4. Дайте правову оцінку ситуації.

ТОВ «А» звернулося до суду з позовом до ТОВ «М» про визнання п. 5.1 Ліцензійного договору № 5 недійсним з тих підстав, що роялті не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Натомість в оспорюваному п. 5.1 Ліцензійного договору, який укладений між сторонами, розмір винагороди за використання відповідачем java- ігор встановлений з урахуванням ПДВ, що суперечить чинному законодавству.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Київа у справі № 555/09 преюдиційні факти того, що грошова винагорода, яку позивач вважає роялті було визнано платежем за користування об’єктами власності.

Позивач заперечує проти доводів відповідача оскільки вважає, що застосування преюдиційності вказаного рішення унеможливлює той факт, що у справі № 555/09 вони приймали участь у якості відповідачів, а у цієї справі вони приймають участь у якості позивача та відповідача. Більш того, рішення адміністративних судів не мають преюдиційного значення для господарських судів. Визначав, що цей факт не може бути преюдиційним оскільки він викладений у мотивувальній, а не в резулятивній частині рішення.

5. Підберіть дані практики, що підтверджують наявність проблем застосування інституту доказування у господарському процесі.

Практичне заняття 5-6 Проблеми розгляду господарських спорів у господарському суді першої інстанції

1. Охарактеризуйте особливості інститутів «забезпечення доказів» та «забезпечення позову» складіть відповідні процесуальні документи суду та осіб, які беруть участь у справі щодо реалізації положень норм ГПК, які їх регламентують.

2. За невиконання обов'язків як установлених Господарським процесуальним кодексом, так і покладених на сторони господарським судом, господарський суд може застосувати до них заходи процесуальної відповідальності.

Зокрема відповідно до п.п. 4,5 ст. 83 ГПК господарський суд має право:

• Стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому ст. 9 ГПК або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;

• Стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Визначте порядок та підстави застосування господарським судом цих заходів, можливі шляхи захисту сторін від порушення судом порядку та підстав їх застосування.

3. Дайте правову оцінку ситуації.

ПП «МОМ»" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення із ТОВ «КОМ» грошових коштів в сумі 144 994,77 грн. Позивач в позовній заяві просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача: будівлю площею 1000 м2, яка розташована за адресою м Донецьк, вул. Ватутіна, 150.

Суд відмовив у задоволенні клопотання з тих підстав, що цей захід  не знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог. Тобто, у разі задоволення позову суд ухвалить рішення про стягнення грошових коштів, і лише у разі їх відсутності у боржника, стягувачу надається право звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України (звернення стягнення на майно). Тому, накладення арешту саме на нерухоме майно другого відповідача, яке не є предметом спору, у даному випадку є помилковим.