5.3. Організація, зміна і закриття маршрутів
Маршрут відкривають за умов достатнього по потужності пасажиропотоку (у містах не меншого 100 пас./ч у одному напрямі), забезпечення безпечного руху по трасі маршруту і наявності необхідного числа автобусів. Система муніципальних маршрутів в містах і приміській зоні формується транспортними органами місцевої адміністрації з подальшою передачею маршрутів в експлуатацію перевізникам в порядку виконання муніципального контракту на перевезення. У решті випадків формування маршрутів проводиться перевізниками самостійно.
Трасу передбачуваного до відкриття (змінного) маршруту обстежує комісія, що утворюється транспортним органом місцевої адміністрації за участю представників ГИБДД, комунальних і дорожніх служб, організацій, в чиєму веденні знаходяться залізничні переїзди по трасі маршруту, перевізника. Комісія визначає відповідність траси маршруту встановленим технічним вимогам. У акті обстеження траси ко- ; місія указує заходи, які треба виконати до відкриття маршруту: ремонт ділянок проїжджої частини, споруда | кінцевих станцій, устаткування посадочних майданчиків, додаткові заходи по забезпеченню безпеки руху з боку ГИБДД.
Кожен маршрут двічі в рік піддають атестації, в ході якої з'ясовують відповідність траси маршруту вимогам, що пред'являються, визначають рівень показників якості транспортного обслуговування на маршруті, перевіряють відповідність розкладу руху пасажиропотоку, аналізують динаміку облікових даних про рентабельність маршруту, скарги, що поступили, пропозиції по поліпшенню обслуговування пасажирів. За наслідками атестації планують невідкладні заходи, направлені на усунення виявлених недоліків, зокрема, вирішують питання про доцільність зміни траси маршруту і числа автобусів, що працюють на маршруті, введення швидкісного, укороченого і експресного повідомлень, пред'явлення претензій до дорожніх органів за змістом проїжджій частині і до органів ГИБДД з питань регулювання дорожнього руху на трасі маршруту.
Закриття маршруту допускається за відсутності потреби в перевезеннях (наприклад, при зносі кварталів будинків старої забудови, де раніше проходив маршрут) і при реорганізації маршрутної системи, її раціоналізації. При зміні потребі в перевезеннях в мікрорайонах, розташованих поряд з трасою маршруту, що діє, маршрут можна змінювати (продовжувати, укорочувати, частково міняти трасу). Закриття і коректування маршрутів проводяться після техніко-економічного обгрунтування. Закриття і коректування муніципальних маршрутів проводяться транспортним органом місцевої адміністрації.
Організація маршруту, його зміна або закриття оформляються наказом по АТО. Перевізник, що експлуатує маршрут, складає паспорт маршруту. У паспорті маршруту фіксують і періодично (не рідше за один раз на рік) оновлюють наступні відомості:
номер маршруту (у необхідних випадках вводять літерне додавання до номера: «Э» — експресний маршрут; «С» — швидкісний маршрут; «К» — укорочений маршрут) і його найменування (позначають найменуваннями кінцевих пунктів);
дати і підстави відкриття маршруту, почала рухи, змін і закриття маршруту, дату складання паспорта маршруту;
протяжність і період роботи маршруту, час відкриття руху на маршруті вранці, закриття руху увечері, середній інтервал руху автобусів, вживаний тариф за проїзд;
схему маршруту з позначенням назв всіх вулиць, по яких маршрут проходить, лінійних споруд, зупинних пунктів, пунктів контролю регулярності руху, технічних пунктів, штучних споруд, перетинів з іншими вулицями, залізничних переїздів, дорожніх знаків і світлофорів, небезпечних ділянок маршруту;
таблицю відстаней між зупинними пунктами з точністю 0,1 км.;
характеристику стану проїжджої частини вулиць по трасі маршруту, відповідальних за зміст і прибирання вулиць, вантажопідйомність мостів і шляхопроводів, габаритні розміри тунелів, вид залізничних переїздів (що охороняються, не охороняються)
дані про те, на чиєму балансі знаходяться залізничні колії в місці переїзду, розміри майданчиків розворотів;
дані про наявність і стан павільйонів на зупинних пунктах і про те, на чиєму балансі вони знаходяться;
звітні річні показники роботи маршруту;
дані про наявність, режим роботи і чисельності працівників на найбільших підприємствах, розташованих уздовж траси маршруту.
