Стаття 16

Щодо інвалідів, які потребують постійної допомоги чи догляду іншої особи, передбачаються підвищення ставок періодичних виплат або інші спеціальні чи додаткові види допомоги, як це може бути встановлено законом.

Стаття 17

Законодавство члена Організації встановлює умови, за яких періодичні виплати, належні у разі втрати здатності заробляти або відповідної втрати фізичної повноцінності, переглядаються, тимчасово або повністю припиняються залежно від зміни ступеня такої втрати.

Стаття 18

1. У разі смерті годувальника родини, грошові допомоги вдові, як це встановлено законом. вдівцю-інваліду, який перебував на утриманні небіжчиці, дітям та іншим особам, як це може бути встановлено законом, виплачуються періодично і розмір їх встановлюється відповідно до положень статті 19 або статті 20, проте немає потреби передбачати положення про виплату допомоги вдівцю-інваліду, який перебував на утриманні, якщо грошові допомоги іншим одержувачам значно перевершують допомоги, передбачені цією Конвенцією, і якщо системи соціального забезпечення, крім системи забезпечення у зв’язку з виробничим травматизмом, забезпечують такого вдівця допомогою, значно більшою за допомогу по інвалідності, передбачену Конвенцією 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення.

2. Крім того, виплачується допомога на поховання за визначеною ставкою, яка не може бути меншою, ніж звичайна вартість поховання; право на отримання цієї допомоги може, однак, підпорядковуватися встановленим умовам у тих випадках, коли грошові допомоги, виплачувані утриманцям, значно перевищують ті, які передбачаються в цій Конвенції.

3. У тому разі, коли заява відповідно до статті 2 є чинною і даний член Організації вважає, що він не має адміністративних служб, потрібних для періодичних виплат, він може перевеcти періодичні виплати, передбачені в параграфі 1 цієї статті, в одноразову виплату, яка відповідатиме актуаріальному еквіваленту таких періодичних виплат, підрахованому на підставі наявних даних.

Стаття 19

1. Відповідно до будь-якої періодичної виплати, охопленої цією статтею, розмір допомоги, разом з будь-якими родинними допомогами, котрі виплачуються протягом страхового випадку, досягає, стосовно даного страхового випадку і типового одержувача згідно з табл. II, яка додається до цієї Конвенції, принаймні зазначеного в ній відсотка від загальної суми попереднього заробітку одержувача допомоги або його годувальника, разом з будь-якими родинними допомогами, котрі виплачуються особі, яка підлягає забезпеченню, з тими самими родинними обов’язками, що і в типового одержувача.

2. Попередній заробіток одержувача або його годувальника обчислю­ється згідно з установленими правилами, і в тих випадках, коли особи, що підлягають забезпеченню, або їхні годувальники поділені на категорії згідно з їхнім заробітком, їхній попередній заробіток може бути обчислено на підставі основного заробітку тієї категорії, до якої вони належали.

3. Може встановлюватись максимальна межа стосовно до допомоги або заробітку, який беруть до уваги для обчислення розміру допомоги, за умови, що цю максимальну межу встановлено таким чином, що положення параграфа 1 цієї статі будуть дотримані в тих випадках, коли попередній заробіток одержувача допомоги або його годувальника був рівним або нижчим від заробітної плати кваліфікованого працівника чоловічої статі, який займається фізичною працею.

4. Попередній заробіток одержувача або його годувальника, заробітна плата кваліфікованого працівника чоловічої статі, який займається фізичною працею, допомога і будь-які родинні допомоги обчислюються на основі одного й того самого періоду часу.

5. Для інших одержувачів розмір допомоги має розумний зв’язок з розміром допомоги, яка надається типовому одержувачу.

6. Відповідно до мети цієї статті кваліфікованим працівником чоловічої статі, який займається фізичною працею, є:

1. слюсар або токар підприємства, яке виготовлює будь-які машини, крім електричних; або

2. особа, яка вважається типовим прикладом кваліфікованого працівника, вибраного відповідно до положень наступного параграфа; або

3. особа, чий заробіток рівний або вищий, ніж заробіток 75 відсотків усіх осіб, які підлягають забезпеченню, причому такий заробіток визначається на основі річного або коротшого періоду, залежно від того, як це встановлено; або

4. особа, заробіток якої дорівнює 125 відсоткам середнього заробітку всіх осіб, котрі підлягають забезпеченню.

7. Типовим прикладом кваліфікованого працівника відповідно до мети пункту b) попереднього параграфа вважається особа, зайнята в головній групі економічної дільності з найбільшою кількістю самодіяльних осіб чоловічої статі, які підлягають забезпеченню в охоплюваному випадку, або годувальників осіб, які підлягають забезпеченню, залежно від випадку, в розділі, який охоплює найбільшу кількість таких осіб або їхніх годувальників; з цією метою застосовується Міжнародна стандартна просмислова класифікація всіх галузей господарської діяльності, ухвалена Економічною і соціальною радою Організації Об’єднаний Націй на її 7-й сесії 27 червня 1948 року, яка наводиться у виправленому вигляді, у додатку до цієї Конвенції, або така класифікація з будь-якими внесеними до неї згодом поправками.

8. У тих випадках, коли розмір допомоги змінюється по районах, кваліфікований працівник чоловічой статі, який займається фізичною працею, може визначатись для кожного району відповідно до положень параграфів 6 та 7 цієї статті.

9. Заробітна плата кваліфікованого працівника чоловічої статі, який займається фізичною працею, визначається на основі ставок заробітної плати для нормальної тривалості робочого часу, встановлених або колективними договорами, або у відповідному випадку законодавством країни чи на підставі цього законодавства, або згідно зі звичаєм, включаючи допомоги на дорожнечу при їх наявності; там, де такі ставки розрізняються по районах, але положення пункту 8 цієї статті це застосовується, беруть середню ставку.

10. Розмір будь-якої періодичної виплати не може бути нижчим за встановлений мінімальний розмір.