7.2.7. Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій

Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій — це комп'ютерна база даних, створена за допомо­гою автоматизованої комп'ютерної системи, яка складається із сукупності електронних копій державних реєстрів об'єднань громадян та благодійних організацій, книг обліку філій, представ­ництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій, об'єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур об­міну інформацією.

Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій введений у дію 10.03.1999 р. на виконання Законів України «Про об'єднання громадян» та «Про благодійництво та благодійні організації», а також Положення про порядок ле­галізації об'єднань громадян і Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, відповідно, № 40 від 26.02.1993 р. і №382 від 30.03.1998 р.

Мета створення реєстру — забезпечення переважного права на використання назви об'єднання громадян, яке зареєстровано в реєстрі, перед іншими об'єднаннями, що легалізуються піз­ніше.

Реєстраторами є Міністерство юстиції України, Головне управ­ління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Респуб­ліці Крим, управління юстиції в областях, а також управління юстиції в містах Києві та Севастополі.

У день державної реєстрації до реєстру вносять такі реквізити: реєстраційний номер і дата реєстрації; назва; статус; дата надхо­дження документів на реєстрацію; мета діяльності; юридична ад­реса; відомості про засновників; відомості про органи управлін­ня; номер та дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію, його дубліката чи дубліката статуту; відомості про зміни, внесені до статутних документів; відомості про припинення діяльності (лік­відацію, реорганізацію); реєстраційний орган, який здійснив дер­жавну реєстрацію організації.

Про зареєстровані філії та представництва всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій до реєстру вносять такі рек­візити: назва філії, представництва всеукраїнської або міжнародної благодійної організації; дата надходження документів на реєст­рацію; юридична адреса; номер та дата видачі свідоцтва про дер­жавну реєстрацію всеукраїнської або міжнародної благодійної

організації; відомості про припинення діяльності (реорганізацію або ліквідацію); номер та дата листа-повідомлення про реєстра­цію; реєстраційний орган, який здійснив реєстрацію.

Внесення до реєстру відомостей здійснюється безкоштовно.

7.2.8. Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ

Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ — це комп'ютер­на база даних, що містить відомості про заповіти та спадкові справи.

Реєстр введений у дію 1 грудня 2000 року.

Мета створення реєстру — захист майнових прав та інтере­сів громадян і юридичних осіб, створення єдиної системи облі­ку заповітів та спадкових справ, зменшення навантаження на суди за рахунок розв'язання питань спадкування у безспірному порядку.

Реєстратори — державні нотаріальні контори, державні нота­ріальні архіви, приватні нотаріуси — здійснюють реєстрацію по­свідчення, зміни, скасування заповітів, зміни місця зберігання за­повітів, заведення спадкових справ, видачу свідоцтв про право на спадщину, списання спадкових справ до архіву та зміни місця зберігання спадкових справ, а також приймають на реєстрацію відповідні заяви від інших державних нотаріальних контор, дер­жавних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, та заповідачів³, виконують перевірки за даними ре­єстру і видають довідки про наявність або відсутність заповітів та спадкових справ.

Відповідальність за вірогідність відомостей, що вносяться до реєстру, несуть особи, які надали цю інформацію.

Заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в уста­новленому законодавством порядку, та заведені спадкові справи підлягають обов'язковій реєстрації в реєстрі. Реєстрація здійсню­ється шляхом унесення запису до реєстру протягом 5 робочих, днів із часу посвідчення реєстратором заповіту або не пізніше на­ступного робочого дня з часу отримання від інших нотаріусів або заповідачів відповідної заяви і не пізніше наступного робочого дня з моменту заведення спадкової справи або надходження від­повідної заяви. Відомості про видачу свідоцтва про право на спад­щину вносяться до реєстру не пізніше 5 робочих днів після видачі такого свідоцтва або не пізніше наступного робочого дня після одержання від інших нотаріусів відповідної заяви. В аналогічно­му порядку до реєстру вносяться реєстраційні записи про спи­сання до архіву.

Нотаріуси, які не мають систем комп'ютерного доступу до ре­єстру, подають заяви встановленого зразка про реєстрацію протя­гом 5 робочих днів з часу посвідчення заповіту або отримання заповіту від осіб, що перераховані у ст. 40 Закону України «Про нотаріат», і не пізніше наступного робочого дня після заведення спадкової справи.

Реєстраційний запис про посвідчення заповіту має містити та­кі відомості: прізвище, ім'я, по батькові заповідача; дата, місце народження заповідача; серія, номер спеціального бланка нотарі­ального документа, на якому викладено текст заповіту; дата, час і місце посвідчення заповіту; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким посвідчено заповіт; місце зберігання заповіту; відомості про особу, яка посвідчила заповіт; відомості про реєстратора.

