- •1 Роль комп’ютерних мереж в сучасному суспільстві 6
- •2 Основи побудови мереж 26
- •3 Протоколи та архітектура 49
- •1 Роль комп’ютерних мереж в сучасному суспільстві
- •1.1 Еволюція комп’ютерних мереж
- •Конвергенція мереж
- •1.3 Класифікація комп’ютерних мереж
- •1.4 Вимоги до комп’ютерних мереж
- •Надійність км – це інтегральний показник, до складу якого зокрема входять:
- •Контрольні питання
- •2 Основи побудови мереж
- •2.1 Топології комп’ютерних мереж
- •2.2 Комутація каналів і пакетів
- •Комутація пакетів
- •Переваги кп
- •Недоліки кп
- •Пропускна спроможність мереж з кп
- •2.3 Структуризація як засіб побудови великих мереж
- •Фізична структуризація мережі
- •Логічна структуризація мережі
- •Контрольні питання
- •2.5 Завдання
- •3 Протоколи та архітектури
- •3.1 Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів
- •3.3 Рівні моделі osi
- •Мережевозалежні та мережевонезалежні рівні
- •3.4 Поняття відкритої системи
- •3.5 Стандартні стеки комунікаційних протоколів
- •Стек osi
- •Контрольні питання
- •4 Основи передачі дискретних даних
- •4.1 Типи та апаратура ліній зв’язку
- •Апаратура ліній зв’язку
- •Характеристики ліній зв’язку
- •Пропускна спроможність лінії
- •Зв’язок між пропускною спроможністю лз та її смугою пропущення
- •Завадостійкість і вірогідність
- •10Log (Рвих/Рнав),
- •4.2 Стандарти кабелів
- •Кабелі на основі неекранованої скрученої пари
- •Кабелі на основі екранованої кручений пари
- •Волоконно-оптичні кабелі
- •Коаксіальні кабелі
- •4.3 Аналогова модуляція
- •Методи аналогової модуляції
- •Дискретна модуляція аналогових сигналів
- •4.4 Цифрове кодування
- •Вимоги до методів цифрового кодування
- •Потенційний код без повернення до нуля
- •Метод біполярного кодування з альтернативною інверсією
- •Потенційний код з інверсією при одиниці
- •Біполярний імпульсний код
- •Манчестерський код
- •Потенційний код 2в1q
- •4.5 Логічне кодування
- •Надлишкові коди
- •Скремблювання
- •4.6 Передача даних канального рівня
- •Асинхронна і синхронна передачі
- •Протоколи з гнучким форматом кадру
- •Передача з встановленням та без встановлення з’єднання
- •Виявлення і корекція помилок
- •Методи виявлення помилок
- •Методи відновлення спотворених і загублених кадрів
- •Компресія даних
- •4.8 Контрольні питання
- •4.9 Завдання
- •Потенційного коду 2в1q.
- •Словник часто вживаних термінів
- •Література
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
1.4 Вимоги до комп’ютерних мереж
Головною вимогою, що пред’являється до КМ, є виконання мережею її основної функції забезпечення користувачам можливості доступу до ресурсів усіх розділюваних комп’ютерів, що входять до її складу. Всі інші вимоги, такі як продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість пов’язані з якістю виконання цієї основної задачі [1].
Хоч усі ці вимоги досить важливі, часто поняття якості обслуговування КМ трактується вужче воно враховує лише дві найважливіші характеристики мережі продуктивність і надійність.
Незалежно від вибраного показника якості обслуговування КМ є два підходи до його забезпечення.
Перший підхід полягає в тому, що мережа (точніше, обслуговуючий її персонал) гарантує користувачу дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, технології Frame Relay і ATM дозволяють будувати мережі, що гарантують якість обслуговування та продуктивність.
Другий підхід полягає в тому, що якість обслуговування користувачів мережа залежить від їх пріоритетів. Якість обслуговування в цьому випадку не гарантується. Гарантується лише рівень привілеїв користувача. Таке обслуговування називається обслуговуванням з найбільшим намаганням (best effort). Мережа намагається по можливості найякісніше обслужити користувача, але нічого при цьому не гарантує. За таким принципом працюють, наприклад, ЛКМ, побудовані на комутаторах з привілеями кадрів.
Продуктивність. Потенційно висока продуктивність це одна з основних властивостей розподілених систем, до яких відносяться і КМ. Вона забезпечується можливістю розпаралелювання робіт між кількома КМ. Існує кілька основних характеристик продуктивності мережі:
час реакції;
пропускна спроможність;
затримка передачі і варіація затримки передачі.
Час реакції мережі є інтегральною характеристикою продуктивності мережі з точки зору користувача. Він характеризує інтервал часу між виникненням запиту користувача до деякої мережевої служби і отриманням на неї відповіді. Значення часу реакції залежить від типу служби, до якої звертається користувач, від того, який користувач і до якого сервера звертається, від поточного стану завантаженості сегментів, комутаторів, маршрутизаторів, через які проходить запит та від завантаженості сервера. Тому доцільно використати також і середньозважену оцінку часу реакції мережі, усереднюючи цей показник по користувачах, серверах і часу дня.
В загальному випадку до складу часу реакції входить час підготовки запитів на клієнтському комп’ютері, час їх передачі між клієнтом та сервером, час обробки запитів сервером, час передачі відповідей від сервера клієнту і час обробки відповідей сервера на комп’ютері клієнта.
Пропускна спроможність характеризує обсяг даних, переданих мережею в одиницю часу. Вона говорить про швидкість виконання внутрішніх операцій мережі передачі пакетів даних між вузлами мережі через різні комунікаційні пристрої. Вимірюється цей показник або в бітах за секунду, або в пакетах в секунду.
Пропускна спроможність є миттєва, максимальна і середня.
Середня пропускна спроможність обчислюється шляхом визначення відношення загального обсягу переданих даних до часу їх передачі. При цьому вибирається досить тривалий проміжок часу (наприклад, година, день, тиждень).
Миттєва пропускна спроможність відрізняється від середньої тим, що для усереднення вибирається маленький проміжок часу (наприклад, 10мс, 1с).
Максимальна пропускна спроможність це найбільша миттєва пропускна спроможність, зафіксована протягом періоду спостереження. Цей показник дозволяє оцінити можливості мережі з точки зору обробки пікових навантажень.
Внаслідок послідовного характеру передачі пакетів різними елементами КМ, загальна пропускна спроможність її будь-якого складового шляху буде дорівнювати мінімальній з пропускних спроможностей елементів, що складають даний маршрут.
Затримка передачі визначається як затримка між моментом надходження пакету на вхід деякого мережевого пристрою (або частини мережі) і моментом його появи на виході цього пристрою. Цей параметр близький до часу реакції мережі, але відрізняється тим, що завжди характеризує тільки мережеві етапи обробки даних, без затримок обробки комп’ютерами мережі. Зазвичай якість мережі характеризують величинами максимальної затримки передачі і варіацією затримки. Для одного виду трафіка (наприклад, для файлової служби, електронної пошти, служби друку тощо) ці величини не мають значення, а для іншого (мультимедійного) грають вельми принципове значення.
Пропускна спроможність і затримки передачі є незалежними параметрами.