Аукціон

Аукціо́н (ціно́вка; нім. Auktion, від лат. auctio — збільшення ) — 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. 2. Англійський аукціон - аукціон, на якому ставки піднімаються знизу вверх. 3. Голландський аукціон - аукціон, на якому торги починаються з навищої ставки і понижуються до тих пір, поки не знайдеться покупець.

На аукціоні можуть продаватися об'єкти нерухомості, антикваріат, витвори мистецтва тощо. Крім добровільних, аукціони можуть бути примусовими — за рішенням судових органів. Добровільні організуються власниками товарів з метою найвигіднішого їх продажу. Примусові влаштовуються відповідними органами з метою стягнення боргів, реалізації конфіскованих товарів, незапитаних і неоплачених вантажів, невикупленого з ломбардів майна тощо

Торговий дім — торговельна фірма, яка закуповує товар у виробників або гуртовиків своєї країни і перепродує їх за кордон; також закуповує іноземні товари за кордоном та перепродує їх місцевим гуртовим і роздрібним торговцям та споживачам.

Діяльність торгових домів широка: здійснюють операції за свій рахунок і за дорученням клієнтів, за внутрішньою, гуртовою і роздрібною торгівлею, працюють за широкою номенклатурою товарів, беруть участь у виробництві продукції. Для виконання своїх функцій у торгових домів існує власна мережа магазинів, складські приміщення, транспортні засоби тощо.

Торговий дім – одна з ланок торговельної посередницької інфраструктури ринкової економіки. В міжнародному розумінні – це багатопрофільні фірми або компанії, які є асоціаціями торгових, виробничих підприємств, банків і бірж, аукціонів, рекламних і маркетингових компаній та посередницьких установ, що входять до асоціації на добровільній основі для здійснення діяльності як у власній країні, так і за її межами. Суть діяльності торгового дому, як і будь-якого іншої торгово-посередницької структури, полягає в закупівлі товару у виробників чи оптових продавців своєї країни і перепродажу його за кордоном, та навпаки.

Діяльність торгового дому характеризується широким діапазоном: здійснення від свого імені та переважно за свій рахунок експортно-імпортних, товарообмінних (бартерних) та інших зовнішньоекономічних операцій; інвестування коштів у виробництво; здавання обладнання в лізинг; надання кредитів; надання послуг у сфері страхування, ремонту і обслуговування, складування, консультацій, інжинірингу, фінансів; торговий дім бере участь у торгах на біржах та в створенні спільних підприємств за участю іноземного капіталу. Діяльність торгового дому не обмежена однією групою товарів, які він продає. Вони здійснюють операції за досить різноманітною номенклатурою товарів і послуг. Торгові дома сприяють міжнародній кооперації виробництва, науково-технічному співробітництву, виконують широке коло споріднених операцій, зокрема кредитно-фінансових, транспортно-експедиторських, страхових, маркетингових, беруть участь в інших формах зовнішньоекономічних зв’язків. Торгові дома добре знають свій ринок, потреби покупців, утримують торгівельні склади та автопарки, забезпечують технічне обслуговування і постачання запчастин до імпортного обладнання..

Торгово-промислова палата (також Господарча палата) — є формою бізнесової мережі (об'єднання підприємств), спрямованої на представлення, захист та лобіювання інтересів учасників. Формуються за галузевим, територіальним або загальнонаціональним принципом.

В Україні галузеві торгово-промислові палати заборонені законом. Натомість існує єдина Торгово-промислова палата України, якій підпорядковані територіальні (в областях та АРК) торгово-промислові палати.

Ярмарок (пол. jarmark, нім. Jahrmarkt - щорічний ринок) - щорічно повторювана розпродаж товарів, іноді з обмеженнями на певний сезон, товар (наприклад: вино, мед, овочі і фрукти) або тематику (наприклад, православні ярмарки).

В минулому ярмарку зазвичай розташовувалися в добре захищених місцях (у замків чи монастирів), на перетині торгових шляхів, під час церковних свят. Право на їх проведення давав король, граф або інше високопоставлена ​​особа. Проведення часто регулювалося міським або ринковим правом.

Біржову торгівлю на біржі здійснюють брокерські контори і незалежні брокери. Брокерська контора - підприємство з правами юридичної особи, створене іншим підприємством, членом біржі або їх незалежними підрозділами. Як правило, на товарній біржі кожен її член відкриває власну брокерську контору незалежно від величини паю, внесеного до статутного фонду. Крім того, до брокерської контори можуть бути зараховані юридичні особи (за винятком нерезидентів), які уклали угоду з біржею про придбання права на використання біржового місця.

