Лекція №7 Тема: «Розрахунок режимів різання»

Найвигіднішими режимами різання є такі котрі забезпечують найменшу собівартість обробки при умові виконання всіх вимог по якості продукції і продуктивності.

Режими різання можна визначити двома методами:

1. розрахунок при допомозі формул ( розрахунково-аналітичний метод);

2. статистичний метод ( при допомозі табличних даних).

При визначенні режимів різання видержується послідовність розрахунків:

а) розраховується глибина різання  можливо максимальна,

б) вибирається максимальна подача,

в) розраховується або вибирається необхідна швидкість різання.

Вибір глибини різання .

Завжди потрібно прагнути видалити весь припуск, за один прохід. Однак це неможливо, так як не можливо забезпечити необхідну якість і точність обробки. Тому глибина різання, як правило рівна величині операційного припуска.

Вибір подачі.

Необхідно прагнути до роботи з максимальними подачами. Але маємо ряд заперечень.

Наприклад:

При грубій обробці, коли знімаються великі і нерівномірні припуски, великі подачі можуть привести до недопустимих вібрацій і поломок інструментів і механізмів станка.

При чорновому точінні спочатку вибирають подачу за відповідною таблицею довідника в залежності від оброблюваного матеріалу, діаметра деталі, глибини різання і матеріалу ріжучого інструмента.

Вибрану подачу перевіряють по пружності державки різця і пластинки твердого сплаву.

Перевірка подачі по пружності державки S_держ проводиться, виходячи з того, що різець розглядається як консольна балка

де l  виліт різця;

σ_u  допустимий опір згину матеріалу державки

W  момент опору перерізу різця,

В  ширина державки різця,

Н  висота державки різця

Враховуючи, що сила різання

(1)

знаходимо величину подачі:

мм/об (2)

Експериментально встановлено, що максимальне навантаження на пластинку не повинне перевищувати

де t глибина різання, мм;

c товщина пластинки, мм;

ψголовний кут в плані, град.

Якщо розрахункові величини S_держ і S_пл виявляться меншими, ніж подача, встановлена по таблиці, то перш, ніж вибрати найменшу із них, потрібно спробувати створити умови для її збільшення шляхом зменшення вильоту різця або збільшення січення державки. Це можна зробити за рахунок застосування більш товстої пластинки твердого сплаву.

В випадку обробки не жорстких деталей може виявитись необхідною перевірка по прогину деталі. Стріла прогину не повинна перевищувати 0,20,4 мм.

Максимальну величину прогину розраховують за слідуючими залежностях:

 при закріпленні в патроні: ;

 при обробці в центрах: ;

 при обробці в патроні з піджатим заднім центром: ,

де fпрогин деталі;

P_y радіальна складова сили різання;

L відстань між опорами або виліт деталі, мм;

Е модуль пружності;

І момент інерції .

При чистовому точінні величина подачі обмежується вимогами до шорсткості обробленої поверхні і точності її розмірів. Технологічно допустимі подачі для цих випадків приводяться в таблицях.

При перевірці на прогин деталі стріла прогину повинна бути в слідуючій залежності: f ≤ 0,25Т,

де Т  допуск на діаметр.