Національна Академія прокуратури України Інститут підготовки кадрів

методичнi рекомендації

для проведення семінарських,

практичних занять, ділових ігор

з навчальної дисципліни “ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ”

Тема 2. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження (суб’єкти кримінальної процесуальної діяльності).

4 Години: перший семінар теория – другий семінар завдання Питання для обговорення.

І. Визначення суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності у залежності від їх процесуальних функцій і правового стану у кримінальному провадженні.

ІІ.Суд, функції суду у кримінальному судочинстві. Структура судової системи у кримінальному судочинстві. Одноособовий і колегіальний склад суду у кримінальних провадженнях.

ІІІ. Сторона обвинувачення: державні органи і посадові особи, які ведуть процес у стадії досудового розслідування і підтримують державне обвинувачення в суді. Їх правовий статус і компетенція.

ІV. Сторона захисту: особи, які притягуються до кримінальної відповідальності та особи, які представляють їх законні інтереси.

V. Потерпілий і його представник.

VІ. Інші учасники кримінального провадження:

1)учасники, які мають законний інтерес у справі: а) заявник; б) цивільний позов у кримінальному процесі: підстави його пред‘явлення і порядок його вирішення; цивільний позивач і цивільний відповідач; представники цивільного позивача (законний представник цивільного позивача) і цивільного відповідача;

2)Особи які не мають законного інтересу в кримінальному процесуальному провадженні, але залучаються до участі у ньому з метою виконання завдань кримінального судочинства: а) свідок; б) перекладач; в) експерт; г) спеціаліст; д) секретар судового засідання; ) судовий розпорядник; є) поняті.

VІІ.Підстави і порядок відводу окремих суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності.

VІІІ.Законодавство України про забезпечення безпеки суб’єктам кримінального процесуального провадження.

Література:

Див. список літератури до всіх тем у завданні № 1.

Література до завдання № 2:

Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року із змінами і доповненнями;

Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року //Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №41-45. – Ст.529.

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 березня 1992 року

Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р.

Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р.

Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. №4 гн. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua.

Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

Концепція забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів: Затв. Указом Президента України від 28 грудня 2004 року, № 1560/2004 //Офіційний вісник України. 2004. № 52, ч. 1 ст. 3435.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 2 липня 2004 р.

Адвокатура України: Навчальний посібник: У 2 книгах / За заг. ред. С.Я. Фурси. − К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. − Кн. 1. – 315 с.

Белькова О.В. Особливості змісту правового статусу свідка в судових стадіях кримінального процесу України. Право і безпека. 2005. с.44

Бережной О.І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах. Харків, Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004. 176 с.

Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном процессе.- К., 1998.

Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. К.: Атака, 2003, 352 с.

Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. - К., 1998.

Застосування кримінально-процесуального законодавства, що передбачає захист прав потерпілого (за матеріалами узагальнення судової практики). Вісник Верховного Суду України, 1999. № 1 (11) с. 25-36

Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі. К.: Юридична практика, 2004. 288 с.

Зеленецький В., Лобойко Л. Поняття потерпілого від злочину у кримінально-процесуальному праві. Вісник прокуратури. 2007. с.48

Комаха О.В. Використання спеціальних знань у кримінальному процесі як гарантія захисту прав людини. Актуальні проблеми політики. 2002. Вип..13-14. С.723-727.

Корчева Т.В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції: Монографія. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. – 200 с.

Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція. Дніпр-ськ, держ. Ун-т внутр. Справ. – 2006. – 188 с.

Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві: деякі проблеми та шляхи їх вирішення. Київ, 2001. – 240 с.

Михайленко О.Р. Прокурор, захисник і суд у кримінальному судочинстві України. Адвокат. 2004. № 3. С.10-11.

Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств - участников СНГ. Спб., 1996.

Півненко В.П. Впровадження конституційних принципів змагальності та рівності сторін на стадії досудового слідства: проблеми і шляхи їх вирішення. Вісник Верховного Суду України. 2003. № 2. С.48-52.

