функції, круглі дужки, розставляє крапки з коми. Дозволяє переглядати значення посилань і результати проміжних обчислень.
Існує 3 способи запуску майстра функцій:
За допомогою кнопки в рядку формул;
За допомогою команди "Інші функції..." кнопки ;
За допомогою пункту меню "Вставка" -і> "Функція";
Перший крок
Після виконання однієї із цих дій відкриється вікно майстра функцій:
На першому кроці ми вибираємо потрібну нам функцію, користуючись пошуком або фільтром категорій. Після вибору потрібної функції натискаємо "ОК" і попадаємо на другий крок.
Другий крок
Відкривається наступне вікно:
Вставка вкладеної функції
В одну функцію можна вставити іншу функцію. Допускається до 7-мі рівнів вложенния функцій (в Office 2007 -і до 64). Звичайно, функцію можна записати вручну (писати назва вкладеної функції, відкривати дужки, ставити крапки із комою). Однак це суперечить самій ідеології майстра функцій, що повинен полегшувати написання формул, захищати користувача від помилок і звести до мінімуму ручну роботу. Існує більше зручний спосіб вкласти функцію -і спеціальна кнопка на панелі "Рядок формул":
Після вибору потрібної функції зі списку, що випадає, Excel вставить назву функції й круглі дужки в зазначене місце у формулі (в активне текстове поле аргументу). Після цього вікно майстра функцій для попередньої функції (у цьому прикладі "СУМ") зміниться на вікно для вставки функції ("СТУПІНЬ"), і її назва у формулі зробиться виділеним:
Перемикання на іншу функцію у формулі
Щоб знову повернутися до вікна для функції "СУМ", досить просто клацнути в рядку формул на її назві, і вікно для ступеня зміниться на вікно для "СУМ". Після цього функція "СУМ" у назві стане виділеною, показуючи, що в цей момент вікно відкрите саме для неї.
Найпростіші математичні й статистичні функції
МІН, МАКС
Синтаксис:
МІН(число1; число2; ... ; число30) МАКС(число1; число2; ... ; число30)
Функції МІН і МАКС приймають від 1 до 30 аргументів і повертає мінімальний / максимальний з них. Якщо як аргумент передати діапазон осередків, з діапазону буде обране мінімальне / максимальне значення. Ці функції також можуть бути вставлені за допомогою кнопки "епсілон".
СРЗНАЧ
СРЗНАЧ(число1; число2; ... ; число30)
Функція СРЗНАЧ (середнє значення) приймає від 1 до 30 аргументів і повертає їх середнє арифметичне (сума чисел, ділена на кількість чисел). Цю функцію також можна вставити за допомогою кнопки "епсілон"
СТУПІНЬ
СТУПІНЬ(число; ступінь)
Функція СТУПІНЬ повертає результат зведення першого аргументу ("число"), у ступінь, зазначений у другому аргументі ("ступінь").
СУМ
СУМ(арг1; арг2; ... ; арг30)
Функція СУМ приймає від 1 до 30 аргументів і повертає їхню суму. Як аргументи можна передавати адреси діапазонів (що найчастіше й робиться), у цьому випадку просумуються всі числа в діапазоні.
РАХУНОК
РАХУНОК(арг1; арг2; ... ; арг30)
Функція РАХУНОК приймає від 1 до 30 аргументів і повертає кількість аргументів, що є числами. Найчастіше функції просто передають адреса діапазону, а вона підраховує кількість осередків із числами.
ПІ
ПІ()
Повертає значення тригонометричної константи pi = 3,1415...
ПРОИЗВЕД
ПРОИЗВЕД(арг1; арг2; ... ; арг30)
Функція ПРОИЗВЕД приймає від 1 до 30 аргументів і повертає їхній добуток. Як аргументи можна передавати адреси діапазонів, у цьому випадку перемножаться всі числа в діапазоні.
Функції СУММЕСЛИ й СЧЕТЕСЛИ
СУММЕСЛИ
Часто необхідно не просто просумувати всі значення в діапазоні, а включити в суму тільки ті, які задовольняють певній умові. Функція СУМ підсумує все, що їй дають, функція СУММЕСЛИ дозволяє просумувати тільки значення, що відповідають певній умові
Синтаксис:
СУММЕСЛИ(діапазон; критерій; [діапазон_підсумовування] )
діапазон: Перевіряється діапазон, кожний осередок з якого перевіряється на відповідність умові, зазначеному в другому аргументі.
критерій: Умова для підсумовування, на відповідність якому перевіряється кожний осередок з діапазону, що перевіряється. Якщо необхідно використовувати операцію порівняння, то "логічне вираження" вказується без лівого операнда й укладається в подвійні лапки (наприклад, ">=100" -- підсумувати всі числа, більші 100). Також можна використовувати текстові значення (наприклад, "яблука" -- підсумувати всі значення, що перебувають напроти тексту "яблука") і числові (наприклад, 300 -- підсумувати значення в осередках, значення в які 300).
діапазон_підсумовування: Необов'язковий аргумент, використовується тоді, діапазон, що перевіряється коли, і діапазон підсумовування перебувають у різних діапазонах. Якщо він не зазначений, то як діапазон підсумовування використовується перевіряється діапазон (перший аргумент). Якщо він зазначений, то підсумуються значення з осередків цього діапазону, що перебувають "навпроти" відповідних осередків діапазону, що перевіряється.