Як відомо брокерська контора, як підприємство з правами юридичної особи, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про підприємства". Вона функціонує відповідно до зазначеного закону і статуту, затвердженого підприємством. Підприємство надає конторі майно у володіння на правах власності або тільки на правах Під час реєстрації брокерської контори на товарній біржі для роботи на біржовому ринку й присвоюють номер і комерційний код.

У діяльності брокерських фірм щодо виявлення попиту і пропозиції важливо широко використовувати різні методи вивчення ринку, систематично аналізуючи якнайбільший обсяг комерційної інформації, а також ефективно використовувати рекламу. Основою роботи фірми повинна бути маркетингова діяльність.

Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо).

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.

Менеджер (англ. manager):

Менеджер - керівник або управляючий, що відповідає за певний напрямок діяльності підприємства (менеджер по персоналу, інвестиційний менеджер, менеджер зі зв'язків з громадськістю, фінансовий менеджер, банкетний менеджер, ризик-менеджер, бренд-менеджер, екаунт-менеджер, менеджер з продажу), керуючий проектом (менеджер проекту) або цілою компанією (топ-менеджер). Останнім часом до менеджерів зараховують всіх осіб, відповідальних за певний напрямок, в тому числі і некерівного посад. В цьому випадку, менеджер може бути прирівняний до відповідального виконавця, провідному інженеру. Приблизно відповідає будь-якому армійському званню вище сержанта (штатна посада - командир відділення, танка, бойової машини).

Музичний менеджер, а так же Спортивний менеджер, Артистичний менеджер тощо - окремий спеціаліст або компанія, які направляють кар'єру особи або колективу творчих і видовищних професій (артиста, музиканта, спортсмена і т. п.) в сфері комерційної діяльності (особливо « індустрії »розваг). Менеджер стежить за комерційною стороною публічної поведінки і діяльності свого клієнта, допомагає йому приймати рішення і дає поради з питань, які можуть вплинути на хід кар'єри.

Менеджер - програмне забезпечення, що забезпечує виконання певних дій (управління файлами, управління процесом завантаження файлів, управління зв'язком за певним протоколу).

Ме́неджмент (українською - управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).

За своєю суттю термін “менеджмент” певною мірою можна вважати синонімом терміна “управління”, але останнє значно ширше.

З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:

спосіб, манера спілкування з людьми;

влада та мистецтво управління;

особливого роду вміння та адміністративні навички;

орган управління, адміністративна одиниця.

Менеджмент як наука виникла і розвивається в зв'язку з необхідністю пояснити, чому та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: Чим виявляється успіх організації?. Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?.

Організації складають основу світу менеджерів, саме в них спостерігаються процеси і стани, які є причиною існування менеджменту. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення.

Основні функції менеджменту

Планування

Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запитання:

Де ми знаходимося в цей час? (Оцінити слабкі та сильні сторони організації у сфері фінансів, маркетингу, виробництва, трудових ресурсів).

Куди ми хочемо рухатися? (Оцінити можливості та загрози в навколишньому середовищі: конкуренція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти).

Як ми збираємося це зробити?

Організація

Як тільки план складений, необхідно підготувати та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокрема, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівництва матеріалів.

Мотивація

Мотивація — це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Серед німців існує таке прислів'я: «Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не виробляє». Зробити роботу якісно чужими руками — завдання не з простих. Для цього необхідні: талант, знання та вміння.

Контроль

Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю, тобто порівняння фактичних результатів із запланованими.

Названі функції управління потребують прийняття рішень; для їх здійснення необхідна комунікація, тобто обмін інформацією, яка необхідна для прийняття правильного рішення.

Функції маркетингу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.

Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Марке́тингові фу́нкції — окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку. Орієнтуючись на принципову методологію маркетингу як ринкову концепцію управління і збуту, доцільно вирізнити чотири блоки комплексних функцій, кожний з яких містить у своїй структурі низку підфункцій:

Аналітична функція:

вивчення ринку як такого;

вивчення споживачів;

вивчення фірмової структури ринку;

вивчення товару;

аналіз внутрішнього середовища підприємства.

Виробнича функція:

організація виробництва нових товарів;

організація матеріально-технічного забезпечення;

управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.

