Вимоги до методу пояснення:

- Пояснення повинно бути науковим, точним і правильним і водночас доступним розумінню учнів.

12

• У процесі пояснення слід широко використовувати такі прийоми порівняння, що вказують на схожість і відмінність явищ, предметів. Тому при застосуванні цього методу широкого розповсюдження набувають різноманітні логічні операції (порівняння, аналіз, синтез, класифікація та ін).

• Важливу роль відіграє мова вчителя: вона повинна бути стислою, яскравою, непоспішною, пояснюючи матеріал слід робити логічні паузи, виділяти головне, істотне, чітко відокремлювати одну думку від іншої.

Даний метод більше використовується при вивченні точних наук. У загальному розумінні методи розповіді та пояснення вчителя - це найбільш розповсюдженні методи організації навчальної роботи. Якщо спробувати їх порівняти, то розповідь - це метод розповідно-повідомлювального викладання матеріалу, що вивчається, з боку вчителя і активізації пізнавальної діяльності учнів. Найчастіше він використовується при викладанні такого навчального матеріалу, який носить описовий характер. Але в чистому вигляді розповідь застосовується дуже рідко. Найчастіше вона включає міркування вчителя, аналіз фактів, прикладів, співставлення різноманітних явищ. Так наприклад на уроці геометрії з теми про суму внутрішніх кутів трикутника вчитель не скільки розповідає, скільки пояснює і доводить, що в будь-якому трикутнику сума внутрішніх кутів =2<і або 180°. Тобто, якщо розповідь є метод повідомлювально-розповідного викладання знань, то метод пояснення пов'язаний з поясненням, аналізом, тлумаченням і доведенням різних положень матеріалу, що викладається.

Інструктаж. Це є цілеспрямована діяльність педагога за допомогою якої він підготовлює, організовує, спрямовує навчально-практичну діяльність учнів, необхідну для засвоєння ними певних знань, практичних умінь, навичок.

Інструктаж може проводитися фронтально або індивідуально. Фронтальний інструктаж буває загальногруповим або бригадним. Індивідуальний інструктаж дають учням у процесі виконання самостійної роботи, або коли навчання ведеться індивідуально. Він може також мати форму консультації в процесі підготовки до самостійної роботи. Інструктаж застосовується здебільшого під час лабораторних занять, роботи в майстернях або на шкільних ділянках, під час виробничої практики, у програмованому навчанні. За дидактичною спрямованістю інструктаж може бути вступним, поточним або заключним.

Вступний інструктаж має на меті розкрити конкретні завдання і зміст роботи, способи її виконання. В результаті вступного інструктажу учні повинні зрозуміти мету і зміст навчального завдання, послідовність його виконання.

Поточний інструктаж застосовується коли треба звернути увагу на якусь типову помилку в діях учнів. Цю форму інструктажу застосовують і тоді, коли треба наголосити на якійсь особливості трудової операції, процесу.

Заключний інструктаж проводять для того, щоб підбити підсумки роботи. Він, як правило, супроводиться аналізом виконаної роботи, демонструванням певних дій, готових виробів, з'ясування помилок і хиб.

Шкіїьни лекиія Слово "лекція" латинського походження і в перекладі означає "читання". Під шкільною лекцією слід розуміти такий метод навчання, коли вчитель протягом порівняно довгого часу усно викладає значний за обсягом матеріал, використовуючи прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Предметом шкільної лекції є опис складних систем, явищ, об'єктів, процесів, причинно-наслідкових зв'язків, що є між ними. Використовується в старших класах і вузах. У шкільній системі лекція займає за обсягом увесь урок, а іноді і "спарене" заняття.

2. Наочні методи навчання.

Демонстраиія - метод наочно-чуттєвого ознайомлення учнів з певними предметами, явищами, процесами, що вивчаються, показ різних приладів, дослідів. Наочність виступає джерелом одержання знань.

Ефективність демонстрації залежить від:

13

- правильного вибору об'єктів;

- правильного вибору того, що показується (кінофільм, таблиця, дослід) і як показується;

- уміння педагога спрямувати увагу учня на суттєві сторони явищ, що демонструються;

- правильно поєднувати різні методи(словесні з наочними), Вимоги до демонстрації:

1. всі учні повинні добре бачити об'єкт, що демонструється;

2. могли сприймати його, по можливості, всіма органами чуттів, а не однобічно;

3. звертати максимум уваги учнів на найсуттєвіші сторони об'єкта;

4. важливо показувати предмет у зміні і розвитку;

5. не перевантажувати заняття наочними посібниками, кожний об'єкт має з'являтися тоді, коли він потрібний,

6. наочність має бути яскравою, достатніх розмірів, щоб її могли побачити всі учні, на ній не повинно бути зайвих предметів;

7) забезпечувати можливість самостійного виміру якостей об'єкту, що вивчається. Ефективність використання наочності залежить від способів поєднання слова вчителя

і засобів наочності у навчанні.

Поруч з демонстрацією важливу роль у процесі навчання відіграє ілюстрація. Ілюстрація - це показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символічному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, малюнків, плоских моделей тощо, що тлумачать або доповнюють матеріал, що вивчається. Умови ефективності використання ілюстрацій:

продумати дидактичне призначення ілюстрації, її місце і роль у пізнавальному процесі;

• визначити оптимальний об'єм ілюстративного матеріалу,

• завчасно підготувати ілюстрації. Ілюстративний матеріал становлять:

• зображення, що відтворюють предмети, явища у вигляді фотографій, моделей, картин, малюнків;

• символічні зображення предметів, які дають просторове уявлення: географічні картини, діаграми, схеми, графіки, таблиці;

• художнє слово, інсценізація літературного твору або його уривка, читання байки в особах;

• картини, наочні прилади, технічні засоби навчання.

Взагалі метод демонстрації використовують, коли потрібно сприйняти предмет чи явище в цілому, а ілюстрацію, коли потрібно усвідомити сутність явища, взаємозв'язок між його елементами.

Спостереження та досйди. Будь-яка форма навчальної чи практичної діяльності дає можливість організувати спостереження. Вони повинні вестись на уроці, особливо під час лабораторно-дослідницьких робіт, використання наочних приладів, під час екскурсій, в процесі суспільно корисної праці. Спостереження можуть проводитись за певною програмою. Можуть передувати вивченню матеріалів або бути підсумковими.

Умови, які збільшують ефективність спостережень:

• підготовка учнів до проведення спостережень, їм повинні бути відомі мета, предмет і методи спостереження;

• залучення в сприйняття якомога більшої кількості органів чуття;

• оформлення учнями результатів своїх спостережень в усній або письмовій мові;

- осмислення, запам'ятовування матеріалу, який спостерігається буде ефективним, якщо використовуються прийоми порівняння, зіставлення при спостереженні;

14

- спостереження тоді матимуть велике значення як дидактичний засіб, коли вони спеціально організовуються, ведуться планомірно, протягом тривалого часу, забезпечують всебічне вивчення об'єкта, систематичність, точність.

Об'єктами для тривалих спостережень можуть бути метереологічні спостереження, спостереження за розвитком с/г рослин, технологічних процесів на промислових підприємствах.

Матеріали, зібрані під час спостережень, учні вивчають і відповідно обробляють під керівництвом учителя і на основі їх роблять певні висновки, узагальнення. Все це сприяє розвитку творчих здібностей учнів, привчає їх до дослідницької роботи.