Проведення медикаментозної клізми

Медикаментозні клізми служать для введення в організм деяких лікарських препаратів. Розрізняють клізми місцевої і загальної дії. Клізми місцевої дії застосовують для зменшення подразнення, запалення в товстій кишці, для усунення спастичного стану в цій ділянці, загоєння ерозій та виразок, а також для лікування запального процесу в параректальній клітковині. Клізми загальної дії застосовують для ректального введення в організм ліків.

До клізм місцевої дії належать: олійні (30—50 мл теплої маслинової або обліпихової олії); крохмальні (5 г крохмалю розводять у 100 мл холодної води і, помішуючи, додають 100 мл окропу). Використовують також настій ромашки (1 столову ложку висушених квіток ромашки заливають 200 мл окропу, настоюють 2 год і проціджують через марлю). За 30—40 хв до застосування медикаментозної клізми роблять очисну. Лікувальні клізми в основному є мікроклізмами, вміст рідини в них не повинен перевищувати 50—100 мл. Температура лікувального засобу має бути не нижчою 40 °С, оскільки низька температура сприяє позивам на дефекацію, внаслідок чого ліки не всмоктуються. Медикаментозну клізму виконують за допомогою шприца Жане і газовивідної трубки або катетера. Повільно витискують лікарський засіб із шприца. Далі, притримуючи і стискуючи зовнішній кінець катетера, щоб з нього не витікала рідина, обережно знімають шприц, всмоктують у нього повітря, знову з'єднують з катетером і за допомогою повітря витискують шприцом залишки рідини з катетера.

Щоб запобігти механічному, термічному та хімічному подразненню кишки, ліки вводять разом з ізотонічним розчином натрію хлориду або з 50 мл відвару крохмалю.

Медикаментозні клізми загальної дії використовують у випадках, коли не можна ввести ліки через рот або парентерально. При цьому способі введення ліки швидко всмоктуються в кров через гемороїдальні вени, обминаючи печінку. Для загальної дії на організм невеликий об'єм ліків (до 200 мл) можна вводити в лікувальних мікроклізмах. Наприклад, препарати хлоралгідрату (1 г препарату розводять у 25 мл молока чи дистильованої води і додають 25 г крохмалю) застосовують при судомах та різкому збудженні хворого.

Лікарські речовини об'ємом 1—2 л вводять краплинним способом для компенсації великої втрати організмом рідини. При цьому слід пам'ятати, що в нижній частині товстої кишки всмоктується вода, ізотонічний розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози та розчинені в них ліки, а також розчин алкоголю, частково амінокислоти та білки. За 30 хв до проведення краплинної клізми роблять очисну клізму.

Д ля ректального введення великої кількості рідини (1—2 л) доцільно використати одноразову систему для введення інфузійних розчинів. У такому разі систему без голки приєднують до введеної ректально на глибину 15—17 см газовивідної трубки. Частота крапель повинна становити 60—80 за 1 хв. Щоб ліки потрапляли в теплому вигляді у пряму кишку і швидше всмоктувались, на нижню трубку системи треба покласти теплу грілку і накрити її ковдрою або подушкою. При такому введені рідини пацієнт може лежати на спині, на правому або лівому боці.