2. Аналіз сайтів непрямих конкурентів

2. 1. Спеціальність «Маркетинг» та «Менеджмент»

До непрямих конкурентів спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю» належать спеціальності «Менеджмент» та «Маркетинг».

Перелік сайтів «вишів» Східної України:

1. Чернігівський технічний державний університет

2. Конотопський інститут сумський державний університет

3. Полтавський університет економіки та торгівлі

4. Кіровоградський технічний національний університет

5. Чорноморський державний університет ім. Петра Могили

6. Запорізький національний університет

7. Дніпропетровський аграрний державний університет

8. Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського

9. Донбаський державний технічний університет

10. Національний технічний університет «Харківський політехнічний університет»

Зовнішній вигляд кожного з переглянутих сайтів має свої переваги та недоліки. Особливу увагу привертає сайт Чернігівського державного технологічного університету: темно-малиновий колір, анімації та шрифтове оформлення тексту. Інформація чітко структуризована, що сприяє легшому пошуку. Сайт Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» мало ілюстрований та основний текст структури сайту розміщений на сірому фоні сірими літерами.

Інформаційне наповнення сайтів подекуди неповне та застаріле. Донецький державний технічний університет у структурі сайту пропонує вкладку «Студентське життя»,проте після натиснення на неї з’являється поле без будь-якої інформації. Остання інформація у вкладці «Профком студентів ДДТУ» оновлювалася 13 квітня 2012 року. На сайті Державного національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського у вкладці «Факультет маркетингу, торгівлі та митної справи» міститься лише інформація про викладацький склад, про діяльність факультету інформація відсутня. Варто зауважити, що найкращий контент сторінки у Кіровоградського національного технічного університету. Уся інформація про кафедри розміщена на окремих сайтах, посилання на які знаходяться на сайті у досить доступному місці.

Рівень акредитації усіх університетів четвертий, окрім Конотопського інституту сумського державного університету ( III рівень акредитації),форма навчання – денна та заочна. Викладацький склад за кількістю докторів наук та професорів найбільший у Дніпропетровському аграрному державному університеті, найменший – у Конотопському інституті сумського державного університету.

Найбільш розвинені міжнародні відносини у Кіровоградському технічному національному університеті: динамічно і продуктивно розвиваються зв'язки з Магдебурзьким університетом ім. Отто-фон-Герікке (Німеччина), Клагенфуртським університетом (Австрія), Університетом Мішеля де Монтеня Бордо-3 (Франція), Мішкольцьким університетом (Угорщина), Петрошанським університетом (Румунія), Університетом штату Айова (США), Манчестерським університетом (Велика Британія), Технічним університетом Гамбург-Гарбург (Німеччина), Національним технічним університетом Афін (Греція), Берлинським університетом ім. Гумбольта (Німеччина). А також у Кіровоградському національному технічному університеті: укладено 33 міжнародні угоди; на стажуванні за кордоном побувало 320 студентів; університет бере участь у 15 міжнародних програмах; за кордоном навчаються 17 студентів; курсами поглибленого вивчення європейських мов охоплено 850 студентів; 32 студенти отримали міжнародні визнані лінгвістичні дипломи.

Перелік конкурентів із Західної України:

1. Львівський університет імені Івана Франка;

2. Національний університет Львівська політехніка;

3. Львівська комерційна академія;

4. Галицька академія;

5. Закарпатський державний університет;

6. Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича;

7. Тернопільський національний економічний університет.

На сайтах переважно зустрічалася одноманітність у кольоровій гамі, важке здобування інформації, і не повна інформація про ВУЗ та його діяльність.

Та навіть попри цю одноманітність зустрічалися сайти ВУЗів, які вирізнялися серед інших. Зокрема сайт Національного університету «Львівська політехніка», створений у приємних для очей зелених тонах, присутні елементи слайд-шоу, що викликають зацікавлення, а також легко і доступно подана інформація про ВУЗ, для абітурієнтів і для тих хто цікавиться діяльністю і науковим життям Львівської політехніки. Цікавим виявився інтернет-ресурс Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, на перший погляд нічого особливого, але там легко зорієнтуватись і знайти інформацію яка цікавить, а це як ми виявили шляхом опитування є найголовнішим.

Цілком протилежним за перевагою вищевказаних показників можна назвати сайт Галицької академії. Оформлення занадто примітивне, а інформацію знайти дуже складно, крім того деяка важлива інформація відсутня.

Перелік офіційних сайтів Центральної, Пінічної та Південної України:

1. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького,

2. Хмельницький національний університет,

3. Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова,

4. Житомирський державний технологічний університет,

5. Вінницький національний технічний університет

6. Рівненський державний університет.

Тут проаналізовано спеціальність «Менеджмент організацій», проте найбільш цікавих виокремлено №3,4,5.

Отже, ці ресурси мають приємний зовнішній вигляд, де чудово підібрана гама кольорів. Легкі у використанні та знаходженні потрібної інформації. Щодо контенту цих сайтів, то можна сказати наступне: розміщено найважливішу та найпотрібнішу інформацію як для абітурієнтів так і для студентів цих ВУЗів. Також дуже цікавим є наявність блогу у Житомирському ДТУ, наявність форуму та антикорупційних заходів в Одеському НУ, присутність на сайті Вінницького НТУ голосування ( Чи подобається відвідувачам оновлений сайт).