Пилипчук П. "Долю людини в судовому процесі не можна доручати любителям від права" //Закон і бізнес . - 2003. №18 . - с.2-3. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: Монографія. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. – 634 с. Присяжнюк Т.І. Правовий статус потерпілого: проблеми та перспективи. Вісник Верховного Суду України. 2004. № 8. с Рогатинська Н. Процесуальний статус захисника та його участь у кримінальному судочинстві. Право України,2007.№ 5. Сенаторов М. Права потерпілого від злочину: міжнародні стандарти та вітчизняний шлях. Право України. 2006. № 5. с. Тертишник В., Тертишник О. Захист прав потерпілого в умовах змагального судочинства. Вісник прокуратури -№3, 2003. Трагнюк Р. Функції прокурора на досудовому слідстві. Право України. 2007. № 4. с. 60 Ульянова Л.Т. Роль адвоката-защитника в реализации принципа состязательности и равноправия сторон в уголовном судопроизводстве. Вестник Московского Университета. Серия 11. Право. 2006. № 4. с. 47 Черечукина Л. Інститут понятих: гарантія додержання законності або процесуальний архаїзм. Право України.-1999. №6.с.80-83 Шумило М.Є. Реабілітація в кримінальному процесі України. - Х., 2003. Щербаковский М.Г., Кравченко А.А. Применение специальных знаний при раскрытии и расследовании прступлений. –Харьков: Изд-во Университета внутренних дел. 1999. – 78 с. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы. Харьков, Эспада 2005. – 544 с. Глава 1. раздел 1.1.Судебный эксперт: обязанности,права, ответственность. С-52-63

1. Діяльність по реєстрації заяв і повідомлень про злочини, розслідуванню та судовому вирішенню кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення здійснюють різні суб’єкти кримінального процесу, які між собою вступають у кримінально-процесуальні првовідносини. Процесуальне становище, права та обов‘язки кожного, хто приймає участь в провадженні по кримінальній справі, суттєво відрізняються. Так, перші - державні органи та службові особи, які ведуть процес, другі – громадяни та юридичні особи, що захищають у справі свій інтерес, треті – здійснюють допоміжну функцію у кримінальному судочинстві. Така різниця в діяльності суб’єктів і є підставою для їх класифікації. Показником засвоєння питання теми являється знання визначення “суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності”, їх правового статусу і компетенції (див. Схему) :

2

Секретар судового засідання ст. 73 КПК

Судовий розпорядник ст. 74 КПК

. Державні органи і службові особи, що ведуть процес – це основні суб’єкти кримінальних процесуальних правовідносин, оскільки без них неможлива кримінальна процесуальна діяльність. До них віднесені суд (суддя), прокурор, орган досудового розслідування, керівник органу досудового розслідування, слідчий органу досудового розслідування, оперативні підрозділи¹. Обговорюючи питання на семінарському занятті необхідно дати характеристику кожному суб’єкту. Рекомендується дотримуватися наступного порядку: а) дати пояснення відповідного терміну (“суд”, “прокурор” і таке інше), користуючись вимогами ст. 3 КПК України; б) розповісти про порядок призначення (звільнення, обрання) відповідної посадової особи на посаду для чого слід ознайомитись із нормами відповідних законів в) дати характеристику повноважень кожного суб’єкту, посилаючись на відповідні статті КПК України, г) дати перелік обставин, які виключають участь того чи іншого суб’єкту у конкретній кримінальній справі (глава 4 КПК України), а також у якому порядку здійснюється відвід. В той же час законодавець серед цієї категорії суб’єктів визначив тих, які відносяться до сторони обвинувачення. Кого саме?

3.До кримінальної процесуальної діяльності залучаються, крім інших, громадяни та юридичні особи, які мають свій особистий інтерес у кримінальній справі, або представляють інтереси інших зацікавлених у справі осіб. До цієї категорії належать потерпілий, підозрюваний (обвинувачений), захисник, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. При обговоренні питання щодо цих суб‘єктів кримінального судочинства слід дати характеристику кожному із учасників кримінального провадження, виокремити тих, кого законодавець відніс до сторони захисту, обґрунтувати особливий процесуальний стан потерпілого. Насамперед, необхідно визначити момент з якого особа набуває правовий статус потерпілого, підозрюваного та іншого учасника кримінального провадження. Слід звернути увагу на те, що фізичні і юридичні особи набувають кримінально-процесуальний статус сторони, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження внаслідок прийняття певного рішення або виконання визначених законом процесуальних дій. Крім того, необхідно дати характеристику їх процесуальних прав і обов’язків, назвати кримінально-процесуальну функцію, яку той чи інший учасник здійснює.

4.Стосовно забезпечення безпеки суб’єктів кримінального провадження слід ознайомитися із діючим законодавством з цього питання і засвоїти підстави, порядок застосування і порядок здійснення заходів безпеки.