СЧЕТЕСЛИ
Працює дуже схоже на функцію СУММЕСЛИ. У відмінності від СУММЕСЛИ, що підсумує значення з осередків, СЧЁТЕСЛИ підраховує кількість осередків, що задовольняють певній умові. Якщо написати формулу СУММЕСЛИ(">10", A1:A10), буде підрахована сума значень із осередків, значення в які більше 10. Якщо ж написати СЧЁТЕСЛИ(">10", A1:A10), буде підрахована кількість осередків, значення в які більше 10.
Синтаксис:
СЧЕТЕСЛИ(діапазон; критерій)
діапазон: Перевіряється діапазон кожний осередок з якого перевіряється на відповідність умові, зазначеному в другому аргументі. Із цього ж діапазону відбувається підрахунок кількості осередків.
критерій: Умова, на відповідність якому перевіряється кожний осередок з першого аргументу. Умова записується аналогічно СУММЕСЛИ.
У прикладі вище фактично підраховується кількість осередків, що містять текст "Яблука".
Логічні функції ЯКЩО, И, АБО
ЯКЩО
Синтаксис:
ЯКЩО(логічне_вираження; значення_якщо_істина; значення_якщо_неправда).
Призначення: Функція ЯКЩО виконує те ("Значення якщо ІСТИНА") або інше ("Значення якщо НЕПРАВДА") дія залежно від того, виконується (дорівнює ІСТИНА) чи умова ні (дорівнює НЕПРАВДА).
аргумент1. Логічне вираження: Усе, що дає в результаті логічні значення НЕПРАВДА або ІСТИНА. Звичайно або вираження відносини (A1>=12) або функції, що повертають логічні значення (И, АБО).
аргумент2. Значення якщо ІСТИНА: будь-яке припустиме в Excel вираження.
аргумент3. Значення якщо НЕПРАВДА: будь-яке припустиме в Excel вираження.
значення, що повертається: може повертати значення будь-яких типів, залежно від аргументів 2 і 3.
Функція якщо дозволяє організувати у формулі розгалуження. Згадаєте казки: наліво підеш - коня втратиш, прямо підеш -і в болото потрапиш, праворуч підеш - засмокче в чорну діру. Використання функцій ЯКЩО, И, АБО граничить із програмуванням. Не дивно, що для багатьох людей розібратися, як вони працюють, дуже складно. У голові повинен бути чіткий алгоритм рішення завдання й потрібне гарне розуміння поняття "тип даних".
Алгоритм переходу через дорогу на світлофор
І
Синтаксис:
Логич_знач И( логич_знач1; логич_знач2; ... ; логич_знач30 )
Призначення: Функція И використовується тоді, коли потрібно перевірити, чи виконуються кілька умов ОДНОЧАСНО.
аргументи: Функція И приймає від 1 до 30 аргументів, кожний з яких є логічним значенням НЕПРАВДА або ІСТИНА, або будь-яким вираженням або функцією, що у результаті дає НЕПРАВДА або ІСТИНА.
значення, що повертається: Функція И повертає логічне значення. Якщо ВСІ аргументи функції И рівні ІСТИНА, повертає ІСТИНА. Якщо хоча б один аргумент має значення НЕПРАВДА, повертає НЕПРАВДА.
Примітка: Функція И майже ніколи не використовується сама по собі, звичайно неї використовують як аргумент інших функцій, наприклад, ЯКЩО.
АБО
Синтаксис:
Логич_знач АБО( логич_знач1; логич_знач2; ... ; логич_знач30 )
Призначення: Функція АБО використовується тоді, коли потрібно перевірити, чи виконується ХОЧА-БИ ОДНЕ з багатьох умов.
аргументи: Функція АБО приймає від 1 до 30 аргументів, кожний з яких є логічним значенням НЕПРАВДА або ІСТИНА, або будь-яким вираженням або функцією, що у результаті дає НЕПРАВДА або ІСТИНА.
значення, що повертається: Функція АБО повертає логічне значення. Якщо ХОЧА Б ОДИН аргумент має значення ІСТИНА, повертає ІСТИНА. Якщо ВСІ аргументи мають значення НЕПРАВДА, повертає НЕПРАВДА.
Примітка: Функція АБО майже ніколи не використовується сама по собі, звичайно неї використовують як аргумент інших функцій, наприклад, ЯКЩО.
Функція ВПР
Для функції необхідно внести наступні дані: яке значення шукати, масив у якому відбувається пошук і номер стовпця в якому перебуває значення, яке треба повернути. Дуже зручна функція для вибору значень із зазначеного масиву із вказівкою значення, яку потрібно знайти в першому стовпці масиву й з якого стовпчика необхідно взяти дані й повернути у вихідний осередок. Функція значно розширює свої можливості при використанні її в парі з логічною функцією ЯКЩО().
Питання для самоперевірки
1. Синтаксис запису функції в MS Excel.
2. Уведення функцій вручну в MS Excel.
3. Уведення функції за допомогою кнопки "сигма" в MS Excel.
4. Робота з майстром функцій в MS Excel. Загальні відомості. Способи запуску.
5. Вставка вкладеної функції в MS Excel.
6. Перемикання на іншу функцію у формулі в MS Excel.
7. Найпростіші математичні й статистичні функції в MS Excel.
8. Логічні функції ЯКЩО, И, АБО в MS Excel.