Харчування вагітних

Раціональне харчування вагітних є важливим чинником профілактики перинатальної патології, зв'язаної з великою масою плода. Установлена пряма кореляційна залежність між масою плода і вмістом вуглеводів у харчовому раціоні вагітної. У крупних дітей при масі 4500 г і більше частіше спостерігаються ускладнення періоду новонародженості і підвищення захворюваності у ранній неонатальний період.

У першій половині вагітності харчування жінки не повинно суттєво відрізнятися від її харчування до вагітності. Але слід пам'ятати, що у І триместрі відбувається закладання органів плода, тому в цей період особливо важливо забезпечити достатнє надходження в організм повноцінних білків, вітамінів та мікроелементів.

У другій половині вагітності у зв'язку з ростом матки і плода потреба в білках збільшується. У добовому раціоні вагітної повинно бути 110—120 г білка; із них не менше 50 % тваринного походження (м'ясо, молоко, яйця). Молоко, кефір, нежирний сир вміщують не тільки повноцінні легкозасвоювані білки, а й незамінні амінокислоти і солі кальцію в оптимальних співвідношеннях. Рибу і м'ясо краще використовувати вареними. Треба відмовитись від рибних, м'ясних, грибних бульйонів, підлив, які багаті на екстрактивні речовини.

Жири є не тільки енергетичним матеріалом, вони є структурною частиною всіх тканин. Жири необхідні для нормального засвоєння організмом деяких вітамінів і мінеральних солей, зокрема, кальцію, магнію. У жирах є життєво важливі речовини — фосфоліпіди, стеарини, жиророзчинні вітаміни А, D, Е, поліненасичені жирні кислоти, які є незамінними чинниками живлення. Вагітним необхідно їсти вершкове масло, а також нерафіновану олію, які необхідні для фізіологічного перебігу вагітності.

Вуглеводи. При надмірній масі тіла вагітної кількість вуглеводів У добовому раціоні треба зменшити до 250 г. Джерелом вуглеводів у раціоні вагітної повинні бути: хліб із муки грубого помелу, овочі, фрукти, ягоди, які покращують функцію кишок і вміщують важливі для матері і плода мінеральні солі і вітаміни; а також крупи: гречана, вівсяна, рисова, манна. Загальна кількість цукру не повинна перевищувати 50 г на добу. Починаючи із II триместру вагітності, необхідно обмежити цукерки, варення, оскільки вони сприяють збільшенню маси тіла вагітної і плода.

Рідина. Добова потреба організму в рідині становить близько 35 мл на 1 кг маси тіла, тобто при масі 60 кг — близько 2 л. Значну частину цієї рідини вміщують продукти. Тому при раціональному харчуванні рідина у вигляді чаю, молока, киселю, соків, супів повинна становити 0,6—0,8 л на добу.

Надмірне вживання рідини збільшує навантаження на серцево-судинну систему. В останні тижні вагітності, особливо при схильності до набряків і підвищення АТ, доцільно обмежити кількість рідини в добовому раціоні до 0,6—0,8 л і солі до 2—3 г на добу. Раз у тиждень призначають розвантажувальну дієту (1,5—2 кг яблук). При виникненні гестозу вагітних — розвантажувальні дні призначають двічі на тиждень. Особливо слід звернути увагу на вміст у харчовому раціоні кухонної солі. Якщо звичайна добова доза кухонної солі становить 12—15 г, то в першій половині вагітності необхідно зменшити вживання її до 10—12 г, у другій половині вагітності — до 6—8 г. В останні два місяці вагітності добове споживання кухонної солі не повинно перевищувати 5 г.

Дієта з обмеженням кухонної солі в останній місяць вагітності знижує нервове збудження, сприяє зменшенню больових відчуттів і прискоренню пологів.

Протягом перших місяців вагітності приріст маси тіла незначний. Маса тіла вагітної не повинна перевищувати 350—400 г за тиждень. Збільшення маси тіла в період вагітності становить від 8 до 15—16 кг залежно від конституційних особливостей жінки. Значне збільшення маси тіла пов'язане з надмірним харчуванням.