Мислительні операції
Однією з мислительних операцій є аналіз, або поділ предмета, явища на частини. Щоб пізнати предмет у цілому, треба вивчити його частини. Аналіз може бути практичним – дійсне розділення предмета на складові частини.
Найчастіше людина робить мислительний аналіз, тобто подумки виділяє в об'єкті його частини, ознаки, властивості. Цей аналіз відбувається за допомогою лише перцептивних і мислительних дій. Об'єктом мислительного аналізу може бути будь-який предмет або явище навколишньої дійсності, а також уявні предмети, поняття тощо.
Аналіз — це така мислительна операція, без якої неможливе жодне розуміння. Так, щоб прочитати слово треба виділити окремі букви, з якого складається це слово; розв'язування задачі потребує аналізу її умови; розуміння сюжетного малюнка здійснюється на особі виділення зображень окремих об'єктів тощо.
Проте, щоб зрозуміти об'єкт, недостатньо лише виділити окремі його ознаки, частини, треба також встановити зв'язок між ними, поєднати їх, тобто синтезувати. Синтез це протилежна аналізу мислительна операція, яка полягає у з'єднанні окремих частин, сторін, ознак і властивостей в єдине ціле.
Мислительна діяльність — це аналітико-синтетична діяльність. У кожній мислительній діяльності аналіз і синтез взаємоперепліта-ються, хоч місце кожної з цих операцій може бути різним.
Виділення окремих частин, властивостей, ознак в об'єктах дає можливість порівняти їх між собою. Порівняння — це також одна з мислительиих операцій. Порівнюючи об'єкти, людина встановлює їхні схожі та відмінні ознаки, властивості. Порівнюють об'єкти за певними ознаками (розміром, кольором, вагою, характером тощо). Складність процесу порівняння залежить від складності об'єктів, що зіставляються. Особливої складності набуває цей процес тоді, коли йдеться про порівняння людей або історичних подій.
Порівняння — дуже важлива мислительна операція, оскільки ми пізнаємо об'єктивний світ не інакше, як через порівняння.
Порівняння дає змогу зрозуміти навколишнє. К.Д.Ушинський [85] з цього приводу писав, що для того, щоб якийсь предмет був ясно зрозумілий, відрізняйте його від найбільш схожих з ним предметів і знаходьте в ньому подібність з найвіддаленішими предметами, лише тоді ви з'ясуєте для себе істотні ознаки предмета, саме це означає зрозуміти предмет.
Завдяки абстрагуванню окремих властивостей об'єктів, людина здатна узагальнювати їх. Узагальнюючи певні властивості навколишньої дійсності, людина пізнає їх. В основі узагальнення лежить виділення істотних, необхідних ознак, властивостей предметів та явищ. Знаючи ці ознаки, людина може класифікувати предмети, тобто відносити їх до певних груп, категорій, видів, родів тощо, встановлювати причинову залежність в явищах, передбачати їх виникнення. Процес набуття учнями знань також пов'язаний з активізацією всіх мислительиих операцій. Від цього значною мірою залежить ефективність навчання дітей у школі. Вивчення окремих мислительиих операцій у дітей-олігофренів свідчить про те, що вони характеризуються рядом специфічних особливостей.
Багатьма дослідженнями вчених-дефектологів встановлено, що провідним симптомом олігофренії є недостатній розвиток вищих форм пізнавальної діяльності, тобто процесів узагальнення і абстрагування. Розумово відсталим важко абстрагуватися від конкретних несуттєвих деталей, виділяти головне, істотне, відходити від поодинокого і бачити загальне (М.С.Певзнер, Ж.Ї.Шиф, Б.І.Пінський, В.Г.ІІетрова, Г.М.Дульнєв, В.Я.Василевська та ін.).
Проте недостатність розвитку процесів узагальнення і абстрагування нерозривно пов'язана з особливостями розвитку інших мислительних операцій.
Вивчення найпростішої мислительної операції — аналізу в розумово відсталих дітей, показало, що й вона має свої особливості порівняно з нормою.
Бідність аналізу розумово відсталих дітей часто пояснюється тим, що їм важко осмислити ту або іншу деталь об'єкта як істотну, таку, яку треба виділити. При сприйманні складних об'єктів, або цілого ряду об'єктів, як наприклад, сюжетного малюнка, ця особливість виявляється інакше: діти називають велику кількість елементів, але не вціляють при цьому головних. Таке безсистемне виділення всіх або великої кількості об'єктів не сприяє, а, навпаки, заважає процесу розуміння сприйнятого.
У нормі аналіз і синтез — дві нерозривні операції, які відбуваються одночасно. Розглядаючи предмет, людина дивиться на його частини і разом з тим на основі сприймання останніх відображає його в цілому. Розчленування цих двох операцій в нормі спостерігається в процесі засвоєння нового предмета, або вироблення нової навички.