Збутова функція:

організація системи товароруху;

провадження цілеспрямованої товарної політики;

організація сервісу;

провадження цілеспрямованої збутової політики.

Функція управління:

планування маркетингової діяльності;

організація маркетингової діяльності;

інформаційне забезпечення;

контроль маркетингової діяльності.Зміст

1 Аналітична функція

2 Виробнича функція

3 Збутова функція

4 Функція управління

5 Література

Аналітична функція

Аналітична функція маркетингу реалізується шляхом використання низки інструментів аналізу ринку і його складових для проведення маркетингових досліджень різних масштабів і цільового спрямування, результат яких – розробка обґрунтованіших маркетингових планів стратегічного, тактичного та оперативного рівня.

Основний зміст аналітичної функції маркетингу – проведення маркетингових досліджень для зниження невизначеності та ризику і прийняття обґрунтованіших маркетингових рішень.

Аналітична функція містить такі складники:

вивчення ринку як такого;

вивчення споживачів;

вивчення фірмової структури ринку;

вивчення товару;

аналіз внутрішнього середовища підприємства.

Вивчення ринку як такого – це аналітична робота для вибору з множини потенційних ринків таких, які будуть найпривабливішими для підприємства з огляду на потреби споживачів, потенціал ринку, наявність конкурентів і забезпечення прибуткової діяльності підприємства. Мета вивчення ринку – визначення тих пріоритетних ринків, на які доцільно передусім спрямувати ресурси підприємства та маркетингові зусилля.

Вивчення споживачів має за мету проведення сегментації ринку та визначення цільової групи споживачів, задля якої формується приваблива товарна пропозиція і розробляється програма маркетингу. Таке дослідження ринку створює обізнаність маркетологів щодо соціодемографічних характеристик потенційних покупців, рівня їхньої матеріальної забезпеченості, особливостей бажань, мотивацій і моделей поведінки, що у сукупності дає змогу ефективно впливати на цільову групу та формувати попит на продукцію підприємства.

Вивчення фірмової структури ринку дає змогу визначити контрагентів, які сприятимуть маркетинговій діяльності підприємства (посередники, постачальники) і тих контрагентів, які створюватимуть проблеми і протидіятимуть ефективній маркетинговій діяльності.

Вивчення товару здійснюється для визначення ступеня задоволеності потреб ринку тією товарною пропозицією, яку надають наявні виробники, та визначити напрями її вдосконалення.

Аналіз внутрішнього середовища підприємства передбачає вивчення внутрішнього середовища підприємства для оцінки його відповідності умовам ринку, наявності інструментів адаптації та гнучкості у пристосуванні до змін зовнішнього середовища.

Виробнича функція

Виробнича функція маркетингу призначена для формування і реалізації інноваційного складника у товарній політиці підприємства через розробку і підтримку програм створення нових товарів і вдосконалення наявних.

Виробнича функція містить такі складники:

організація виробництва нових товарів;

організація матеріально-технічного забезпечення;

управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.

Організація виробництва нових товарів спрямована на прийняття і реалізацію рішення про розробку і постановку на виробництво таких нових товарів, продаж яких дасть змогу підвищити рівень задоволеності споживачів пропозицією підприємства, посилить або сформує конкурентну перевагу та забезпечить одержання прибутку. Особлива увага приділяється організації виробництва тих товарів, які спроможні забезпечити споживачам найвищу споживчу цінність, принципово нове задоволення наявних потреб чи задоволення нових потреб.

Організація матеріально-технічного забезпечення корегує з організацією виробництва нових товарів, оскільки, використовуючи маркетинговий і логістичний підходи до ринку ресурсів, можна з меншими витратами часу та коштів організувати матеріально-технічне забезпечення і товарів, що вже виробляються, і нових товарів.

Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції має за мету створення конкурентоспроможної пропозиції з огляду на наявну на ринках аналогічну продукцію. Оскільки конкурентоспроможність продукції становить сукупність властивостей товару, яка забезпечує його здатність конкурувати з аналогами на конкурентному ринку в певний період часу, то перед відділом маркетингу постає завдання формувати конкурентоспроможну пропозицію й управляти цією конкурентоспроможністю.

