Висновки:
Для чого ми навчаємо учнів? Йдеться про педагогічне бачення цілей навчання, які визначають і методи. Що повинен уміти робити випусник? Яким мають бути рівень і характер знань школяра9 Роль творчих завдань у навчанні9
Чого саме навчати школяра? Адже крім озброєння знаннями велике значення мають і операціональна (опанування способами діяльності) і мотиваційна сторона навчання
З Як навчати? Це питання стосується принципів,методів і форм навчання
Серед багатогранності всіх існуючих методів навчання виділяють загальні і спеціальні. Під загальними методами в сучасній педагогіці прийнято розуміти такі, що застосовуються в школі при вивченні різних навчальних предметів. Спеціальні - це такі, що застосовуються при вивченні окремих дисциплін.
Таке розуміння загальних і спеціальних методів навчання хоч і є найбільш поширеним в сучасній педагогіці, проте потребує уточнення з методологічних позицій - з погляду співвідношення загального, одиничного і особливого. Суть справи в тому, що у спеціальних методах навчання окремих предметів є багато спільного. Це і є те загальне, яким визначаються часткові прийоми викладання окремих предметів навчання. Спільні сторони прийомів навчання характеризуються загальні дидактичні методи і входять до змісту загальної дидактики. Точне визначення спеціальних методів навчання щодо окремих предметів є завданням окремих методик, які вони вирішують на основі дидактики. В цьому єдність одиничного і загального. Особливе можна вбачати в таких педагогічних ситуаціях, коли спільні властивості притамані тільки окремим групам методів навчання за циклами навчальних предметів (природно-математичних, гуманітарних, трудового навчання, естетичного циклу).
Сутність методів навчання може бути розкрита лише у відношеннях між категоріями мети, засобів і результату. Добре відомо, що результат діяльності вчителів далеко не завжди виходить таким, як його уявляв собі вчитель в суб'єктивній формі мети, відповідно до якої він застосував певні методи і засоби (підручники, навчальні посібники для вчителя й учнів, лабораторне обладнання, технічні засоби тощо) Таким чином, не можна обмежувати розгляд методів навчання лише ріноманітними формами їх прояву, а слід аналізувати також пізнавальну діяльність самих учнів насамперед за характером їх мислительної діяльності. На цій основі доцільно виділяти дві сторони в методах навчання - явище і сутність, зовнішнє і внутрішнє, форму і зміст.
До зовнішньої (формальної) сторони методів навчання логічно відносити різні способи їх прояву в навчальній діяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати. Вона показує, як саме формуються в учнів знання, навички і уміння. Ця сторона методу може бути описана через виділення різних його аспектів:
?
Словесно-слухова форма пред'явлення навчальної інформації вчителем і усна форма відтворення знань учнями Разом з тим слід завжди мати на увазі, що слово - це не тільки форма, формальне, а й внутрішнє, суттєве. Воно - знаряддя думки. Слово, мовлення є головним механізмом мислення людини, становить спеціально людське вище мислення. Без слова не можуть існувати поняття. Без слова нічого навчити не можна.
Словесно-зорова форма подання навчальної інформації за допомогою використання наочності. Вона виступає у різних способах поєднання слова і засобів наочності
Навчально-практивна сторона - це найрізноманітніші практичні роботи учнів під керівництвом, або за завданнями вчителя як форма обміну інформацією між тими, хто вчить і тим, хто вчиться.
4) Педагогічна техніка і мистецтво - різні зовнішні прийоми, що їх використовує вчитель для більшого успіху учнів у навчанні (його манери, постановка голосу, педагогічний такт, кількість дидактичних завдань, міра і спосіб допомоги учням, форми прояву активності вчителя і учнів та їх співвідношення тощо)
Внутрішня сторона методу навчання становить сутність його і не підлягає зовнішньому спостереженню. До неї можна віднести такі моменти:
Діяльність, спрямована на досягнення певної мети Вона характеризується цілеспрямованостю викладання і учіння.
Пізнавальна діяльність, тобто зміст навчання, яким визначаються методи.
Логіко-операційна сторона розумової діяльності - процес логічної розумової діяльності учнів (аналіз і синтез, індукція і дедукція, узагальнення, порівняння і аналогія, абстрагування, конкретизація тощо).
Мотиваційно-стимулююча діяльність - психологічна сторона методу, що органічно властива йому (стимулювання і мотивація учіння, ступінь пізнавальної самостійності та активності учнів).