Реєстраційний запис про посвідчення заповіту, що скасовує або змінює попередній заповіт, здійснюється за заявою заповіда­ча аналогічним чином не пізніше наступного робочого дня після вчинення нотаріальних дій або не пізніше наступного робочого дня після одержання від інших нотаріусів відповідної заяви. Він має містити такі відомості: серія та номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст заяви; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким засвід­чується справжність підпису на заяві, якою змінюється або ска­совується заповіт; дата зміни або скасування заповіту; відомості про заповідача (прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження); відомості про заповіт, який змінюється або скасовується (серія та номер спеціального бланка нотаріального документа; дата посвідчення заповіту; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; місце посвідчення заповіту); відомо­сті про нотаріуса, який засвідчив справжність підпису на заяві; відомості про реєстратора.

Реєстраційний запис про заведення спадкової справи містить такі відомості: номер спадкової справи; дата заведення спадкової справи; місце заведення спадкової справи; прізвище, ім'я, по бать­кові спадкодавця; дата народження; дата смерті; відомості про но­таріуса, в провадженні якого знаходиться спадкова справа; місце зберігання спадкової справи; відомості про реєстратора.

Реєстраційний запис про видачу свідоцтва про право на спад­щину має містити такі відомості: серія та номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст сві­доцтва про право на спадщину; дата видачі свідоцтва; номер за­пису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; відомості про но­таріуса, який видав свідоцтво; відомості про реєстратора.

При надходженні заповіту або спадкової справи на зберігання до державної нотаріальної контори чи державного нотаріального. архіву нотаріус безпосередньо вносить реєстраційний запис про зміну місця зберігання заповіту до реєстру або надсилає про це заяву реєстраторові.

Під час заведення спадкової справи нотаріус самостійно або шляхом подання письмового запиту реєстраторові зобов'язаний перевірити за даними реєстру наявність заведеної спадкової справи, а по закінченні 5 робочих днів після заведення спадкової справи — наявність або відсутність заповіту, складеного спадко­давцем. За результатами перевірки робиться відповідна службова позначка на заяві чи іншому документі, на підставі якого відкри­та спадкова справа, і/або виготовляється витяг.

Для підтвердження факту внесення інформації до реєстру ре­єстратор виготовляє відповідну довідку або робить службову по­значку (із зазначенням номера та дати видачі довідки) на копії заповіту, заяві про прийняття спадщини або іншому документі, що залишається у справах нотаріуса. Довідка приєднується до примірника документа, що залишається у справах нотаріуса і на­дається (надсилається поштою) особі, яка надала відомості на ре­єстрацію, протягом двох робочих днів з дати реєстрації. У разі виявлення помилок у довідці особа, яка надала відомості на ре­єстрацію, звертається до реєстратора із заявою про внесення змін до відповідного реєстраційного запису.

Реєстратор видає витяги про наявність або відсутність запові­тів на письмовий запит нотаріусів; особи, яка є спадкоємцем за законом при пред'явленні документа, що свідчить про родинні зв'язки з спадкодавцем, та свідоцтва про смерть останнього; су­ду, прокуратури, органів дізнання і слідства — у зв'язку з кримі­нальними, цивільними або господарськими справами, що перебу­вають у їх провадженні при пред'явленні свідоцтва про смерть спадкодавця. У витягу про наявність заповіту зазначаються: прі­звище, ім'я, по батькові заповідача; дата, місце народження запо­відача; відомості про посвідчення, зміну, скасування заповіту (дата посвідчення, зміни або скасування заповіту; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; серія та номер спеціаль­ного бланка нотаріального документа, на якому викладено текст заповіту або заяви про зміну чи скасування заповіту; прізвище, ім'я та по батькові нотаріуса, який вчинив нотаріальні дії щодо посвідчення, зміни або скасування заповіту); відомості про місце зберігання заповіту; відомості про реєстратора.

Витяги про наявність або відсутність спадкової справи вида­ються реєстратором на письмовий запит нотаріусів. У витязі про наявність спадкової справи зазначаються: прізвище, ім'я, по бать­кові спадкодавця; дата смерті; місце та дата заведення спадкової справи; відомості про нотаріуса, в провадженні якого знаходить­ся спадкова справа; відомості про реєстратора.

Заяви до реєстру, витяги про наявність або відсутність запові­ту, складеного спадкодавцем, та витяги про наявність або відсут­ність спадкової справи виготовляються з використанням захис­них знаків нотаріальних документів. Довідки про внесення реєстраційного запису до реєстру виготовляються з використан­ням спеціальних бланків документів.