Збутова функція

Збутова функція маркетингу спрямована на створення ефективної збутової мережі для підтримування конкурентоспроможної пропозиції підприємства та реалізовування її з найбільшою вигодою для підприємства. Ефективне виконання збутової функції маркетингу є досить складним і проблемним завданням, враховуючи масштаби сучасного ринку, просторові й часові перешкоди, наявні на шляху від виробника до кінцевого споживача, необхідність залучення до збуту посередників та ін.

Збутова функція містить такі складники:

організація системи товароруху;

впровадження цілеспрямованої товарної політики;

організація сервісу;

впровадження цілеспрямованої збутової політики.

Організація системи товароруху – містить усі процеси та процедури, які відбуваються з товарами підприємства від завершення виробництва до початку споживання. Система товароруху забезпечує підприємству створення умов для того, щоб товар був у наявності саме в той час, коли він потрібний, там, де він потрібний, і в тій кількості, в якій він потрібний.

Треба розуміти, що товарорух суттєво впливає на розміри і структуру збутових витрат підприємства, тому ефективно організований товарорух – запорука прибуткової діяльності підприємства.

Впровадження цілеспрямованої товарної політики передбачає певні цілеспрямовані дії з управління товарною пропозицією в збуті продукції, що забезпечують наявність у кожній збутовій точці саме того товарного асортименту, який потребує цільова група споживачів, періодичного його оновлення та вилучення застарілих або неактуальних товарів.

Організація сервісу важлива в тих випадках, коли підприємство пропонує складну технічну продукцію споживчому ринку або організованим споживачам. І в тому, і в іншому разі невід'ємним складником ефективної маркетингової діяльності є організація передпродажного і особливо післяпродажного сервісу, доступного в збутових мережах, який спроможний сформувати прихильність споживачів і є цінним джерелом маркетингової інформації.

Впровадження цілеспрямованої збутової політики передбачає організація і формування збутових мереж, спроможних охоплювати цільовий ринок і швидко і ефективно збувати обсяги продукції, адекватні виробничим потужностям. Збутова політика пов'язана з проблемами залучення посередників, договірними відносинами, визначення форм і типів збуту пропозиції підприємства з огляду на специфіку продукції, умови конкретного цільового ринку та збутову політику конкурентів.

Функція управління

Управління маркетингом – це систематичний цілеспрямований вплив на маркетингову діяльність через планування, організацію, мотивацію і контроль для досягнення маркетингових цілей підприємства.

Управління маркетингом включає такі складники:

планування маркетингової діяльності;

організація маркетингової діяльності;

інформаційне забезпечення;

контроль маркетингової діяльності.

Планування маркетингової діяльності має своєю метою встановлення максимально можливої системності маркетингової діяльності підприємства, особливо в межах його довгострокових стратегічних цілей. Водночас керівництво підприємства намагається зменшити ступінь невизначеності і ризику, базуючи планування на результатах маркетингових досліджень, і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямах маркетингового розвитку підприємства.

Організація маркетингової діяльності спрямована на формування на підприємстві організаційних структурних одиниць, на які покладається виконання маркетингових функцій. У рамках організації маркетингової діяльності визначається місце структурного підрозділу маркетингу в загальній структурі управління підприємством, його місце в управлінській ієрархії, підпорядкованість і підзвітність. Важливим є формування посадових функцій працівників відділу маркетингу, їхніх повноважень і відповідальності.

Інформаційне забезпечення є запорукою ефективного виконання всіх функцій маркетингу за рахунок оперативної організації інформаційного забезпечення підприємства різноплановою маркетинговою інформацію. Рішення цієї проблеми на сучасному рівні передбачає створення маркетингових інформаційних систем, які полегшують процеси збирання, обробки, аналізу маркетингової інформації та використання її в режимі реального часу.

Контроль маркетингової діяльності спрямовано на вимірювання і оцінку результатів реалізації стратегій, планів і програм, визначення корегувальних дій, що у сукупності забезпечують досягнення маркетингових цілей. Контроль завершує і водночас розпочинає новий цикл планування маркетингової діяльності.

Структура служби маркетингу:

Керівник служби - 1 особа.

Менеджери по галузях - 4 людини.

Менеджер по сировині -1 осіб.

Менеджери по галузях і сировини ведуть конкретні галузі і постачальників, включаючи вирішення питань від пошуку нових споживачів і постачальників до створення дилерських або дистриб'юторських центрів.

Менеджер з планування асортименту, реклами та PR.

Економіст - 1 особа.

