2. Забезпечення ракетами і боєприпасами.

Забезпечення підрозділів ракетами і боєприпасами полягає в створенні необхідних запасів і поповненні їх замість витрачених і втрачених з метою своєчасного і повного задоволення потреби в них підрозділів, а також у збиранні й евакуації стріляних гільз і тари (укупорки). (Слайд № 9)

Забезпечення військ всіма видами ракет та боєприпасів здійснюється за схемою: об'єднання - з'єднання - частина - підрозділ. (Слайд № 10)

Задоволення потреб досягається створенням при підготовці та в ході бою (маршу) у підрозділах запасів ракет та боєприпасів у встановлених розмірах.

Розміри створюваних до початку бою запасів ракет та боєприпасів встановлюються: для з'єднань - командуючим об'єднанням, для частини (підрозділу) - командиром з'єднання (частини). Вони повинні бути рівні військовим запасам або перевищувати їх.

Розміри військових запасів ракет і боєприпасів для підрозділів установлюються відповідними наказами.

Військові запаси ракет і боєприпасів утримуються на складах з'єднань та частин, у автотранспорті підрозділу, у бойових та інших машинах і при особовому складі.

Військові запаси розділяються на витратну частину, яка використовується для ведення бойових дій, і непорушний запас. (Слайд № 11)

Непорушний запас утримується безпосередньо при зброї, у бойових та інших машинах і витрачається з дозволу командира з'єднання (частини), у випадку екстрених ситуацій - з дозволу командира батальйону (дивізіону) з послідуючою доповіддю про це командиру частини. Величина непорушних запасів звичайно значно менше призначуваної старшим командиром (начальником) величини незнижуваних запасів ракет і боєприпасів у бою.

Для вирішення не передбачуваних завдань в умовах обставин, що різко змінюються, може бути встановлений незнижуваний запас, який складає частину створених запасів ракет та боєприпасів з'єднання (частини, підрозділу) в бою.

Розмір незнижуваного запасу в бою (в бк, шт.) установлюється розпорядженням старшого командира (начальника) в інтересах постачальних органів (систем забезпечення ракетами і боєприпасами), виходячи з їх можливостей і необхідності підтримання боєздатності з`єднання (частини, підрозділу) на певному рівні.

Незнижуваний запас витрачається з дозволу командира (начальника), який установив величину даного запасу.

Величина незнижуваного запасу звичайно значно більше визначуваної керівними документами величини непорушного запасу ракет і боєприпасів у бою.

При підготовці до бою, в тому числі до контрнаступальних (наступальних, особливо з проривом оборонних рубежів) бойових дій за рішенням командира в деяких частинах і підрозділах можуть створюватися додаткові запаси ракет і боєприпасів понад норми військових, які частково або повністю викладаються на грунт або перевозяться на приданому автотранспорті.

Величина додаткових запасів боєприпасів визначається командиром з пропозицій начальників родів військ, спеціальних військ.

Запаси ракет і боєприпасів вимірюються у бойових комплектах, штуках і одиницях вимірювання маси (кг, т). (Слайд № 11)

Бойовий комплект зразка озброєння (бк) - установлена кількість ракет і боєприпасів на одиницю озброєння (щодо інженерних боєприпасів для обладнання мінно-вибухових загороджень вручну кількість інженерних боєприпасів установлюються на підрозділ). Це основна розрахунково-постачальна одиниця, яка застосовується при визначенні потреби і рівня забезпеченості військ ракетами і боєприпасами.

Бойовий комплект підрозділу - кількість ракет і боєприпасів (крім спеціальних), яка розрахована на все штатне (табельне) озброєння, а при некомплекті цього озброєння більше 10% (інженерного озброєння - більше 30%) - тільки на наявне озброєння з`єднання, частини, підрозділу.

Норми військових запасів і величина непорушного запасу, склад бойових комплектів для кожного зразку озброєння (інженерних боєприпасів для обладнання мінно-вибухових загороджень вручну - для підрозділів) встановлюються наказами Міністра оборони України.

Основними заходами з забезпечення з'єднання, частин і підрозділів ракетами та боєприпасами є:

- створення встановлених запасів ракет та боєприпасів до початку бойових дій і своєчасне поповнення їх в ході бою замість витрачених і втрачених ;

- забезпечення встановленого порядку експлуатації ракет та боєприпасів;

- збирання, евакуація та здавання стріляних гільз та укупорки (тари).

Організація забезпечення боєприпасами включає:

- визначення витрат боєприпасів, необхідності в них при виконанні бойових завдань;

- створення запасів боєприпасів та їх ешелонування;

- розподіл, видача, підвіз боєприпасів військам та їх поповнення на складах;

- узгодження порядку підвозу, подачі боєприпасів з органами тилу та начальниками, які їх отримують;

- здійснення маневру запасами боєприпасів;

- постановка завдань складам та контроль за їх діяльністю.

