16/ Соціометричне опитування

Соціометричний метод опитування — один з різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв'язків з'ясуванням стосунків між членами колективу.

Його застосовують для дослідження міжособистісних і міжгрупових стосунків з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо у розрізі неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом здобути майже неможливо.

.

Опитування охоплює бесіду, інтерв’ю, анкетування. Всі вони характеризуються спільною ознакою: за допомогою цих методів дослідник дізнається про власні судження, мотиви дій, потреби, інтереси, позиції, погляди, смаки респондентів. Ефективність отримання усних і письмових висловлювань залежить від бажання опитуваних відповідати на поставлені запитання і від ступеня їх підготовки до спілкування з дослідником на визначену тему. Тому в процесі опитування необхідно створювати доброзичливу атмосферу, яка спонукає до щирих відповідей, викликає довірливе ставлення співрозмовників один до одного.

17/ "Метод «журналіст змінює професію»" є одним з найефективніших засобів збирання інформації в сучасному світі. Водночас він є і найбільш небезпечним методом роботи. Специфічний метод збирання фактажу, що його називають «журналіст змінює професію» відомий давно. В історії радянської журналістики хрестоматійними були приклади специфічної роботи Лариси Рейснер, Михайла Кольцова та ін. Коли не брати до уваги трохи спрощено-вульгаризований підхід до специфіки подібного методу на зразок: відома письменниця попрацювала три дні й написала глобальний нарис про проблеми заводу, то слід зазначити — в умовах радянської школи журналістики метод був розроблений ґрунтовно. Але цьому сприяли не стільки науковці, скільки журналісти-практики: від Володимира Гіляровського до Артема Боровика включно. Однак, незалежно від суспільно-економічної формації, сприятливих чи несприятливих для творчості умов, у методі «журналіст змінює професію» спрацьовує феномен, що його можна визначити як фатальний. Подекуди, змінивши професію, журналісти (як правило, це люди, які прагнуть поєднувати працю в газеті, журналі з літературною творчістю) настільки заглиблюються у романтику нової професії, що просто фізично не можуть її позбутися, раз по раз повертаючись до пережитого, намагаються повторити «ефект присутності»