Основний напрямок діяльності - економічні розрахунки при взаємозаліках та економічне обгрунтування доцільності різних схем знижок і форм оплати в рамках програм по стимулюванню збуту.

У процесі практичної роботи передбачається можливість тимчасового залучення для виконання конкретних завдань фахівців з інших структурних підрозділів підприємства або сторонніх організацій.

Робота служби будується відповідно до затверджених планів робіт (на перших порах квартальними, а далі піврічними).

Звітність оперативна, але не рідше одного разу на квартал з поданням керівництву кон'юнктурного огляду про стан ринку і становища підприємства на ньому.

Цілі і завдання служби маркетингу.

Служба маркетингу є самостійним структурним підрозділом підприємства, підпорядковується безпосередньо комерційному директору і керується у своїй діяльності чинним законодавством, вказівками і наказами, затвердженими планами робіт.

Робота служби орієнтована на гнучке пристосування всієї господарської діяльності підприємства до змін економічної ситуації в Росії і СНД, врахування вимог споживачів і поєднує в собі комплексні роботи економічного, який планує, техніко-виробничого, збутового і дослідницького характеру.

Основні завдання, що стоять перед службою маркетингу.

Фактична аналіз реалізації продукції підприємства і його основних конкурентів у груповому і розгорнутому асортименті, включаючи:

аналіз рівня та тенденцій попиту,% забезпеченості споживачів в різних галузях нашою продукцією, розмірів незадоволеного попиту, в цілому по Росії і по галузях (регіонах) окремо;

аналіз цінової, збутової, рекламної стратегій і методів стимулювання збуту, які використовуються основними конкурентами в цілому по Росії і в конкретних галузях і регіонах, виявлення їх сильних і слабких сторін;

аналіз, виявлення і прогнозування тенденцій принципового характеру в галузях і на регіональних ринках;

визначення сегментів ринку для основних груп продукції, їх частки і позицій на кожному сегменті ринку;

аналіз ефективності операцій по взаємозаліках і пошук шляхів оптимізації цих ланцюжків;

аналіз ринку основних видів сировини і прогноз можливих тенденцій;

аналіз причин незадоволеного попиту на продукцію підприємства і розробка пропозицій по зниженню його розмірів;

створення та оперативне ведення баз даних «Споживачі» і «Конкуренти»;

визначення точок насичення збуту за групами продукції та / або окремих її видах;

розробка і формування коротко-, середньо-і довгострокових прогнозів по збуту продукції по галузях і регіонах та / або сегментам ринку і кварталах;

розробка пропозицій щодо освоєння нових ринків / сегментів ринку і пропозицій щодо диверсифікації;

розробка пропозицій щодо освоєння нових видів продукції, зняття з виробництва або використання їх у нових сферах, що відповідають запитам нових Споживачів та вимогам знову відкриваються ринків;

розробка плану заходів по директ-маркетингу і його практичне здійснення;

вибір найбільш перспективних регіонів з метою створення в них дилерських центрів, участь у розробці порядку взаємовідносин з дилерами і в їх створенні (участь в розробці типового Договору, що визначає порядок взаємовідносин з ними);

розробка пропозицій по концепції цінової стратегії, включаючи: систему знижок в рамках програм по стимулюванню збуту;

розробка пропозицій по основному і альтернативного плану збуту (на випадок непередбачених обставин, наприклад, сезонних зміни кон'юнктури ринку тощо);

розробка пропозицій по концепції стратегії досягнень цілей збуту та організаційних заходів щодо її здійснення. Детальна тактика дій та складання графіка ХТО?, ЩО?, КОЛИ? ДЕ? робить і ЗА ЩО? несе персональну відповідальність;

розробка пропозицій щодо створення / коригування елементів фірмового стилю, їх правильного використання в оформленні внутрішніх і зовнішніх приміщень підприємства, на виставках і ярмарках, а також у всіх використовуваних засобах реклами;

розробка плану заходів з реклами та паблік рилейшнз, з використанням найбільш ефективних засобів реклами, оперативний аналіз ефективності їх проведення і, при необхідності, коригування;

розробка пропозицій щодо формування / коригування позитивного іміджу підприємства у свідомості Споживачів та єдиної корпоративної культури, безпосередню участь у їх практичному здійсненні з використанням і засобів реклами;

пошук виконавців / співвиконавців для проведення робіт по маркетингу і рекламі серед сторонніх організацій, постановка перед ними завдань, оперативний контроль і аналіз виконаних ними робіт;