Маршрутну систему переглядають у випадках накопичення поточних локальних змін, викликаних розвитком міського середовища, і при періодичному корінному перегляді маршрутної системи (рекомендується раз в 10 років). У маршрутну систему вносять також наступні поточні зміни:
продовження маршруту, що діє;
зміна траси маршруту в середній його частині;
призначення нового автобусного маршруту;
передача маршруту міському наземному електротранспорту;
перегляд групи маршрутів.
Продовження маршруту (мал. 5.2), що діє, доцільне за умов:
виникнення недалеко від кінцевого пункту маршруту нового об'єкту пассажирообразования (ОП) — житлового масиву, заводу і т.п.;
розташування нової ділянки маршруту приблизно на продовженні лінії існуючої траси маршруту (інакше зростає коефіцієнт непрямолінійності);
забезпечення продовженням існуючого маршруту транспортних кореспонденції, характерних для пасажирів нового ОП.
При невиконанні даної умови слід організувати додатково до постановочного повідомлення, що існує на маршруті, швидкісне повідомлення.
Зміна траси маршруту в його середній частині доцільно за умов:
виникнення нового ОП поблизу від даної ділянки маршруту;
недоцільності організації окремого маршруту для обслуговування що виник ОП або її неможливості зважаючи на відсутність автобусів;
додатковий заїзд до того, що виник ОП не викликає значного підвищення коефіцієнта непрямолінійності маршруту.
Зміна траси маршруту часто викликається тимчасовим перекриттям руху по відповідних вулицях із-за путніх і будівельних робіт.
Розрахунок числа автобусів на маршруті з урахуванням проведених змін аналогічний розрахунку при продовженні маршруту.
Призначення нового автобусного маршруту доцільне у разі локальних змін і при неефективності розглянутих раніше способів, коли маршрут, що призначається, вводять в порядку планового розвитку транспортної системи міста, або замість трамвайного або тролейбусного маршруту, а також при необхідності з'єднання ізольовано розташованого ОП із станцією метрополітену або іншого швидкісного виду транспорту.
На новоорганізованому маршруті повинні виконуватися вимоги по максимально допустимій наповнюваності автобусів пасажирами (ГОСТ 27815 — 88), використання провізної можливості автобусів по довжині і напрямам маршруту, дотримання максимально допустимого інтервалу руху автобусів (у малих містах не понад 20 мін, в решті міст — не понад 15 мін), забезпечення довжини маршруту не меншого 1,5...2 км., відповідності траси маршруту технічним вимогам. Для забезпечення інтересів перевізника необхідно, щоб на новому маршруті рентабельність була не нижча середньою по маршрутах даної АТО.
Передачу маршруту міському наземному електротранспорту проводять при стійких пасажиропотоках, реабілітовуючих прокладку контактної мережі і рейкового шляху.
Перегляд групи маршрутів, обслуговуючих певну частину міської території, доцільний у випадках:
введення в дію нових станцій метрополітену, інших видів швидкісного ГПТ, нових автодоріг, мостів, шляхопроводів і інших штучних споруд, житлових масивів, підприємств, що принципово міняють раціональні напрями транспортних і пасажирських потоків в даній частині міста;
відносній ізольованості частини міської території від решти забудови, що дозволяє умовно розглядати цю частину міста як самостійний населений пункт.
При вдосконаленні маршрутної системи враховують ряд загальних рекомендацій, отриманих на основі виробничого досвіду:
у містах з радіально-кільцевою структурою транспортної мережі доцільна організація кільцевих маршрутів. При необхідності на кільцевому маршруті можуть бути організовані напівкільцеві укорочені повідомлення;
для обслуговування житлових районів в годинник списів характерна трикутна эпюра однонаправленого пасажиропотоку, у зв'язку з чим на відповідних маршрутах організовують майданчики розворотів для введення укороченого повідомлення;
радіальні маршрути з приблизно рівним інтервалом руху доцільно об'єднувати в один діаметральний маршрут з ліквідацією відповідної автостанції в центрі міста;
при скороченні довжини маршруту зростає частка часу оборотного рейса, що витрачається на відстій на кінцевих пунктах, і знижується експлуатаційна швидкість руху;
паралельно лінії швидкісного транспорту слід організовувати рух на маршруті з постановочним повідомленням;
слід наперед розробити типові автобусні маршрути з набором необхідної документації і екіпіровки автобусів для організації руху по трасах аварійних маршрутів трамвая і тролейбуса на найважливіших напрямах;
• небажано вводити два маршрути, у яких співпадають протяжні ділянки траси, що починаються від обох кінцевих пунктів .