Принципи забезпечення боєприпасами:

- відповідальність старших начальників за своєчасне і повне забезпечення військ, які виконують найбільш важливе завдання;

- нормування витрат боєприпасів в усіх рівнях військ;

- забезпечення боєприпасами здійснюється „зверху-до низу” та „на себе”;

забезпечення частин (підрозділів) боєприпасами, які діють в складі інших з’єднань (частин), здійснюється з’єднаннями (частинами), від яких вони відряджені.

Для стійкого забезпечення з’єднання (частин та підрозділів) запаси ракет та боєприпасів зосереджуються по напрямках бойових дій і ешелонуються по глибині.

При виконанні бойових завдань запаси ракет та боєприпасів повинні підтримуватися на рівні, який забезпечує постійну боєздатність з'єднань, частин і підрозділів.

На кінець доби бою запаси ракет та боєприпасів поповнюються, як правило, до норм військових, при необхідності, рішенням старшого командира можуть створюватись і додаткові запаси.

Величина витрат ракет і боєприпасів для частин (підрозділів) визначаються старшим начальником, виходячи з їх потреб для виконання поставлених бойових (вогневих) завдань протягом доби бою.

Визначення потреб і розподіл ракет та боєприпасів по частинам (підрозділам) проводиться:

- для танкового озброєння, озброєння тривалих фортифікаційних споруд та стрілецької зброї - оперативним відділом з'єднання (штабом частини);

- для наземної ствольної і реактивної артилерії - начальником артилерії з'єднання (частини);

- для зенітних ракетних і артилерійських частин та підрозділів - начальником протиповітряної оборони з'єднання (частини);

- інженерних боєприпасів - начальником інженерної служби з'єднання (частини).

Можливості щодо транспортування ракет і боєприпасів визначаються, виходячи з наявності транспортних засобів і їх вантажності.

Підвезення боєприпасів в частини (підрозділи) здійснюється автомобільним транспортом частин (підрозділів) матеріального забезпечення згідно розпоряджень заступника командира з’єднання (частини) з тилу.

Доставка боєприпасів, як правило, здійснюється транспортом старшого начальника централізовано за схемою “зверху вниз”: (Слайд № 11)

- зі складів об'єднання, станцій та інших місць вивантаження в з'єднаннях - транспортом об'єднання;

- зі складів з'єднання в частини - транспортом з'єднання;

- зі складів частин в підрозділах - транспортом частин.

За рішенням старшого командира в залежності від обставин автотранспорт з'єднання і частин може залучатися для доставки боєприпасів за схемою “на себе:”, особливо для з'єднання (частини), які знаходяться у другому ешелоні (резерві):

- автотранспорт з'єднання - зі складів об’єднання;

- автотранспорт частин - зі складів з'єднання;

- автотранспорт підрозділу - зі складів частини.

У механізованих і танкових частинах доставка артилерійських боєприпасів підрозділам здійснюється автотранспортом цих частин до пунктів бойового живлення підрозділів, а при необхідності і безпосередньо до озброєння.

Поповнення боєкомплектів танків, самохідних артилерійських установок та гармат, бойових машин піхоти і десантних, бронетранспортерів під час бою здійснюється безпосередньо в бойових порядках, без виходу їх у тил, а при здійсненні маршу - в районах привалів, відпочинку, а також у призначених районах або на вказаних рубежах.

При неможливості підвезення боєприпасів безпосередньо до бойових машин, автотранспорт з боєприпасами підходить на можливо близьку відстань до них. Бойові машини почергово виводяться до місця розміщення автотранспорту для поповнення боєкомплекту.

Забезпечення підрозділів артилерійськими боєприпасами в бою здійснюється через батальйонні (ротні - при діях рот на самостійних напрямках) пункти боєживлення, які створюються за розпорядженням командирів підрозділів і призначаються для прийому, зберігання і подачі (видачі) боєприпасів в підрозділах, обліку їх надходження і витрат, а також для прийому і здачі стріляних гільз і укупорки (тари). На них утримуються створені при підготовці до бою установлені запаси боєприпасів.

Боєприпаси на батальйонні пункти доставляються зі складу частини, на ротні - з батальйонних пунктів боєживлення

Для транспортування боєприпасів до складу батальйонних пунктів боєживлення із взводів забезпечення батальйонів виділяються спеціально призначені для цього автомобілі.

Начальникам пунктів бойового постачання в батальйонах призначаються артилерійські техніки, в ротах - особи за призначенням командира роти. У бою начальник батальйонного пункту бойового постачання організує подачу (видачу) боєприпасів за наказом командира (начальника штабу) батальйону, а начальник ротного пункту - за наказом командира роти. Облік видачі боєприпасів підрозділам ведеться за відомістю встановленої форми, а наявність і рух боєприпасів на пункті боєживлення відображаються у донесенні, яке подається командиром за формою і в терміни, які встановлені Керівництвом з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах України.